Справа № 638/10747/20

Провадження № 3/638/2880/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 вересня 2020 року                                                                                       м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді Латки І.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за  ч. 1 ст. 184 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, id паспорт № НОМЕР_1 , орган, що видав, № 6351, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

07 липня 2020 року близько 13 год. 30 хв. під час запланованого рейду у складі комісії служби у справах дітей по Шевченківському району за адресою: м. Харків, вул. Л. Гурченко, буд. 6, було виявлено малолітніх дітей, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які мешкають в антисанітарних, небезпечних для життя умовах.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, судова повістка, яка надсилалась на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення,  ОСОБА_1 , повернута до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та його направлення до Дзержинського районного суду м. Харкова, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у протоколі, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.

За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді.

Частиною 2 ст. 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей

Вчинення  ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 315551 від 07 липня 2020 року, примірник якого отримано ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис в протоколі;

- рапортом старшого інспектора СЮП Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції Турченко А. від 08 липня 2020 року щодо обставин, викладених у протоколі, а саме зазначено, що 07 липня 2020 року особовим складом СЮП Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області здійснювався запланований рейд «Родина» у складі ССД Шевченківського району, дільничного офіцеру поліції Шевченківського ВП, спеціалісту з центру сім`ї молоді і спорту Шевченківського району стану утримання та виховання дітей, які опинились у складних життєвих обставинах за місцем проживання за адресою; АДРЕСА_1 . Під час перевірки було виявлено малолітніх дітей, які мешкають за вказаною адресою у антисанітарних, небезпечних для життя умовах, у зв`язку з чим з матір`ю дітей ОСОБА_1 було проведено профілактичну бесіду та складено адміністративний протокол за ст. 184 КУпАП. Малолітніх дітей останньої було госпіталізовано до Харківської міської дитячої лікарні № 24;

- актом обстеження умов проживання АДРЕСА_2 , в якому зазначено про незадовільні умови проживання дітей, відсутні комунальні зручності, водопостачання та водовідведення немає, електрика підключена без дозволу, приміщення складається з двох кімнат, в приміщенні брудно, стоїть сморід, наявні таракани та блохи, кімната без вікна дуже брудні діти та ін.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП знайшла своє повне підтвердження у суді.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 184 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки вона, будучи матір`ю малолітніх дітей ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання своїх малолітніх дітей.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення згідно зі ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , а також характеру та обставин вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді попередження, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 184, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та призначити їй адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятитиденного строку її оскарження.

Суддя І.П. Латка