Справа № 22-1794/2008р.

Категорія 46

Головуючий у 1 ін ст. Савуляк Р.В.

Доповідач: Мусіна Т. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2008 року колегія суддів Судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Каблак П.І.

Суддів: Мусіної Т. Г., Федоришина А.В.

При секретарі: Раб О.

З участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Червоноградського районного суду Львівської області від 24 грудня 2007

року

встановила:

В квітні 2007 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про розподіл спільно нажитого майна подружжя і грошових вкладів.

Позовні вимоги обгрунтувала тим, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 23.03.1983 р. по 24.04.2007 року. За час спільного життя за спільні кошти 12.08.2004 року ними було придбано автомобіль марки ЗАЗ 110207, який зареєстрований на відповідача, на рахунку відповідача знаходились спільні заощадження. Оскільки шлюб розірвано 24 квітня 2007 p., просила розділити спільне майно по 14 частині.

Рішенням Чевоноградського міського суду від 24 грудня 2007 року позов задоволено частково та поділено спільне майно подружжя.

Визнано за ОСОБА_3 права власності на легковий автомобіль ЗАЗ 110207 державний номер НОМЕР_1 в цілому.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 5915, 50 коп., що становить половину вартості легкового автомобіля, та 2619, 49 грн., що були спільними заощадженнями подружжя, 200 грн. за надання їй правової допомоги.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 85 грн. 34 коп. судових витрат.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1

В апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду в цілому є необ'єктивним, так як суд не врахував, що з часу прийняття рішення Червоноградським міським судом у 1993 р. про розірвання шлюбу вони спільно із ОСОБА_2 не проживали та не вели спільне господарство. Експертна оцінка автомобіля в 11831 грн. не відповідає дійсній ринковій вартості автомобіля і є завищеною, а його клопотання про призначення товарознавчої експертизи суд залишив без реагування. Суд безпідставно розділив грошові вклади на його рахунку, так як на час ухвалення рішення грошей не було в наявності, такі були перераховані йому шахтою як одноразова допомога та на відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, використані ним на лікування.

Просить скасувати рішення суду та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши межі та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 23 березня 1983 р. до квітня 2007 р.

Рішення Червоноградського міського суду від 29 липня 1993 року про розірвання шлюбу між ними не було звернуто до виконання і відповідно до положень ст. 44 Кодексу про шлюб та сім'ю 1969р., чинного на час його прийняття, шлюб не вважався припиненим до моменту реєстрації розлучення в органах запису актів громадського стану.

Свідоцтво лро розірвання шлюбу видано позивачці Захаренко 24 квітня 2007 р. ( а.с. 8), тому сторони залишились подружжям до його видачі.

Судом встановлено, що після прийняття у 1993 р. судового рішення про розірвання шлюбу сторони у справі не тільки юридично, але й фактично не припинили сімейні відносини, продовжували проживати разом в одній квартирі та вести спільне господарство, що підтверджується не тільки поясненнями позивачки, але й показами свідків.

З врахуванням вищенаведеного з рішення суду слід виключити посилання на ст. 74 Сімейного Кодексу України, оскільки вона не регулює правовідносини між сторонами.

Судом встановлено, що у період спільного проживання за рахунок спільних коштів була придбана автомашина НОМЕР_1, зареєстрована за відповідачем ОСОБА_1 12 серпня 2004 року та в січні 2004 року відкрито два рахунки в ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк" на ім'я відповідача ОСОБА_3 у гривнях та доларах США.

З врахуванням положень ст. 60 Сімейного Кодексу України про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, положень ч. 2 ст. 61 Сімейного кодексу, про те, що об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, одержані одним з подружжям і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську ( кредитну) установу, суд обгрунтовано прийшов до висновку, що автомашина вартістю 11831 грн. та грошові вклади на суму 6201 грн. та 1037, 42 долари США, які відповідач використав на власний розсуд без згоди позивачки, є спільним сумісним майном подружжя та правильно відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 СК визнав рівними частки сторін на це майно та присудив позивачці грошову компенсацію.

Доводи апеляційної скарги про те, що вартість автомашини завищена і не відповідає його дійсній ринковій вартості не заслуговують на увагу так як не підтверджуються доказами.

Оцінка автоматики проведена експертом - оцінювачем, який має свідоцтво про державну реєстрацію № 1949 від 19.03.2001 р. з оглядом автомашини в натурі, з врахуванням її року випуску ( 2004р.), технічного стану та розрахунок оцінки проведено на підставі „Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів" МЮ 24.11.2003р. ( а.с. 20 - 21а).

Доказів про іншу вартість автомашини відповідач суду не подав.

Матеріалами справи не підтверджується звернення відповідача з клопотанням про призначення повторної експертизи для оцінки автомашини, тому ці доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.

Оскільки судом правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, передбачена ЦПК України, тому підстав для зміни або скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. ст. 314, 315, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 грудня 2007 р. залишити без змін, виключивши з його мотивувальної частини посилання на ст. 74 Сімейного Кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.