707/1784/20

3/707/1213/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 року                         м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А., розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-

в с т а н о в и л а :

25 серпня 2020 року до Черкаського районного суду Черкаської області ізДепартаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Ознайомившись з матеріалами справи, суддя дійшла наступних висновків.

За приписами частини третьої статті 7 КУпАП застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя, в тому числі, повинен вирішити, чи належить до його компетенції розгляд даної справи та чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і інші матеріали справи.

Згідно з частиною першою ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

У відповідності до ч.2 ст. 276 КУпАП справи про адміністративне правопорушення передбачені ст. 124 КУпАП (коли правопорушення вчинено водієм) можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Частиною першою статті 257 КУпАП передбачено, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог частини першої статті 256 КУпАП, зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 273604 від 31 липня 2020 року вбачається, що сам факт правопорушення зафіксований як такий, що стався по вул. пр-кт Добровольського, буд. 30 в м. Одеса, що знаходиться поза межами територіальної підсудності Черкаського районного суду Черкаської області, місцем проживання особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, зазначено:АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Придніпровського районного суду м. Черкаси, а місце реєстрації транспортного засобу у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

У пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. (…) Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Зважаючи на вищевикладене, суддя дійшла висновку про те, що Черкаський районний суд Черкаської області не має повноважень розглядати цю справу по суті у зв`язку з тим, що буде порушено правила підсудності, визначені нормами КУпАП, а тому справу про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП необхідно направити за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 257, 276, 278, 283 КУпАП, суддя, -

у х в а л и л а :

Справу про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП направити до Придніпровського районного суду м. Черкаси- за підсудністю.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

       Суддя:        Т. А. Миколаєнко