Справа №22ц-217/10 Головуючий в 1 інстанції:
Решетов В.В.
Категорія №42
Доповідач: Приходько Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року лютого місяця 22 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Приходько Л.А.
суддів Кузнєцовій О.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі Ляшенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Херсонській області на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2009 року в справі
за позовом
Державної податкової адміністрації у Херсонській області до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про виселення із службового приміщення без надання іншого жилого приміщення, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової адміністрації у Херсонській області, треті особи: виконавчий комітет Херсонської міської ради, орган опіки та піклування Дніпровського району м. Херсона про визнання права користування житловим приміщенням, виключення житлового приміщення з числа службових,
встановила:
У липні 2004 року ДПА у Херсонській області звернулася в суд до ОСОБА_3 про виселення із службового жилого приміщення. Позивач зазначав, що рішенням виконкому Херсонської міськради від 19.12.2000 року №506 двокімнатна квартира АДРЕСА_1 включена до числа службових. Наказом ДПА у Херсонській області від 29.12.2000 року №440 вказана квартира, як службове жиле приміщення, надана ОСОБА_3 на сім’ю із трьох чоловік, та видано ордер на її зайняття. Оскільки після звільнення ОСОБА_3 з роботи 25.05.2004 року у зв’язку із переводом до Херсонської обласної державної адміністрації, відповідач, разом із сім’єю не виселився, позивач просив суд виселити відповідача та членів його сім’ї, що проживають разом з ним: дружину ОСОБА_3 та неповнолітню дочку ОСОБА_6 зі спірного жилого приміщення без надання іншого житла.
Під час розгляду справи судом до участі у справі в якості третіх осіб залучені ОСОБА_3 та орган опіки та піклування Дніпровського району м. Херсона(а.с.130, 171).
У червні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з зустрічним позовом до ДПА у Херсонській області, зазначивши, що єдиним способом захисту його прав та інтересів є визнання права на користування житловим приміщенням та виключення спірної кварти з числа службових. У зв’язку із чим просив суд визнати за ним право користування квартирою 78 по вул.. Кіндійське шосе, 26 у м. Херсоні та виключити зазначену квартиру з числа службових.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2009 року у задоволені позову ДПА у Херсонській області відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволений частково. За ОСОБА_3 визнано право користування квартирою АДРЕСА_1. В решті позовних вимог відмовлено.
Апеляційній скарзі ДПА у Херсонській області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволені первісного позову та в частині визнання за відповідачем права користування спірною квартирою скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПА у Херсонській області, виселивши ОСОБА_3 та членів його сім’ї із службового жилого приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення; відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 про визнання за ним права користування жилим приміщення у АДРЕСА_1. В решті рішення залишити без змін.
Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_3 та його представник зазначили, що на їх думку рішення суду є законним та обґрунтованим. Просять апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається в число службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Порядок надання службових жилих приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду і користування ними, визначається Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року N 37( далі Положення).
Статтею 124 ЖК України передбачено , що робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.
Виселення зазначених осіб, відповідно до п. 34 Положення, проводиться в судовому порядку.
Перелік осіб, які не можуть бути виселені із службових житлових приміщень без надання іншого жилого приміщення, визначений ст. 125 ЖК України.
Відмовляючи у задоволені первісного позову суд першої інстанції виходив з того, що позов заявлений неналежним позивачем, оскільки права позивача у правовідносинах, предметом якого є спірна квартира, яка не перебуває у власності або користуванні ДПА у Херсонській області та знаходиться на балансі Виконавчого комітету Херсонської міської ради, не порушені.
Проте вказаний висновок суперечить наявним в матеріалах справи договору №1312/99, укладеному між ВАТ «Херсонські комбайни» та ДПА у Херсонській області 13.12.1999 року, відповідно до якого позивач приймав участь у будівництві другої черги 216-ти квартирного будинку по Кіндійському шосе шляхом фінансування будівництва 192.54мІ загальної площі, в тому числі однієї двокімнатної квартири площею 43.54мІ(а.с.187-194); акту прийому житлового приміщення ДПА у Херсонській області прийняла від ВАТ «Херсонські комбайни» в експлуатацію квартиру 78 в жилому будинку за адресою Кіндійське шосе, 26 (а.с.183), а також довідці бухгалтерії ДПА у Херсонській області № 175/10/05-016 від 25.01.2005 року вбачається, що спірна службова квартира з грудня 2000 року знаходиться на балансі ДПА у Херсонській області (а.с.181), на вказані обставини суд уваги не звернув та ніякої оцінки їм не дав.
А за відсутності доказів про те, що спірна квартира є комунальною власністю та находиться на балансі Херсонської міської ради цей висновок суду є передчасним.
З цих самих підстав суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що спірне жиле приміщення включено у число службових з порушенням процедури передбаченої Положенням, у зв’язку з недоведеністю перебування житла у власності або у користуванні ДПА у Херсонській області.
Відповідно до ст. 125 КЗпП України, не можуть бути виселені без надання другого жилого приміщення особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років.
Висновок про те, що ОСОБА_3 не може бути виселений із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, як особа, що має загальний стаж в органах державної влади понад 10 років, зроблений судом без врахування положень закону, зазначених вище.
Вирішуючи питання щодо набуття ОСОБА_3 права безстрокового користування спірною квартирою, яка має статус службової, суд не звернув уваги на те, що право користування службовими жилими приміщеннями регулюється главою 3 ЖК України.
Крім того, вирішуючи питання про виселення ОСОБА_3 з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, суд залучив до участі у справі дружину відповідача, ОСОБА_3, в якості третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача за первісним позовом.
Зі змісту ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову можуть вступити у справу на боці позивача, чи відповідача, або можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду, якщо рішення у справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін.
Обсяг прав та обов’язків сторін у справі визначений ст. 31 ЦПК України, значно ширший чим обсяг прав та обов’язків третіх осіб без самостійних, визначений ст. 27 ЦПК України. Тобто треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, користуються загальними процесуальними правами: вони не можуть користуватися спеціальними процесуальними правами сторін, хоча виступають на їхній стороні, оскільки суд вирішує не їхні права, а вирішує спір про права сторін.
А отже вирішуючи спір про виселення з службового жилого приміщення ОСОБА_3 з усіма особами які з ним проживають, суд вирішує спір в тому числі і про права повнолітніх осіб, які проживають з наймачем, а саме про права дружини відповідача ОСОБА_3, яка була залучена до участі у справі лише в якості третьої особи, а не в якості співвідповідача, що відповідно до п.4 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді суду слід врахувати наведене, сприяти всебічному і повному з’ясуванню обставин, що мають значення для розгляду справи, ретельно перевірити доводи і заперечення сторін та залежно від встановленого, відповідно до діючого законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст.303,307,311, 314 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу державної податкової адміністрації у Херсонській області задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верхового Суду України.
Головуючий:
Судді: