АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа 22 ц – 1508/10                       Головуючий в суді 1 інстанції: Колядов В.Ю.

             Доповідач: Ступіна Я.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2010 р.    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді Ступіної Я. Ю.,

суддів: Темнікової В.І., Мартинюка В. І.,

за участю  секретаря Нестеровській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Перевальського районного суду Луганської області від 30 грудня 2009 р. у  справі за позовом ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,-

в с т а н о в и л а:

В грудні 2009 р. позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив стягнути з відповідачки на його користь 500,51 грн. заборгованості  за спожиту електроенергію, посилаючись на такі обставини.

Він (позивач) є енергопостачальним, а відповідачка – споживачем електричної енергії; між ними склалися фактичні договірні правовідносини.

В період з 01.04.2002 р. по 01.10.2008 р. відповідачкою спожито 2722,0 кВт/г, які вона не оплатила, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у зазначеній сумі.

Від добровільної сплати заборгованості відповідачка відмовилася.

Рішенням Перевальського районного суду Луганської області від 30 грудня 2009 р.   з ОСОБА_2 стягнуто на користь ТОВ «ЛЕО»  284,43 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати  і ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Калиновського Р.В., перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно абз. 1 п.19, п. 20, п. 21 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 р. № 1357, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є енергопостачальним, а відповідачка – споживачем електричної енергії; між ними склалися фактичні договірні правовідносини.

В період з 01.04.2002 р. по 01.10.2008 р. відповідачкою спожито 2722,0кВт/г, які вона не оплатила, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у зазначеній сумі.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що у межах строку позовної давності заборгованість відповідачки перед позивачем за спожиту електроенергію складає 284,43 грн.

При цьому суд не  зазначив період, за який стягнув заборгованість.

Оскільки відповідачка просила суд застосувати позовну давність на всю суму заборгованості, то, враховуючи, що позов пред’явлено  в суд 10.12.2009 р., на підставі ст. ст. 257, 260, 261 ч.1, 264 ч.2, 267 ЦК України (ред. 2003 р.), стягненню підлягає заборгованість у сумі 157,65 грн., яка утворилася за період з 01.12.2006 р. по 01.10.2008 р. виходячи із середнього споживання електроенергії 38 Квт на місяць з 01.12.2006 р. по 18.04.2008 р., а з 18.04.2008 р. по 01.10.2010 р. за фактичними показами лічильника – 20 кВт за тарифом 0,2436.

Доводи апеляційної скарги відповідачки про те, що заборгованість склалася на 2004 р., яка не може бути стягнута за спливом позовної давності, а у неї відсутня заборгованість за електроенергію, оскільки в 2004 р. квартира відключена позивачем від електромережі без зняття показань електролічильника і тільки 18.04.2008 р. відбулося підключення до електроенергії, є необґрунтованими, оскільки спростовуються доказами, наданими позивачем.

Як вбачається з особового рахунку відповідачки, показання лічильника на 01.04.2002 р. – 0753.

В порушення вищенаведених Правил з того часу по жовтень 2008 року  споживачем щомісяця не знімалися показання електролічильника, оплата за спожиту електроенергію не провадилася.

Згідно акту контрольного знімання показань лічильника, складеного позивачем 17.05.2007 р. у зв’язку із його распломбировкою, показання лічильника -3069.

Відповідачкою не надано доказів на спростування цих доказів. Лист Алчевського РЕМ від 16.06.2007 р. № 684 не підтверджує її доводів про те, що покази лічильника 3069 були на момент відключення в 2004 р.

Рішення Перевальського районного суду Луганської області від 12.03.2007 р. про визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, не дає підстав вважати, що з 2002 р. в квартирі ніхто не мешкав і ніхто не користувався електроенергією.

Оскільки споживачем щомісяця не знімалися показаня електролічильника, то позивач оплату за спожиту електроенергію нараховував відповідачці за нормою 38 кВтг/міс згідно п. 30 Правил.

Та обставина, що квартира відповідачки  була відключена від електромережі в 2004 р. і підключена до електромережі  18.04.2008 р., не давало підстав для не нарахування заборгованості за спожиту електроенергію, оскільки позивачем в 2005р., 2006р. і 2007р. встановлені факти самовільного підключення відповідачки до електромережі.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити, зменшивши суму стягнення з відповідачки на користь позивача з 284,43 грн. на 157,65 грн.; в решті рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261 ч.1, 264 ч.2, 267 ЦК України (ред. 2003 р.), ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково.

Рішення Перевальського районного суду Луганської області від 30 грудня 2009 р.  змінити, зменшивши суму стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» з 284,43 грн. на 157,65 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення  апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але  може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: