КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
10 березня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Самчука П.П. (головуючий)
Пастощука М.М., Варвус Ю.Д.
при секретарі Мороз А.В.
з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Нетішинського міського суду від 11 січня 2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та його представника, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_4 зазначала, що з 19 грудня 2003 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_6 і від шлюбу у них є син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, і донька ОСОБА_9, - ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне життя з відповідачем не склалося і причиною розлучення є різні погляди на життя, взаємні права та обов’язки щодо участі в утриманні сім’ї та ведені господарства, різні погляди на те, яким має бути ставлення один до одного, ревнощі, недовіра, сварки. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі, оскільки це суперечитиме інтересам позивачки та неповнолітніх дітей.
Тому ОСОБА_4 просила суд розірвати укладений 19.12.2003 р. шлюб між нею та ОСОБА_6 та залишити проживати з нею дітей.
Під час розгляду справи ОСОБА_4 уточнила позовні вимоги та просила залишити без розгляду позовні вимоги в частині визначення місця проживання дітей.
Ухвалою Нетішинського міського суду від 11.09.2009 р. позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визначення місця проживання дітей залишені без розгляду.
Рішенням Нетішинського міського суду від 11 січня 2010 року позов задоволений. Постановлено розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстрований 19 грудня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області, актовий запис №354.
Витрати пов’язані з одержанням свідоцтва про розірвання шлюбу у відділі РАЦС в сумі 17 грн. покладено на відповідача, позивачку від сплати витрат звільнено.
В обґрунтування незаконності рішення суду зазначається про помилковість висновку суду про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки, що мають істотне значення. Позивачка не надала жодного доказу, які б підтвердили обставини викладені в позовній заяві. В рішенні суду не зазначено, яким саме інтересам позивачки буде суперечити збереження шлюбу. В рішенні суду зазначено, що діти будуть проживати з ОСОБА_8, проте питання щодо проживання дітей у судовому засіданні не ставилося.
В засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_4 та її представник апеляційну скаргу не визнали і просять її відхилити.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, про день, час і місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 грудня 2003 року між сторонами по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб. Від шлюбу у них є двоє дітей: син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька ОСОБА_9, - ІНФОРМАЦІЯ_2
З вересня 2009 року сторони проживають окремо, припинили подружні стосунки, спільне господарство не ведуть. Позивачка примиритися та зберегти сім’ю не бажає.
Оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, що мають істотне значення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу між сторонами відповідно до вимог ч. 2 ст. 112 СК України.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна через недоведеність обставин, що мають значення для справи.
Встановлено, що з 19 грудня 2003 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі і від шлюбу у них є двоє дітей: син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька ОСОБА_9, - ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_4 звернулася з позовом про розірвання шлюбу.
В обґрунтування вимог позивачка ОСОБА_4 причиною розірвання шлюбу зазначала: різні погляди на подальше життя, взаємні права та обов’язки, обов’язки щодо участі в утриманні сім’ї та веденні господарства, різні погляди на те, яким має бути в сім’ї ставлення один до одного, ревнощі відповідача та його недовіра, часті докори за те, що відповідач фактично несе більшість матеріальних витрат на сім’ю та постійні сварки на цьому ґрунті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачено, що „проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя”.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачка ОСОБА_4 не надала суду доказів, передбачених ч.2 ст. 57 ЦПК України, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Не встановлені такі обставини і судом апеляційної інстанції. За таких обставин передбачені законом підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи наведене, рішення Нетішинського міського суду від 11 січня 2010 року підлягає скасуванню, а в задоволенні позову ОСОБА_4 слід відмовити.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 309 ЦПК України, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволити.
Рішення Нетішинського міського суду від 11 січня 2010 року скасувати, а в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу відмовити.
Рішення абирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду П.П. Самчук
====================================================================
Головуючий у І інстанції – Кулеша Л.М. Справа № 22ц-460
Доповідач - Пастощук М.М. Категорія №47