Справа № 308/8447/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді - Шумило Н.Б.

за участю секретаря - Просяник В.С.

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні в м.Ужгород за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020075030000214 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2020 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Орджонікідзе Красноярський край Росія, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2020 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з додатками та клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду .

Органом досудового розслідування встановлено, що 29 липня 2020 року близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи навпроти центрального входу будівлі «Драмтеату», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Льва Толстого, 12, побачив, як потерпілий ОСОБА_2 , поклав свій мобільний телефон марки «Хіаоmі» Redmi Note 8Т 4/64 біля колон «Драмтеатру», після чого ОСОБА_1 скориставшись нетривалою відсутністю потерпілого, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з прямим умислом - усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок викраденого чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно, викрав вказаний мобільний телефон марки «Хіаоmі» Redmi Note 8Т 4/64, вартість якого згідно висновку №11/567 від 12.08.2020 року складає 3800 гривень 09 копійок, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Положеннями ч. 2 та ч.3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Як вбачається з обвинувального акту, у такому міститься клопотання прокурора, в якому зазначено, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності. Відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_1 , яка складена за участі захисника Гомзи В.І., в якій ОСОБА_1 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці); згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Крім того, йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисник Гомза В.І. підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_2 , у якій він зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 , інтереси якого представляє захисник Гомза В.І., обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, аналізуючи наведене, оцінивши докази зібрані під час досудового розслідування,суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), доведена повністю і його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставиною, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, а обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на психіатричному та фтизіатричному диспансерному обліку не перебуває, під наглядом у КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров?я та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради не перебуває.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.

При цьому, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді громадських робіт бере до уваги те, що матеріали кримінального провадження не містять обмежень, передбачених ч.3 ст.56 КК України, щодо призначення такого виду покарання.

Покарання у виді штрафу суд не вбачає за можливе призначити з огляду на те, що ОСОБА_1 не працює.

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Підстав, передбачених ст. ст. 176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати у розмірі 653 грн. 80 коп. за проведення товарознавчої експертизи №11/567 від 12.08.2020, яку проведено Закарпатським НДЕКЦ при МВС України, слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати у розмірі 653 грн. 80 коп. за проведення товарознавчої експертизи №11/567 від 12.08.2020, яку проведено Закарпатським НДЕКЦ при МВС України.

Речовий доказ: матеріальний носій - односторонній оптичний диск з написом «Verbatim CD-R» з копією відеозапису з камер відеоспостереження - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.Б. Шумило