справа № 2-4285/07

№ провадження -

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2007 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська у складі:

головуючого судді: Стасовської Л.І. ,

при секретарі судового засідання: Бардадим О.В.,

з участю позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради в особі управління Головного архітектора міста, третя особа ОКП Дніпродзержинське БТІ «про визнання права власності на самовільно реконструйоване нерухоме майно зі зміною цільового призначення», -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати право власності на самовільно реконструйоване нерухоме майно зі зміною цільового призначення.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, ABA №711194, реєстр №1212 від 05 травня 1999р. вона стала власником 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 27,06 кв.м., цей договір було зареєстровано в реєстрі прав власності ОКП Дніпродзержинське БТІ в книзі № 136 під № 21849. 29.11.1999p. рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 356 було затверджено акт державної технічної комісії по прийняттю в експлуатацію магазина по продовольчих товарів по АДРЕСА_1 , загальною площею 79,3 кв.м., та позивачці було дозволено експлуатувати магазин продовольчих товарів, відповідного до цього рішення ОКП «Дніпродзержинське БТІ» внесло зміні до технічної документації на нерухоме майно. На підставі договору дарування квартири, AЕK № 992869 реєстр № 1551 від 19.06.2002р. позивач стала власником квартири АДРЕСА_3 , житловою площею 30,6 кв.м., цей договір було зареєстрована в реєстрі прав власності ОКП «Дніпродзержинське БТІ» в книзі № 136 під № 21849. На підставі рішення № 224-08/ХХІУ Дніпродзержинської міської ради 8 сесії ХХІУ скликання, від 01.10.2003р. позивачці була надана земельна ділянка, площею 0,0035 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі цього рішення, нею 04.02.2004р. було укладено договір № 01233 оренди земельної ділянки з Дніпродзержинською міською радою, відповідно до якого їй було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0035 га для фактичного розміщення магазину продовольчих товарів, строком до 01.10.2013 року, та відповідно до АКТу прийому-передачі земельної ділянки мені 12 лютого 2004р. їй було передано земельну ділянку площею 0,0035 га в оренду на десять років для розміщення магазину. На початку 2006р. позивач отримала технічні висновки про обстеження стану будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_3 , житловою площею 30,6 кв.м., під торговельний зал з приєднанням його до існуючого магазину продовольчих товарів, які стали основою для підготовки проектного рішення міськвиконкому «Про дозвіл на будівництво а також для керівництва при розробці проектної пропозиції та проектно-кошторисної документацїї. Влітку 2006 року позивачкою було отримано проектну пропозицію на реконструкцію цього приміщення з приєднанням до існуючого магазину продовольчих

товарів після чого вона почала реконструкцію приміщення. Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації внесло відповідні зміни до технічної документації при цьому, зазначило про те, що квартира АДРЕСА_3 самовільно реконструйована під магазин з самовільним переобладнанням лодж під прибудову з самовільним зменшенням житлової площі на 30,6 кв.м., та самовільним приєднанням до магазину продовольчих товарів (вбудоване приміщення 43), загальна площа після реконструкції складає 138,1 кв.м. Однак у прийнятті в експлуатацію об`єднаного торгівельно-офісного центру (вбудоване приміщення № 42,43) загальною площею 138,1 кв.м. управління головного архітектора виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради позивачці відмовило, тому що Державна приймальна комісія не має підстав для розгляду питання про прийняття в експлуатацію зазначеного об`єкта в зв`язку з тим, що позивачка не отримала в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на проведення реконструкції і рекомендовано звернутися до суду. Відповідно до технічних висновків які були здійснені ДПІ „Дніпродзержинськцівільпроект" (ліцензія: АБ №206004 от 11.10.2005г.), зазначено, що самовільно виконана реконструкція квартири (вбудоване приміщення №42) з приєднанням до існуючого магазину (вбудоване приміщення № 43) по АДРЕСА_1 не впливає на несучі конструкції житлового будинку, планування та обладнання, зовнішнє та внутрішнє оздоблення торгівельно-офісного центру (вбудоване приміщення 42,43) по АДРЕСА_1 відповідають діючим нормативним документам, вхід до центру та благоустрій території збережені без змін, та може бути введений до експлуатації в установленому порядку. У зв`язку з тим, що будівля частково не прийнята в експлуатацію, вона не може бути внесена до єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно. В теперішній час, для здійснення підприємницької діяльності позивачка не має реальної можливості в повному обсязі здійснювати право власника (володіти, користуватися, розпоряджатися) нерухомим майном, що розташоване в АДРЕСА_1, тому звернулась з цим позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

В судове засідання представники відповідачів та третьої особи не з`явилися, хоча про час та місце його проведення були повідомлені згідно з діючим законодавством, направили до суду листи в яких просять розглядати без їх участі.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників відповідачів та третьої особи, з увагою на зазначене, а також на те, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємини сторін, і неявка сторони не є перешкодою для розгляду справи, та зі згоди позивача, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 та ст. 169ч.4 ЦПК України.

Суд вислухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підтвердженні відповідними доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, ABA № 711194 реєстр № 1212 від 05 травня 1999р. позивачка є власником 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 27,06 кв.м., цей договір було зареєстрована в реєстрі прав власності ОКП Дніпродзержинське БТІ в книзі № 136 під № 21849, про що на самому договорі стоїть відповідна відмітка.

