Справа № 22Ц-3492/2008

Головуючий в суді 1 інстанції Голуб А.В.

Категорія 37

Доповідач в суді 2 інстанції Хопта С.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Хопти С.Ф.,

суддів Даценко Л.М., Суханової Є.М.

при секретарі Рудзінській А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2008 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_6 було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 60-2007 від 15.03.2007 року, за яким останньому було відкрито кредитну лінію на суму 140 000 гривень терміном користування 18 місяців до 14.09.2008 року під 18% річних. Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_6 зобов'язувався вчасно сплачувати відсотки згідно вимог п. 3.2 кредиту та в установлений термін повернути кредит. Станом на 27.11.2007 року сума непогашеного кредиту складає 73 465 гривень 48 коп. 02.08.2007 року ОСОБА_6 помер. Відповідачі по справі являються спадкоємцями померлого ОСОБА_6, а тому позивач просив в судовому порядку стягнути з відповідачів, які являються спадкоємцями померлого ОСОБА_6 на його користь борг в сумі 73 465 гривень 48 коп., судові витрати по справі в сумі 734 гривні 66 коп. та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

ЗАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" просить

скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставина справи; порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не надав суду доказів про те, що відповідачі є спадкоємцями померлого.

Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх із неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було

передане спадкоємцям у натурі.

Встановлено, що позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_6 було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 60-2007 від 15.03.2007 року, за яким останньому було відкрито кредитну лінію на суму 140 000 гривень терміном користування 18 місяців до 14.09.2008 року під 18% річних.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та позичальником ОСОБА_6 був укладений договір застави сільськогосподарської техніки № 79 від 15.03.2007 року, відповідно якому банку в заставу надано зернозбиральний комбайн „КЕЙС-2166" 1977 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 який належав заставодавцю ОСОБА_6 (а.с.181-185). Вартість заставленого майна 280 000 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_6 зобов'язувався вчасно сплачувати відсотки згідно вимог п. 3.2 кредиту та в установлений термін повернути кредит. Станом на 27.11.2007 року сума непогашеного кредиту складає 73 465 гривень 48 коп.

Пунктом 4.1 договору застави передбачено право звернення стягнення на майно та його реалізацію у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

Спадкоємцями померлого ОСОБА_6 є відповідачі по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які у встановлений законом строк звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_7 і не відмовилися від спадщини (а. с. 108-114).

Відповідач ОСОБА_3 не прийняла спадщину.

Дізнавшись про відкриття спадщини кредитор спадкодавця пред'явив вимоги до спадкоємців (а. с. 117).

Вимоги кредитора залишились незадоволені, і спадкоємці відмовились сплатити суму боргу разовим платежем.

Відповідно до вимог ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розділив спадщину між ними.

За таких обставин справи колегія не може погодитися з висновками суду про залишення позову без задоволення з тих підстав, що відсутні докази про те, що відповідачі є спадкоємцями померлого.

Доводи суду про те, що спадкоємці не отримали свідоцтва про право на

спадщину, тому не є спадкоємцями, колегія вважає помилковими, оскільки досліджені докази свідчать про те, що спадкоємці прийняли спадщину, не відмовилися від неї, а відсутність свідоцтва про право на спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1296 ЦК України не позбавляє спадкоємця права на спадщину, та незалежно від часу прийняття спадщини, відповідно до вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України вона належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини.

З урахуванням наведеного, колегія приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність вимог позивача про стягнення боргу зі спадкоємців, які прийняли спадщину, та звернення стягнення на заставлене майно, яке належало спадкодавцю.

Клопотання апелянта про заміну позивача у зобов'язаннях на стадії апеляційного розгляду справи і стягнення суми боргу на користь іншої особи з посиланням на вимоги ст. 37 ЦПК України колегія вважає необгрунтованим, оскільки процес у справі вже закінчився в суді першої інстанції постановлянням судового рішення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Оскільки суд невірно застосував норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов закритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути зі спадкоємців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь закритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з кожного по 36732,74 грн. заборгованості по кредитному договору № 60-2007 від 15.03.2007 року, звернувши стягнення на заставлене майно - зернозбиральний комбайн марки „КЕЙС-2166" 1977 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути

оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.