У х в а л а
іменем україни
7 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Панталієнка П.В., Патрюка М.В.,
Прокопчука Ю.В., Романюка Я.М.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) “Птахофабрика “Ужгородська”, ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, визнання наказів та контракту недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 15 грудня 2003 року,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Ужгородського міського суду від 26 серпня 2003 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: поновлено ОСОБА_1 на посаді голови правління ВАТ “Птахофабрика “Ужгородська”; стягнуто з ВАТ “Птахофабрика “Ужгородська” на користь ОСОБА_1 14999 грн. 35 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 640 грн.58 коп. заборгованості по заробітній платі за липень-грудень 2000 року; стягнуто з регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на користь ОСОБА_1 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; визнано недійсними накази регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області НОМЕР_1від 3 січня 2001 року, НОМЕР_2 від 27 березня 2001 року та наказ Фонду державного майна України НОМЕР_3 від 3 липня 2002 року; визнано недійсним контракт, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області та ОСОБА_2 від 26 березня 2001 року, а в решті-позов залишено без задоволення.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 15 грудня 2003 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заробітної плати та відшкодування моральної шкоди та визнання недійсним контракту залишено без задоволення; справа в частині визнання недійсним наказу НОМЕР_1від 3 січня 2001 року направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, а в решті-рішення залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалене в справі рішення апеляційного суду з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі на посаді голови правління ВАТ “Птахофабрика “Ужгородська”, стягнення з останнього середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заробітної плати за липень-грудень 2000 року, стягнення з регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на користь ОСОБА_1 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, визнання недійсними наказів регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області НОМЕР_1від 3 січня 2001 року, НОМЕР_2 від 27 березня 2001 року та наказу Фонду державного майна України НОМЕР_3 від 3 липня 2002 року; визнання недійсним контракту, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області та ОСОБА_2 від 26 березня 2001 року та відмовляючи в позові в цій частині позову, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка не довела в порядку ст. 30 ЦПК України (1963 року) про виконання нею пункту №3 наказу Фонду державного майна України НОМЕР_4 від 19 липня 2000 року, надано Фонду державного майна України у визначений наказом строк проект контракту про наймання її на роботу на посаду голови правління ВАТ “Племремпродуктор “Птахофабрика “Ужгородська” та що вона прийняла справи по управлінню “Племремпродуктор “Птахофабрика “Ужгородська” і приступила до роботи.
За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України приходить до висновку про те, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 15 грудня 2003 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий |
М.П. Пшонка |
Судді: |
П.В.Панталієнко |
|
М.В. Патрюк |
|
Ю.В. Прокопчук |
|
Я.М. Романюк |