З матеріалів справи вбачається, що 29.11.1999р. рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 356 було затверджено акт державної технічної комісії по прийняттю в експлуатацію магазина продовольчих товарів по АДРЕСА_1 , загальною площею 79,3 кв.м., та позивачці було дозволено експлуатувати магазин продовольчих товарів, відповідного до цього рішення ОКП «Дніпродзержинське БТІ» внесло зміні до технічної документації на нерухоме майно.

Як вбачається з договору дарування квартири, АЕК № 992869 реєстр № 1551 від 19.06.2002р. позивачка стала власником квартири АДРЕСА_3 , житловою площею 30,6 кв.м., цей договір було

зареєстрована в реєстрі прав власності ОКП «Дніпродзержинське БТІ» в книзі № 136 під № 21849.

На підставі рішення № 224-08/ХХІУ Дніпродзержинської міської ради 8 сесії ХХІУ скликання, від 01.10.2003р. позивачці була надана земельна ділянка, площею 0,0035 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі цього рішення, нею 04.02.2004р. було укладено договір № 01233 оренди земельної ділянки з Дніпродзержинською міською радою, відповідно до якого їй було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0035 га для фактичного розміщення магазину продовольчих товарів, строком до 01.10.2013 року, та відповідно до АКТу прийому-передачі земельної ділянки мені 12 лютого 2004р. їй було передано земельну ділянку площею 0,0035 га в оренду на десять років для розміщення магазину.

Як встановлено в судовому засіданні, на початку 2006р. позивач отримала технічні висновки про обстеження стану будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_3 , житловою площею 30,6 кв.м., під торговельний зал з приєднанням його до існуючого магазину продовольчих товарів, які стали основою для підготовки проектного рішення міськвиконкому «Про дозвіл на будівництво а також для керівництва при розробці проектної пропозиції/та проектно-кошторисної документації.

Судом встановлено, що влітку 2006 року позивачкою було отримано проектну пропозицію на реконструкцію цього приміщення з приєднанням до існуючого магазину продовольчих товарів після чого вона почала реконструкцію приміщення. Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації внесло відповідні зміни до технічної документації при цьому, зазначило про те, що квартира АДРЕСА_3 самовільно реконструйована під магазин з самовільним переобладнанням лодж під прибудову з самовільним зменшенням житлової площі на 30,6 кв.м., та самовільним приєднанням до магазину продовольчих товарів (вбудоване приміщення 43), загальна площа після реконструкції складає 138,1 кв.м.

В судовому засіданні встановлено, що у прийнятті в експлуатацію торгівельно-офісного центру вбудоване приміщення № 42,43) загальною площею 138,1кв.м. управління головного архітектора виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради позивачці відмовило, тому що Державна приймальна комісія не має підстав для розгляду питання про прийняття в експлуатацію зазначеного об`єкта в зв`язку з тим, що позивачка не отримала в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на проведення реконструкції і рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до технічних висновків які були здійснені ДПІ „Дніпродзержинськцівільпроект (ліцензія: АБ №206004 от 11.10.2005г.), зазначено, що самовільно виконана реконструкція квартири (вбудоване приміщення №42) з приєднанням до існуючого магазину (вбудоване приміщення №43) по АДРЕСА_1 не впливає на несучі конструкції житлового будинку, планування та обладнання, зовнішнє та внутрішнє оздоблення центру (вбудоване приміщення 42,43) по АДРЕСА_1 відповідають діючим нормативним документам, вхід до центру та благоустрій території збережені без змін, та може бути введений до експлуатації в установленому порядку.

Як встановлено в судовому засіданні у зв`язку з тим, що будівля частково не прийнята в експлуатацію, вона не може бути внесена до єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно, тому в теперішній час, для здійснення підприємницької діяльності позивачка не має реальної можливості в повному обсязі здійснювати право власника (володіти, користуватися, розпоряджатися) нерухомим майном, що розташоване в АДРЕСА_1, тому вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Згідно зі ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке воно здійснює згідно з законом по своїй волі, не залежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною 3 статті 376 ЦК України право власності на самовільно перебудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка

здійснила самовільну забудову при умові надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.

Власник майна, або інша зацікавлена особа, може пред`явити позов до суду про визнання права власності, згідно ст. 392 ЦК України, якщо таке право заперечується, або не визнається іншою особою, а також на випадок втрати ним документу, підтверджуючого його право власності.

Також згідно зі ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для використання підприємницької діяльності ....

Відповідно до вимог ст. 331 Цивільного кодексу України - право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 115, 153,316, 317, 319, 320, 328, 331, 376. 392 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради з особі управління Головного архітектора міста, третя особа ОКП Дніпродзержинське БТІ про визнання права власності на самовільно реконструйоване нерухоме майно зі зміною цільового призначення - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, торгівельно-офісний центр, (вбудоване приміщення 42,43), загальною площею 138,1 кв.м, в будинку АДРЕСА_1 , для подальшого використання за власним розсудом.

Зобов`язати ОКП Дніпродзержинське Бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на ім`я, ОСОБА_1 , на нерухоме майно, торгівельно-офісний центр, (вбудоване приміщення 42,43), загальною площею 138,1 кв.м,, в будинку АДРЕСА_1 , шляхом внесення зміни в реєстр прав власності, підготувати та видати відповідну технічну, документацію після внесення відповідних змін.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Л.І.Стасовська