справа № 2-1898/08

№ провадження -

(ЗАОЧНЕ)

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2008 р. м. Кам`янське

14 серпня 2008 року Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: головуючого, судді: Л.І. Стасовської,

при секретарі: І.В. Тур,

за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним, треті особи: Товарна біржа «Українська», ОКП «Дніпродзержинське БТІ» суд -

встановив:

В травні 2008 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: Товарна біржа «Українська», ОКП «Дніпродзержинське БТІ» про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 дійсним.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов, в обґрунтування своїх вимог суду зазначив: що 1 грудня 1998 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , відповідно до якого позивач придбав, а відповідачі відчужили вищезазначену квартиру, яка складається з двох кімнат, кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору, вбудованої шафи, балкону, та знаходилася на 4 поверсі 5-ти поверхового будинку, загальною площею 42,5 кв.м, у тому числі житловою площею 27,3 кв.м. Договір № 30981 купівлі-продажу був укладений та зареєстрований 01.12.1998р. Товарною біржею «Українська», а також зареєстрований в ОКП БТІ м. Дніпродзержинська в реєстрі за №22292, після підписання договору, позивачем було виконано усі умови зазначені у договорі купівлі-продажу, сплачена вартість майна, він прийняв квартиру у власність та вступив у розпорядження нею, зареєструвавшись в ній, став мешкати в квартирі, нести витрати власника по утриманню нерухомого майна, сплачувати комунальні платежі. Під час укладення угоди представник біржі запевнив сторони, що договір не потребує нотаріального посвідчення відповідно до Закону України «Про товарну біржу» і є законним, про що зазначено і в самому договорі купівлі-продажу. Звернення позивача до суду пов`язано з тією обставиною, що на теперішній час він не має можливості розпорядитися своєю власністю в тому числі відчужити частину квартири, тому він вимушений звернутися до суду з цією заявою.

У судове засідання відповідачі та представники зацікавлених осіб не з`явилися, хоча про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки своїх представників суду не повідомили. Відповідачі надали до суду заяви з проханням розгляд справи проводити у їх відсутність. Зі згоди позивача та на підставі наданих доказів, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 169, 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи, вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 1998 року сторони уклали договір купівлі - продажу № 30981, квартири АДРЕСА_1 , який було підписано та зареєстровано представником Товарної біржі «Українська», в кількості чотирьох примірників, три з яких були видані сторонам, а один залишився в справах Товарної біржі «Українська» разом з поданими при реєстрації документами ( а.с. 12).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачі продали, а позивач придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 10).

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом внесення змін в реєстр права власності ОКП Дніпродзержинським БТІ, що стверджується листом №307/2 від 16.07.2007р. (ас. 13).

Судом встановлено, що під час укладення договору, представник біржі запевнив сторони, що укладений договір не потребує нотаріального посвідчення, є законним, про що також зазначено і у самому тексті договору, тому сторони не стали звертатися до нотаріальної контори.

Відсутність нотаріального посвідчення не дає можливості позивачеві в теперішній час розпорядитися своєю власністю за власним бажанням, чим порушуються його права як власника.

Відповідно до ст. 227 ЦК України договір купівлі - продажу повинен бути нотаріально посвідченим, якщо якась зі сторін є громадянином. Недотримання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору, згідно зі ст. 48 ЦК УРСР, який діяв на час укладання договору купівлі-продажу, при укладенні договору представник Біржі, пославшись на норми ст. 15 Закону України „Про товарну біржу", переконав сторони у тому, що нотаріальне посвідчення договору не потрібне, також про це йдеться і у тексті самого договору.

Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились по всім суттєвим вимогам договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, однак одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може признати такий договір дійсним. В такому випадку подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібне.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його використанні. Особа може бути позбавлено права власності або обмежено в його використанні лише у випадках й у порядку, встановленому законом.

Крім того, відповідно вимог ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Також згідно зі ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке воно здійснює згідно з законом по своїй волі, не залежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст.392 ЦК України, власник майна може надати позов про визнання права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 47 ч2, 227, 316, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 16, 79, 81, 208, 212, 213, 214, 215, п.2, 3 ст. 218, ст. 224 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна № 30981, а саме квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв.м., жилою площею 27,3 кв.м., укладений 10.12.1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та зареєстрований Товарною біржею «Українська» - дійсним.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв.м., у тому числі жилою площею 27,3 кв.м., для подальшого використання за власним розсудом.

Зобов`язати Дніпродзержинське БТІ виготувити, видати та зареєструвати право власності на ім`я ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв. м., у тому числі житловою площею 27,3 кв.м., шляхом внесення змін в реєстр прав власності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Л.І. Стасовська