Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 953 / 2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Швайковський А.А.
Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
21 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Оріхівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від «05» травня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дійсним договору та визнання права власності на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дійсним договору та визнання права власності на земельну ділянку.
В позовній заяві зазначали, що вони у спільній власності з відповідачами мали земельну ділянку площею 19,3200 га. яка розташована на території Мирненської сільської ради, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства. 03 січня 2007 року вони на підставі договору купівлі-продажу придбали у відповідачів – співвласників земельної ділянки їх частки за 8000 грн. Повний розрахунок за придбане майно проведено до підписання договору. Відповідачі згідно п.3.3. Договору від 03.01.2007 року брали на себе обов’язок по нотаріальному посвідченню даного Договору, але не виконали свої зобов’язання, що позбавляє їх можливості провести переоформлення свого права власності на придбанні частки земельної ділянки.
Посилаючись на ст.220 ЦК України просили суд визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03.01.007 року та визнати за ними в рівних частках право власності на земельну ділянку загальною площею 19,3200 га. розташованої на території Мирненської сільської ради із виділенням кожному в натурі земельних ділянок в розмірі по 9,6 га, правом реєстрації та виготовлення на наші імена державних актів на право приватної власності на землю.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від «05» травня 2008 року позов задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 03.01.2007 року нерухомого майна - Ѕ частини земельної ділянки загальною площею 19,3200 га (площа ј частини зазначеної земельної ділянки становить 4,83 га), розташованої на території Мирненської сільської ради за кадастровим номером 2323983000:02:001:0016, із встановленими межами - контурами 829,42 х 197,66 х 45,00 х 781,17 х 243,29, право на яку підтверджене Державними актами на право власності на земельну ділянку, видані 20.07.2006 року серії ЯГ за номерами 311996, 311997, 311998, та 311999, що укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках право власності на земельну ділянку загальною площею 19,3200 га, розташованої на території Мирненської сільської ради за кадастровим номером 2323983000:02:001:0016, із встановленими межами - контурами 829,42 х 197,66 х 45,00 х 781,17 х 243,29 з виділенням кожному в натурі земельних ділянок в розмірі по 9, 6600 га, з правом реєстрації та виготовленням на їх імена державних актів на право приватної власності на землю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, прокурор Оріхівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, поясненняпрокурора, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм, процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування
У ст. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що сторони домовились відносно всіх суттєвих умов договору, що підтверджується відповідними письмовими доказами, відбулося повне виконання договору, проте продавець ухиляється від його нотаріального посвідчення, а тому на підставі ч.2 ст.220 ЦК України позивачі набули право власності на спірну земельну ділянку.
Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому з ними не можна погодитись.
Згідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі- продажу земельної ділянки, єдиного майнового ком плексу, житлового будинку(квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Вирішуючи питання про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, на порушення вимог ст. ст. 212, 213 ЦК України суд першої інстанції не з'ясував, чому цей договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, чи відповідає договір сторін вимогам ст.203 ЦК України, якого передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, не застосував ст.334 ЦК України,згідно до яуої,якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації,право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Судом не залучений до участі у справі спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
За таких обставин судове рішення не можна визнати таким,що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, тому воно підлягає скасуванню, а справа- поверненню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно звернути увагу на викладене, обговорити питання про залучення до участі у справі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області та відповідної територіальної громади безпосередньо або в особі органу місцевого самоврядування.
Також необхідно врахувати роз'яснення п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" про те, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Оріхівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області задовольнити частково.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 05 травня 2008 року в цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: