Справа №22ц-454/10 Головуючий в 1 інстанції:
Романова М.Ю.
Категорія № 57
Доповідач: Приходько Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року квітня місяця 01 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцовій О.А.
суддів Бездрабко О.В.
Приходько Л.А.
при секретарі Ляшенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 грудня 2009 року в справі
за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку, земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди,
встановила:
У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 з проханням зобов’язати ОСОБА_3 демонтувати димовивідний патрубок газового котла і вентиляційну трубу та обладнати їх таким чином, щоб виключити можливість його виходу на належну їй земельну ділянку, а також стягнути з відповідачки на її користь моральну шкоду в розмірі 1500грн.
Під час розгляду справи ОСОБА_4 доповнила свої позовні вимоги та додатково просила зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні її майном шляхом знесення самовільної прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1.
У травні 2009 розу ОСОБА_3 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_4 з проханням зобов’язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні належним їй жилим будинком шляхом зносу сітки-рабиці, паркану та гаражу, розташованих за адресою АДРЕСА_2, та стягнути з ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду в розмірі 20000грн.
Під час розгляду справи ОСОБА_3 доповнила свої позовні вимоги, та додаткова просила зобов’язати ОСОБА_4 надати їй доступ до димовивідної труби з метою її встановлення та прийняти рішення щодо дії земельного сервітуту для ремонту належного їй будинку та прибудинкової території, а також відшкодувати їй матеріальну та моральну шкоду в розмірі 25000грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 грудня 2009 року у задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні відмовлено; у задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 по усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку, земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволені зустрічного позову скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення.
Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_4 зазначила, що рішення суду, на її думку, є законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу відхилили, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку, земельною ділянкою та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом не доведені у встановленому законом порядку ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Так, ОСОБА_3 не надано жодного доказу, що внаслідок встановлення ОСОБА_4 новозбудованого паркану із сітки рабиці, цегляного паркану та перебудування гаражу, були порушені будь-які її права. Від проведення призначеної, за її клопотанням, ухвалою суду від 06 липня 2009 року судово-технічної експертизи, для вирішення питання чи є порушення суміжної межі між ділянками сторін у зв’язку зі зведенням паркану та будівництвом гаражу, ОСОБА_3 відмовилася (а.с.122). Крім того, під час розгляду справи ОСОБА_3 не заперечувала факту, що паркани та гараж позивачки за первісним позовом, не порушують суміжну межу між їх земельними ділянками.
Також апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження своїх доводів, що саме внаслідок неправомірних дій з боку ОСОБА_4 їй було заподіяно матеріальну шкоду, яка полягає у понесених нею витратах на придбання медичних препаратів, будівельних матеріалів та садового інвентарю, згідно наданих квитанцій.
Не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і доводи ОСОБА_3, про те що вона зазнала душевних страждань у зв’язку з протиправною поведінкою ОСОБА_4 Апелянтом не надано жодного доказу, що ОСОБА_4 були вчинені протиправні дії, а саме закрила вихідний патрубок газового котла поліетиленом, внаслідок чого стався неконтрольований витік газу до помешкання, а ОСОБА_4, в свою чергу, вказані обставини під час розгляду справи не визнавала.
Отже в цій частині судом з достатньою повнотою встановлені обставини справи, перевірені доводи і заперечення сторін, дослідженні надані сторонами докази та постановлене законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим розглядаючи спір суд не звернув уваги на заявлені ОСОБА_3 вимоги щодо встановлення земельного сервітуту на обслуговування належного їй будинку, не з’ясував наявність підстав, з якими закон пов’язує можливість встановлення земельного сервітуту, умови сервітуту, обсяг прав і обов’язків щодо користування чужим майном.
Тобто судом позовні вимоги щодо встановлення земельного сервітуту не розглянуті і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, з приводу цієї позовної вимоги сторони будь-які докази не подавали та не давали пояснення.
За таких обставин рішення в частині відмови у задоволені вимог ОСОБА_3 щодо встановлення земельного сервітуту слід скасувати, з підстав передбачених п.5ч.1ст.311 ЦПК України, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення в не оскаржено, а тому в апеляційному порядку не переглядалося.
Керуючись ст.ст.303,307,308, 311,314 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 грудня 2009 року в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітуту скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верхового Суду України.
Головуючий:
Судді: