Справа №22ц-69/10 Головуючий в 1 інстанції:
Тіміргазін Е.Р.
Категорія №46
Доповідач: Приходько Л.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року березня місяця 15 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцовій О.А.
суддів Приходько Л.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі Ляшенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21 жовтня 2009 року в справі
за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ майна
встановила:
В лютому 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. Зазначила, що з 27.12.2003 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Під час шлюбу 21.07.2004 року на підставі договору купівлі-продажу вони придбали квартиру АДРЕСА_1. Крім того ними в період шлюбу були придбані: м’який куток, телевізор, холодильник «Самсунг», кухонний куток, DVD, тумба під телевізор. Оскільки угоди про поділ спільного майна вони не досягли просила суд поділити спірне майно, виділивши їй Ѕ частину квартири АДРЕСА_1; м’який куток; телевізор; холодильник «Самсунг»; кухонний куток; DVD; тумбу під телевізор.
В жовтні 2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_7 про поділ майна. В обґрунтування своїх вимог зазначили, що квартира АДРЕСА_1 фактично була придбана ними. Договір кредиту та купівлі-продажу був оформлений на ОСОБА_3, оскільки, вони як пенсіонери не мали можливості оформити кредит на своє ім’я. Просили суд при поділі майна подружжя виділити їм по ј частині квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4Ю та ОСОБА_5, ОСОБА_6 об’єднані в одне провадження.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21 жовтня 2009 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задоволений. Виділено: ОСОБА_4 Ѕ частину квартириАДРЕСА_1, холодильник «Самсунг» вартістю 2800грн., тумбу під телевізор вартістю 200грн., телевізор вартістю 600грн.; ОСОБА_3 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, меблевий м’який куток, меблевий кухонний куток, DVD-програвач. У задоволені позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині поділу квартири між ним та ОСОБА_4 скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог в частині поділу квартири.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6, апеляційну скаргу визнали в повному обсязі, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду в частині поділу квартири скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частиною 1 ст. 71 СК України визначено, що майно, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.12.2003 року. Дітей від даного шлюбу немає. Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 30.03.2009 року шлюб розірваний.
21.07.2004 року, на підставі договору купівлі-продажу, покупцем у якому зазначений ОСОБА_3, придбано квартиру АДРЕСА_1. За умовами даного договору частина коштів, в розмірі 6996грн. сплачені покупцем до підписання договору. Залишок ціни квартири 16324грн. покупець повинен сплатити після підписання договору.
03.08.2004 року ОСОБА_3, за згодою ОСОБА_4, уклав з ЗАТ «ПриватБанк» кредитний договір на суму 3256 доларів США на придбання спірної квартири та сплату страхових внесків, який був погашений достроково у жовтні 2005 року, що сторонами у справі не заперечується.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя.
Будь-яких належних та допустимих доказів, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, на підтвердження своїх доводів про те, що спірна квартира належить його матері та бабусі, оскільки купувалася ними для власних потреб та за власні кошти, апелянтом суду не надано.
Наявність у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 достатніх грошових коштів для дострокового погашення кредиту, взятого ОСОБА_3 на покупку квартири, не може вважатися підставою набуття ними права власності на спірну квартиру.
Під час розгляду справи суду не надано будь-яких доказів, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мали намір придбати спірну квартиру для себе, що їм було відмовлено в оформленні кредиту на їх ім’я на придбання спірної квартири, а також, що саме за рахунок належних їм коштів був погашений кредит взятий на придбання квартири.
Дійшовши правильного висновку, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя, суд, виділяючи кожному з подружжя по Ѕ частині спірної квартири, разом з тим не звернув уваги на те, що за технічними характеристиками спірна квартира є неподільною, а тому реальний її поділ між подружжям неможливий.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 25 постанови від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.ч.4,5 ст. 71 СК щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової компенсації на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Враховуючи, що спірна квартира є неподільним майном, жоден з подружжя не давав згоди на отримання грошової компенсації, а також не звертався до суду з вимогами припинення права на частку у спільному майні з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, суд помилково виділив кожному з подружжя по Ѕ частині спірної квартири.
З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині виділу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по Ѕ частині спірної квартири слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати ідеальні частки подружжя в цьому майні по Ѕ частині кожному без його реального поділу, залишивши квартиру у їх спільній частковій власності.
В іншій частині рішення суду не оскаржено, а тому в апеляційному порядку не переглядалося.
Керуючись ст.ст.303,307,309,314 ЦПК України,, ст.ст. 60,70,71 СК України, колегія суддів ,-
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21 жовтня 2009 року в частині виділу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верхового Суду України.
Головуючий:
Судді: