Справа № 496/3320/20

Провадження № 2/496/1667/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя -

В С Т А Н О В И В:

Позивач,  ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до  ОСОБА_2  в якому просила суд відстрочити сплату судового збору до першого засідання; визнати за  ОСОБА_1  та ОСОБА_2  право власності за кожним на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, як на спільне майно, за адресою:  АДРЕСА_1 .

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Проте, у наданій позовній заяві не зазначено ціну позову щодо позовних вимог про визнання права власності.

Крім того, ч.4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно, відповідно до вимог ч.3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Позивачем було надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з відсутністю оцінки, звіту про ринкову вартість майна, яку буде надано в першому судовому засіданні.

Так у відповідності до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частинами 1, 3 ст. 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк , але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Позивачем при зверненні до суду не надано жодних доказів щодо наявності підстав, визначених ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також підтвердження такого рівня майнового стану заявника, що дало б підставу для застосування ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» з метою відстрочення його від сплати судового збору.

Згідно п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України – ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – визначається вартістю майна.

В порушення вимог п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено ціни позову, хоча позов підлягає грошовій оцінці.

До матеріалів справи не надано звіт про оцінку майна на підтвердження ринкової вартості будинку, або витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку будинку.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22 грудня 1995 року, вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на підтвердження оцінки майна складається звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

При відсутності достовірних даних, про ціну даного нерухомого майна, позивачем щонайменше необхідно надати докази на підставі яких вона робить висновок щодо ціни на будинок (витяги з веб сайтів продажу аналогічного нерухомого майна тощо).

Згідно п.1.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, справляється 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 840,80 грн. та не більше 10 510 грн.

Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Визначення ціни позову є обов`язковим, адже суд при вирішенні справи по суті, у будь-якому разі у силу ст. 141 ЦПК України та вимог Закону України «Про судовий збір» повинен вирішити питання розподілу судових витрат по справі.

Загальне оформлення позову, перешкоджає ефективному захисту прав та інтересів позивача.

Позивачем не було надано, обґрунтовуючи вимог щодо відстрочення сплати судового збору, а тому враховуючи викладене, для відкриття провадження по справі, необхідно усунути вказані недоліки.

Таким чином, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – залишити без руху.

Надати 10-денний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                         М.Л. Пасечник