Судове рішення #8836190

                                                          КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19 березня 2010 року                                                                 м. Хмельницький                  

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

   Самчука П.П. (головуючий)    

     Пастощука М.М.,  Варвус Ю.Д.

при секретарі   Пещанюк Л.Ю.  

з участю:  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7  

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Полонського районного суду від 31 грудня 2009 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл спільного майна подружжя, визнання права власності на частину житлового приміщення та встановлення порядку користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру, усунення перешкод в користуванні майном, про поділ спільного майна подружжя.

    Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

   

    Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_4 зазначав, що з 23.07.1999 р. перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1. народився син ОСОБА_8. Рішенням Полонського районного суду від 24.12.2007 р. шлюб між сторонами розірваний.

    За час спільного проживання у шлюбі сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 вартістю 22725 грн., а також два гаражі вартістю кожний по 2500 грн. Зазначене майно оформлене на ОСОБА_5 і в добровільному порядку вона не бажає провести розподіл спільного майна.

    Тому ОСОБА_4 просив суд визнати за ним право власності на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 та виділити у власність гараж розміром 5х7 м по АДРЕСА_1. Іншу половину спірної квартири та гараж розміром 4х6 по АДРЕСА_2 залишити у власності ОСОБА_5

    Також ОСОБА_4 просив суд встановити порядок користування квартирою і виділити йому в користування жилу кімнату площею 20 кв.м., яка розташована на захід, іншу кімнату площею 20 кв.м. виділити в користування ОСОБА_5 Коридор, туалет, ванну, кухню, балкон, кладову залишити в спільному користуванні.

    Під час розгляду справи ОСОБА_5 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про розподіл спільного рухомого майна подружжя домашнього вжитку на загальну суму 27060 грн., визнання права власності на квартиру, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном – квартирою та гаражем і виселення  ОСОБА_4 з квартири.

    В позовній заяві зазначалося, що квартира АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_5 за власні кошти, які належали їй до шлюбу.  В квартирі зареєстровані її дочка ОСОБА_9 від першого шлюбу та спільний з позивачем син ОСОБА_8. Позивач в квартирі не зареєстрований і права власності на неї немає.  До того ж, він незаконно перешкоджає користуватися квартирою, за що  попереджувався органами міліції про недопущення протиправної поведінки.

      Щодо гаражів, то один з них придбаний ОСОБА_5 6.07.2004 р. за власні кошти, а  право власності на інший не оформлене.

    З урахуванням наведеного, ОСОБА_5 просила суд визнати за нею право власності на АДРЕСА_1, зобов’язати ОСОБА_4 не перешкоджати їй у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном – квартирою, гаражем і виселити ОСОБА_4 з квартири. З рухомого майна ОСОБА_5 просила суд виділити їй речі домашнього вжитку на суму 13030 грн., а решту майна на суму 14030 грн. виділити ОСОБА_4

    Рішенням Полонського районного суду від 31 грудня 2009 року п озов ОСОБА_4 задоволений частково.

Постановлено визнати право власності ОСОБА_4 на гараж, що знаходиться по АДРЕСА_2 вартістю 6075 грн.

Виділено ОСОБА_4 частину спільного майна придбаного в шлюбі: м'який куток вартістю 1500 грн., телевізор вартістю 900 грн., комп'ютер марки „Самсунг" з принтером вартістю 4000 грн., пилосос вартістю 600 грн., журнальний стіл вартістю 200 грн., паласне покриття - розміром 4 на 4 метри - вартістю 300 грн., шість метрів тюлі вартістю 250 грн., люстру дзеркальну вартістю 150 грн., два пледи загальною вартістю 250 грн., тумбочку під телевізор вартістю 200 грн., відеоприставку до телевізора „Панасонік" вартістю 300 грн., килимове покриття на підлогу - розміром 2,5 на 1,5 метрів - вартістю 150 грн., люстру кришталеву вартістю 250 грн., вішалку коридорну вартістю 200 грн., дві килимові доріжки загальною вартістю 500 грн., мікрохвильову піч марки „Самсунг" вартістю 100 грн., люстру вартістю 80 грн., посуд кухонний вартістю 400 грн., газову колонку вартістю 200 грн., відеокамеру марки „Панасонік" вартістю 1900 грн., стіл кухонний вартістю 150 грн. Всього виділено майна на суму 18 655 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановлено визнати право власності ОСОБА_5 на АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_4 звільнити приміщення АДРЕСА_1 шляхом виселення і не перешкоджати ОСОБА_5 користуватися зазначеною квартирою.

Виділено ОСОБА_5 частину спільного майна, придбаного в шлюбі: визнано право власності та виділено гараж в АДРЕСА_1 вартістю 16996 грн., виділено - меблеву стінку вартістю 1200 грн., стіл кімнатний вартістю 250 грн., телевізор „ДВД" вартістю 1000 грн., посуд, сервізи, кришталь вартістю 500 грн., електричну швейну машинку вартістю 500 грн., спальний гарнітур вартістю 1300 грн., пральну машинку „Арістон" вартістю 1500 грн., стіл розкладний вартістю 150 грн., електром'ясорубку вартістю 250 грн., ванну і умивальник вартістю 300 грн., холодильник „Атлант" вартістю 1600 грн., килимове покриття вартістю 250 грн., каструлі вартістю 500 грн., кухонний гарнітур вартістю 1500 грн., газову плиту вартістю 250 грн., гардини на кухню вартістю 180 грн., колонку для води вартістю 200 грн. Всього виділено майна на суму 28 226 грн.

Ухвалою Полонського районного суду від 29 січня 2010 р. виправлена описка в рішенні Полонського районного суду від 31 грудня 2009 р.: в резолютивній частині рішення виключені слова про те, що ОСОБА_5 виділено „колонку для води вартістю 200 грн.”

    В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд. Зазначається, що під час шлюбу, 28.09.1999 р. вони з відповідачкою придбали АДРЕСА_1 гараж на тій же вулиці розміром 5х6 м., а також збудували гараж розміром 5х7 м. Незважаючи на те, що вказане майно придбане під час шлюбу і належить сторонам на праві спільної сумісної власності, суд безпідставно відмовив у визнанні права власності на Ѕ частину квартири та виділенні гаража розміром 5х7 м. по АДРЕСА_1. При цьому суд не взяв до уваги показання свідків з його сторони, безпідставно врахував показання свідків, які допитувалися за клопотанням ОСОБА_5, а також не врахував, що кімнатні та кухонні меблеві гарнітури були придбані ним до укладення шлюбу з відповідачкою.

    В засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів.

    Відповідачка ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_7 апеляційну скаргу не визнали, рішення суду вважають законним та обґрунтованим.

    Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

    Задовольняючи частково позов ОСОБА_4 та в повному обсязі позов ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка займалася підприємницькою діяльністю, придбала квартиру через нетривалий час після реєстрації шлюбу для своєї дочки, що підтверджується  показаннями допитаних судом свідків. А оскільки ОСОБА_4 робить неможливим спільне проживання з ним в одному  жилому приміщенні, суд знайшов підстави для виселення його з квартири.

    Проте погодитися з такими висновками суду не можна через порушення судом норм матеріального права.

    Апеляційним судом встановлено, що 23.07.1999 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, який був розірваний рішенням Полонського районного суду  від 24.12.2007 р. Свідоцтво про розірвання шлюбу отримане 30.01.2008 р.

    Від шлюбу в  сторін ІНФОРМАЦІЯ_1. народився син ОСОБА_8.

    За час спільного проживання у шлюбі сторони 28.09.1999 р. придбали АДРЕСА_1 вартістю 20595 грн., в якій зареєстровані ОСОБА_5, дочка відповідачки від першого шлюбу ОСОБА_10 та син ОСОБА_11 Також сторонами 06.07.2004 р. за договором купівлі продажу придбаний гараж по АДРЕСА_2 вартістю 6975 грн.,  і збудований гараж по АДРЕСА_1 вартістю 16996 грн., право власності на який у встановленому законом порядку не зареєстроване.

    Рішенням Полонської міської ради від 22.04.2009 р. №8 ОСОБА_5 передана у приватну власність земельна ділянка в АДРЕСА_1 площею 0,0026 га для обслуговування індивідуального гаража, яка знаходилася в її постійному користуванні.

    Також сторонами за час перебування в шлюбі придбане рухоме майно:

 м'який куток вартістю 1500 грн., телевізор вартістю 800 грн., комп'ютер марки „Самсунг" з принтером вартістю 4000 грн., пилосос вартістю 600 грн.,  журнальний стіл вартістю 200 грн.,  паласне покриття - розміром 4 на 4 метри  вартістю 250 грн., шість метрів тюлі вартістю 250 грн.,  люстру дзеркальну вартістю 150 грн.,  два пледи загальною вартістю 250 грн.,  тумбочку під телевізор вартістю 150 грн.,  відеоприставку до телевізора „Панасонік" вартістю 300 грн., килимове покриття на підлогу - розміром 2,5 на 1,5 метрів - вартістю 150 грн.,  люстру кришталеву вартістю 250 грн.,  вішалку коридорну вартістю 200 грн.,  дві килимові доріжки загальною вартістю 500 грн., мікрохвильову піч марки „Самсунг" вартістю 100 грн.,  люстру вартістю 80 грн.,  посуд кухонний вартістю 400 грн., газову колонку вартістю 200 грн., відеокамеру марки „Панасонік" вартістю 1900 грн., стіл кухонний вартістю 150 грн., меблеву стінку вартістю 1200 грн., холодильник „Атлант" вартістю 1600 грн.,  стіл кімнатний вартістю 250 грн.,  телевізор „GVC" вартістю 1000 грн.,  посуд, сервізи, кришталь вартістю 500 грн.,  електричну швейну машинку вартістю 500 грн., спальний гарнітур вартістю 1300 грн., пральну машинку „Арістон" вартістю 1500 грн.,  стіл розкладний вартістю 150 грн.,  електром'ясорубку вартістю 250 грн., килимове покриття вартістю 250 грн.,  каструлі вартістю 500 грн.,  кухонний гарнітур вартістю 1500 грн., газову плиту вартістю 250 грн.,  гардини на кухню вартістю 180 грн., а всього на суму 23310 грн.

    Всього сторонами за час шлюбу набуто майна загальною вартістю 67876 грн .    

    Вказані обставини підтверджуються наявними у справі та дослідженими судом доказами: копіями договору купівлі-продажу  квартири від 28.09.1999 р. ( а.с.22; т.1), договору купівлі-продажу гаража ( а.с.11; т.1), витягом з домової книги про реєстрацію проживаючих в квартирі (а.с.24; т.1), копіями свідоцтва про реєстрацію шлюбу ( а.с.7; т.1), свідоцтва про народження дитини ( а.с.21; т.1),  свідоцтва про розірвання шлюбу ( а.с.20; т.1), рішення Полонської міської ради від 22.04.2009 р. №8 ( а.с.209; т.1); висновком судової будівельно-технічної експертизи №50/09 від 26.10.2009 р. ( а.с. 2-22; т.2).

    До правовідносин, які виникли між сторонами, має застосовуватися законодавство, яке діяло на час набуття спільної сумісної власності, а також на час вирішення питання щодо її розподілу, тобто і КпШС України 1969 р., і СК України 2003р.

    Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрований 23.07.1999 р.,  розірваний рішенням Полонського районного суду  від 24.12.2007 р., а свідоцтво про розірвання шлюбу отримане 30.01.2008 р.

    Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України 1969 р. майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

    Згідно зі ст. 60 Сімейного кодексу України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    З огляду на викладене суд приходить до висновку, що придбані 28.09.1999 р. під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі АДРЕСА_1  06.07.2004 р. за договором купівлі продажу  гараж по АДРЕСА_2 вартістю 6975 грн.,  а також рухоме майно (речі домашнього вжитку) є спільною сумісною власністю сторін, яке підлягає розподілу між сторонами.

    Враховуючи, що спірна квартира придбана у шлюбі з ОСОБА_5, за  ОСОБА_4 необхідно визнати право власності на Ѕ частину квартири, а іншу її Ѕ частину слід залишити у власності ОСОБА_5

    При цьому суд не вважає достатніми доказами по справі показання допитаних судом першої інстанції свідків у частині щодо придбання ОСОБА_5 квартири за кошти,  які належали їй особисто, оскільки такі показання достовірно не підтверджують такий факт.

    Відповідно до частин 2 та 3 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна).

    Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

    Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

    До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі його будівництва ( створення майна).

    Згідно з частиною 2  статті 182 ЦПК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

    Враховуючи, що державна реєстрація права власності на гараж по АДРЕСА_1 не проводилася, право власності на нього у сторін не виникло. Тому суд першої інстанції не вправі був проводити його розподіл  незалежно від ступеню готовності та визнавати за відповідачкою  право власності на нього, оскільки порядок набуття права власності на новостворене майно законом визначений.

    Позивач та відповідач на даний час могли ставити питання про право власності та розподіл матеріалів, використаних в процесі будівництва.

    В засіданні апеляційного суду сторони не заперечували проти визнання права власності на будівельні матеріали, які використані на будівництво гаража, за вартістю, визначеною судовою будівельно-технічною експертизою, тобто 16996 грн.  

    Суд вважає за  можливе визнати за ОСОБА_5 право власності на будівельні матеріали, які використані для будівництва, оскільки для  будівництва і обслуговування гаража їй виділена земельна ділянка у приватну власність.

    В той же час, гараж по АДРЕСА_2 слід виділити ОСОБА_4

    Позов ОСОБА_4 про встановлення порядку користування  двокімнатною квартирою і виділення йому в користування однієї кімнати задоволенню не підлягає, оскільки такий порядок користування порушить житлові права інших осіб, які мають право на користування квартирою. Не підлягають задоволенню і вимоги ОСОБА_4 про виділення йому гаража по АДРЕСА_1 з наведених вище мотивів.

    Не підлягає задоволенню і позов ОСОБА_5 про виселення ОСОБА_4 з квартири, оскільки під час розгляду справи не доведені позовні вимоги у цій частині, і в той же час за ОСОБА_4 визнане право власності на Ѕ частину квартири.

    Встановлено, що через конфлікти ОСОБА_5 не може повноцінно користуватися квартирою, а тому позивача слід зобов’язати не чинити перешкод ОСОБА_5 у користуванні АДРЕСА_1

    Враховуючи наявність обставин, передбачених ч.3 ст. 70 СК України, при поділі майна суд збільшує частку ОСОБА_5 в спільному майні і виділяє їй майна на 35423,50 грн., а ОСОБА_4 – на 32452,50 грн.

    Поділ речей домашнього вжитку суд проводить з урахуванням його значимості і необхідності для сторін, а також визначеного розміру часток в спільному майні. При цьому суд виходить з  вартості майна, яка погоджена сторонами під час розгляду справи, або не заперечувалася ними, а також відповідно до письмової заяви ОСОБА_5 в суді першої інстанції ( а.с. 132; т.1).

    Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

    Підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення є, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, порушення норм матеріального права.

    Розподіл судових витрат між сторонами слід провести у відповідності до  ст. 88 ЦПК України.

    При зверненні в суд з позовом ОСОБА_4 сплатив 285,75 грн. судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи. Позов ОСОБА_5 прийнятий  судом першої інстанції без сплати судового збору та витрат на ІТЗ.

    Таким чином, відповідно до задоволених позовних вимог, в ОСОБА_4 слід додатково стягнути в доход держави 53,63 грн. судового збору, а з ОСОБА_5 в доход держави підлягає стягненню 334,88 грн. судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317, ЦПК України, колегія суддів

 в и р і ш и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити частково.

    Рішення Полонського районного суду від 31 грудня 2009 року скасувати.

    Позов ОСОБА_4 задоволити частково:

•   визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину АДРЕСА_1

•   визнати за ОСОБА_4 право власності на гараж по АДРЕСА_2, вартістю 6975 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою відмовити.

Позов ОСОБА_5 задоволити частково:

•   визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1

•   визнати за ОСОБА_5 право власності на будівельні матеріали вкладені в будівництво гаража по АДРЕСА_1  Хмельницької області, вартістю 16996 грн.

Виділити у власність ОСОБА_4 частину спільного майна подружжя:

- м'який куток вартістю 1500 грн.,

- телевізор вартістю 800 грн.,

- комп'ютер марки „Самсунг" з принтером вартістю 4000 грн.,

- пилосос вартістю 600 грн.,

- журнальний стіл вартістю 200 грн.,

- паласне покриття - розміром 4 на 4 метри - вартістю 250 грн..

- шість метрів тюлі вартістю 250 грн.,

- люстру дзеркальну вартістю 150 грн.,

- два пледи загальною вартістю 250 грн.,

- тумбочку під телевізор вартістю 150 грн.,

- відеоприставку до телевізора „Панасонік" вартістю 300 грн.,

- килимове покриття на підлогу - розміром 2,5 на 1,5 метрів - вартістю 150 грн.,

- люстру кришталеву вартістю 250 грн.,

- вішалку коридорну вартістю 200 грн.,

- дві килимові доріжки загальною вартістю 500 грн.,

- мікрохвильову піч марки „Самсунг" вартістю 100 грн.,

- люстру вартістю 80 грн.,

- посуд кухонний вартістю 400 грн.,

- газову колонку вартістю 200 грн.,

- відеокамеру марки „Панасонік" вартістю 1900 грн.,

- стіл кухонний вартістю 150 грн.,

- меблеву стінку вартістю 1200 грн.,

- холодильник „Атлант" вартістю 1600 грн., а всього 15180 грн.

 

Виділити у власність ОСОБА_5 частину спільного майна подружжя:

- стіл кімнатний вартістю 250 грн.,

- телевізор „GVC" вартістю 1000 грн.,

- посуд, сервізи, кришталь вартістю 500 грн.,

- електричну швейну машинку вартістю 500 грн.,

- спальний гарнітур вартістю 1300 грн..

- пральну машинку „Арістон" вартістю 1500 грн.,

- стіл розкладний вартістю 150 грн.,

- електром'ясорубку вартістю 250 грн..

- килимове покриття вартістю 250 грн.,

- каструлі вартістю 500 грн.,

- кухонний гарнітур вартістю 1500 грн.,

- газову плиту вартістю 250 грн.,

- гардини на кухню вартістю 180 грн., а всього 8130 грн.    

      Зобов’язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_5 у користуванні АДРЕСА_1

    В задоволенні позову ОСОБА_5 про виселення ОСОБА_4 з АДРЕСА_1 відмовити.

    В іншій частині позову ОСОБА_5 відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави 53 грн. 63 коп. судового збору, з ОСОБА_5 в доход держави – 334 грн. 88 коп. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

             Головуючий: /підпис/                       Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                 П.П. Самчук

   

====================================================================    

Головуючий у І інстанції – Боб’як Б.В.                                                    Справа № 22ц- 597

Доповідач - Пастощук М.М.                                                                    Категорія № 46

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація