1-806/2008p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2008 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого     - судді Дігтяр І.Р.

при секретарі     - Зінорук В.В.

з участю прокурорів - Марусечко Ю.В., Здрак С.В.
захисника     - ОСОБА_1

потерпілої     - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_2 українця, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого в «Спеценергобуд», мешкаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_3 згідно рішення Ватутінського районного суду м. Києва від 11 квітня 1993 року зобов»язаний сплачувати аліменти за виконавчим листом №2-127 АЕ на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розміра 1А частини зі всіх видів заробітку щомісячно, до повноліття доньки, починаючи з 31.03.1993 року.

Однак, підсудний ОСОБА_3, знаючи про рішення суду про сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, 1992 року народження, починаючи з березня 2005 року від сплати аліментів злісно ухиляється. В зв»язку з чим, в нього виникла заборгованість за 2005 рік березень - 142 грн. 82 коп., квітень - 285 грн. 63 коп., травень - 306 грн. 19 коп., червень - 345 грн. 60 коп., липень - 340 грн. 36 коп., серпень - 331 грн. 16 коп,, вересень - 342 грн. 01 коп., жовтень - 355 грн. 94 коп., листопад - 362 грн. 59 коп., грудень - 438 грн. 77 коп.; за 2006 рік за січень - 349 грн. 84 коп., лютий - 377 грн. 46 коп, березень - 399 грн 98 коп., квітень - 421 грн. 98 коп., травень - 411 грн. 55 коп, червень - 446 грн. 16 коп., липень - 446 11 коп., серпень - 440 грн. 94 коп., вересень -439 грн. 12 коп., жовтень - 421 грн. 40 коп., листопад - 463 грн. 86 коп., грудень - 564 грн. 22 коп.; за 2007 рік січень - 564 грн. 22 коп., лютий - 477 грн. 71 коп., березень -477 грн. 71 коп., квітень - 509 грн. 94, травень - 509 грн. 94 коп., червень - 575 грн. 39, липень - 575 грн. 38 коп., серпень - 426 грн. 90 коп., а всього сума в грошовому виразі станом на вересень 2007 року складає 12580 грн. 76 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 частково визнав себе винним та показав, що з потерпілою перебував у шлюбі з 1990 року по 1992 рік. Від шлюбу має доньку ОСОБА_4, 1992 року народження. Після розлучення, потерпіла у 1993 році

звернулась з заявою про стягнення аліментів на утриманні доньки. З березня 2005 року він офіційно не працював, у зв»язку з чим не виплачував аліменти. В 2006 та 2007 роках не виплачував аліменти, оскільки у нього була не стабільна заробітна плата та деякий час не виплачував за станом здоров»я.

Вина підсудного у вчиненні злочину при вищеописаних встановлених судом обставинах, доводиться зібраними доказами по справі, а саме:

потерпіла ОСОБА_2 показала, що з потерпілим була у шлюбі. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4, 1992 року народження. З 31.03.1993 року потерпілий повинен сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини заробітної плати. З березня 2005 року до серпня 2007 року підсудний не сплачував аліменти на утримання доньки. За цей період один раз в 2005 році і в липні 2007 року отримала від підсудного по 500 грн., більше ніяких виплат не було. З державним виконавцем намагались встановити його місце роботи, але офіційно по м. Києву він працював. В 2007 році він нібито працював у фірмі «Седж-Мед», але така фірма не була зареєстрована. Підсудний приховував своє місце роботи, казав, що не працює;

свідок ОСОБА_5, державний виконавець, показав, що в липні 2008 року йому було передано виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 аліментів. Підсудного вперше бачить в судовому засіданні до нього підсудний не з»являвся. У виконавчому провадженні немає даних, що підсудний повідомляв своє місце роботи, крім останнього в «Київенерго». В провадженні є повістки про виклики підсудного, за якими він не з»являвся, попередження його про кримінальну відповідальність;

свідок ОСОБА_6, державний виконавець, показав, що у нього впровадженні було виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_3 Підсудний прийшов лише в липні 2007 року, тоді коли стало питання про порушення кримінальної справи. До цього часу за викликами не з»являвся, місце своєї роботи не повідомляв;

заявою ОСОБА_2 /а.с.5/; заявою ОСОБА_3 про попередження про кримінальну відповідальність /а.с.6/; копією виконавчого листа /а.с.7/; копією свідоцтва про одруження /а.с.8/; розрахунком заборгованості /а.с.9/; копією свідоцтва про зміну прізвища /а.с.21/; копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 /а.с.23/; довідкою слідчого про те, що ТОВ «Сейдж-Мед» в 2005 році було продане. ОСОБА_7 бухгалтером у вказаному товаристві не працював та довідку про доходи підсудному не видавав.

Оцінюючи та аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Доводи підсудного про те, що він не ухилявся від сплати аліментів, а не міг їх виплачувати, оскільки тривалий час офіційно не працював, а також у новій сім»ї має неповнолітню дитину, на утримання якої теж потрібні кошти, суд вважає не переконливими.

Підсудний тривалий час не виплачував аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, про місце своєї роботи не повідомляв, за викликами до державного виконавця не приходив, про отримання ним нібито пенсії, також не повідомляв, не дивлячись на те, що 12 липня 2005 року був попереджений про кримінальну відповідальність /а.с.6/, що свідчить про злісне ухилення останнього від сплати аліментів на утримання дитини.

За таких обставин, вина підсудного ОСОБА_3 в судовому засіданні доведена та його дії слід кваліфікувати за ст.. 164 ч.1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини /аліментів/.

Призначаючи покарання суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно.

Обставин, що пом»якшують або обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, а також те, що підсудний має на утримання неповнолітню дитину, суд призначає йому покарання, яке необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у вигляді обмеження волі, при цьому вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 /одного/ року обмеження волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - одного року шести місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили, засудженому залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва у строк 15 діб.