Справа № 147/824/20

Провадження № 2-о/147/16/20

УХВАЛА

про залишення без руху

                  21.08.2020 року смт. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Мудрак А.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

17 серпня 2020 року до Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 подав заяву про встановлення факту, що має юридичне значення,в якій просить: встановити, що в рішенні Тростянецького районного суду Вінницької області від 03.12.2004 прізвище ОСОБА_3 не збігається з прізвищем зазначеного в паспорті, виданого 30.09.2004, де він ОСОБА_3 ; тобто встановити належність правовстановлюючого документа – рішення Тростянецького районного суду Вінницької області – прізвища ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Заявником ставиться вимога про встановлення факту належності рішення суду від 03.12.2004 де позивачем зазначено ОСОБА_3 – прізвищу ОСОБА_3 .

Кодексом чітко передбачено встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі, а не «Прізвищу» як зазначено заявником.

Крім того, рішення суду не є правовстановлюючим документом факт належності якого слід встановлювати в судовому порядку.

Правовстановлюючий документ - це документ, який посвідчує правовий зв`язок конкретного майна з особою його власника та складений у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до роз`яснень викладених в листі Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 185, 294, 315 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                        А.М. Мудрак