Судове рішення #88396
34/151пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України


07.07.06 р.                                                                               Справа № 34/151пд                               

Суддя господарського суду Донецької області           Кододова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції

до відповідача 1. Приватного підприємства “ІнтерЛіга”  м.Костянтинівка

до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Краусс-інтел”  м.Харків

про визнання недійсним господарського зобов’язання .


Представників сторін:

від позивача – Азаров О.А. (за довір.)

від відповідача 1 – Голоцван Р.В.(за довір.), Матейченко Г.М.- директор

від відповідача 2 – не з’явився


ВСТАНОВИВ:

Позивач, Костянтинівська об’єднана державна податкова інспекція звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними господарських зобов’язань, вчинених з метою суперечною інтересам держави і суспільства, які виникли та виконані між відповідачами: Приватним підприємством “ІнтерЛіга”  м. Костянтинівка та Товариством з обмеженою відповідальністю “Краусс-інтел” м.Харків на підставі усної угоди від 11.08.2003р., а також просить стягнути  з  першого відповідача на користь держави  матеріальні цінності на суму 7721,34грн., а з останнього на користь першого грошові кошти у розмірі 6614,94грн. та матеріальні цінності на суму 1106,40грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарські зобов’язання, які вчинені відповідачами мали мету свідомо суперечну інтересам держави і суспільства, оскільки Рішенням Комінтернівського районного суду  м. Харкова  від 18.10.2005 р. установчий договір ТОВ «Краусс-Інтел» від 16.01.2003р., укладений між  учасниками Демниченко С.О. та Лавриком Ю.М., та сатут товариства з моменту їх укладення та затвердження. Свідоцтво  про державну реєстрацію  товариства та про реєстрацію платника ПДВ скасовано з моменту їх видачі, тобто підприємство мало за мету укладення угод, спрямованих на ухилення від оподаткування.

Відповідач 1. відзив на позов не надав, у судовому засіданні проти позову заперечив за підстав викладених у листі (вхід. № 02-41/1772 від 07 липня 2006 року).

Відповідач2. про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзив на позов не подав, у засіданні суду був відсутній. Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

11 серпня 2003 року між відповідачами укладено усну угоду купівлі-продажу, згідно з якою ТОВ «Краусс-інтел» (продавець) зобов’язується поставити ПП «ІнерЛіга» (покупець), а останній – прийняти та оплатити товар згідно накладної. На виконання договору, ТОВ «Краусс-інтел» поставило ПП «ІнерЛіга» м»ясо свинина у кількості 311кг, яловичинау кількості 448кг на загальну суму                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      7721,34 грн. у тому числі ПДВ 1286,89грн., данний факт підтверджується товарною накладною №»121 від 11.08.2003 року на загальну суму 7721,34грн. та податковою накладною №121 від 11.08.2003р. на суму 7721,34грн., в тому числі :ПДВ 1286,89грн. ПП “ІнтерЛіга” здійснив розрахунки частково, а саме взаємозаліком на суму 1106,40грн. в тому числі ПДВ 184,40грн. шляхом відвантаження на адресу відповідача 2. склополотна у кількості 2248,78м.кв. за ціною 0,41грн. за накладною №8/1 від 11.08.2003р. та готівковими коштами у сумі 6614,94грн шляхом внесення їх в касу відповідача 2, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №173 від 18.08.2003р. на суму 5100грн. та №312 від 02.10.2003р. на суму 2819,94грн.

Таким чином, умови договору виконані в повному обсязі.

Позивач просить визнати недійсними господарські зобов’язання, які виникли та виконані на підставі вищевказаної угоди на підставі ст. 207 Господарського кодексу України, як такі, що вчинені з метою, яка свідомо суперечить інтересам держави та суспільства, з умислом з боку другого відповідача та застосувати наслідки, передбачені        ст. 208 цього кодексу.

Вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно  п. 1 розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України, цей кодекс набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до п. 4 розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України, цей кодекс застосовується до господарських відносин, які винили після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов”язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Як вбачається з матеріалів справи, угода була та виконувалась у серпні 2003 р., взаєморозрахунки між відповідачами також проведені в повному обсязі у 2003 році.

Тобто угода була виконана сторонами і правовідносини між відповідачами по угоді не продовжувались у 2004 році.

За таких умов, підстави для застосування законодавства на якому ґрунтуються позовні вимоги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись  розділом ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України, ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд


                                                     В И Р І Ш И В:


Відмовити у позові Костянтинівській об’єднаній державній податковій інспекції про визнання недійсними господарських зобов’язань, які виникли та виконані між відповідачами: Приватним підприємством “ІнтерЛіга”  м.Костянтинівка та Товариством з обмеженою відповідальністю “Краусс-інтел”  м.Харків на підставі усної угоди купівлі-продажу від 11.08.2003р.та застосуванні відповідних наслідків.


          


Суддя                                                                         Кододова О.В.                               


Надр. у 4-х прим.

1-у справу

3-сторонам

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація