Провадження № 2-з/606/5/20

Справа № 608/1630/20

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

28 серпня 2020 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільськоїобластів складі:

судді Мельник А.В.,

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника адвоката Проніна Євгена Ігоровича за допомогою системи «Електронний суд» подав до Чортківського районного суду Тернопільської області до подання позовної заяви заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, в межах суми позову 82 945,80 грн, що належать ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 11.08.2020 задоволено заяву про самовідвід судді Запорожець Л.М. За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову передано на розгляд судді Чортківського районного суду Тернопільської області Парфенюку В.І. Ухвалою від 12.08.2020 задоволено заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 .

На підставі розпорядження Чортківського районного суду Тернопільської області № 3 від 13.08.2020 справу №608/1630/20 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви направлено на розгляд Гусятинського районного суду Тернопільської області.

На підставі розпорядження Гусятинського районного суду Тернопільської області №1 від 21.08.2020 у зв`язку із неможливістю автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу №608/1630/20 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви направлено на розгляд Теребовлянського районного суду Тернопільської області.

Вказану цивільну справу отримано Теребовлянським районним судом Тернопільської області 26.08.2020 та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020 передано для розгляду судді Мельник А.В.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 18.09.2019 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) в місті Чортків Тернопільської області було укладено Договір позики грошових коштів, за умовами якого Позикодавець передав у власність Позичальника грошові кошти в розмірі 3 000 доларів США, що є еквівалентом 72 106,73 грн за офіційним курсом Національного банку України станом на дату отримання позики, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю вказану позику в гривнях до 15.06.2020 включно, що є останнім днем повернення позики, з якого Позикодавець має право вимагати повернення суми позики в судовому порядку. Позика повертається в гривнях у відповідності до офіційного курсу Національного банку України, актуальному на день здійснення платежу.

На підтвердження передачі коштів за вказаним Договором позики та його умов вчинено розписку Позичальника від 18.09.2019 у присутності свідка ОСОБА_4 .

В свою чергу ОСОБА_2 не виконав своїх зобов`язань за договором позики та не повернув Позикодавцю грошові кошти у обумовлений договором строк (до 15.06.2020). ОСОБА_1 в усній формі звертався до ОСОБА_2 з вимогою повернення коштів, однак останній уникає виконання зобов`язання за Договором позики.

У поданій заяві про забезпечення позову на обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову вказано на те, що ОСОБА_2 з травня 2003 року працював в органах прокуратури, однак рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 17.11.2017 до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Вказане рішення неодноразово оскаржувалось останнім, однак безрезультатно.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, отриманих на запит представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_2 не має у власності будь-яких об`єктів нерухомого майна. Також, за результатами пошуку сервісу «Перевірка транспортного засобу» в електронному кабінеті водія ОСОБА_2 не має у власності зареєстрованих транспортних засобів.

Враховуючи вказане, ОСОБА_1 вважає, що наявні підстави побоюватись, що після завершення розгляду справи, виконання рішення суду буде значно утрудненим або стане взагалі неможливим.

Разом з тим, з відомостей, відображених у поданій ОСОБА_2 20.03.2018 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, та платіжного доручення від 18.09.2019 про переказ коштів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 стало відомо про наявність у ОСОБА_2 відкритих рахунків у банках, зокрема у АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «Приватбанк». Відтак, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках у банку і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, в межах суми позову 82 945,80 грн, що належать ОСОБА_2 .

Відповідно до частин першої, другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як передбачено частиною третьою статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Окрім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Так, положеннями пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Звертаючись в суд із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, що належать ОСОБА_2 представником ОСОБА_1 не надано доказів, які б підтверджували відомості про рахунки, суму грошових коштів та місце їх розміщення на даний час, зокрема у АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «Приватбанк».

За відсутності даних про розмір сум, що знаходяться на рахунках, суд позбавлений можливості дотримання принципу співмірності між заявленим заходом забезпечення позову та позовними вимогами, з якими має намір звернутись до суду ОСОБА_1 .

Розглянувши подану заяву, суд дійшов до висновків про те, що вказані заявником доводи про звільнення ОСОБА_2 з роботи в органах прокуратури та відсутність у нього, за даними ОСОБА_1 , нерухомого майна та зареєстрованих транспортних засобів жодним чином не підтверджують існування реальної загрози утруднення чи неможливості виконання рішення суду у подальшому.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про недоведеність представником ОСОБА_1 того, що не вжиття судом обраного ним заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до частини сьомої статті 153 ЦПК України про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої через представника адвоката Проніна Євгена Ігоровича про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена та підписана 28 серпня 2020 року.

Суддя А.В. Мельник