справа № 22-2063 головуючий у 1-й інстанції: Валігура ДМ.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Киева в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Карпенко C.O., Кадєтової О.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом приватного підприємства «Адвокатське бюро» до ОСОБА_1 про повернення майна, стягнення неустойки та збитків
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2007 року, -
встановила:
У вересні 2006 року приватне підприємство «Адвокатське бюро» звернулось в суд із вказаним позовом, в якому зазначалось що 29.10.2003 року між сторонами був укладений договір оренди з викупом №29102003/273 строком на 12 місяців за умовами якого відповідач, сплативши 400 грн., отримував комп'ютер вартістю 3905 грн. і мав сплачувати за користування ним по 378 грн. щомісяця, а всього 4536 грн. Оскільки жодна із сторін не ставила питання про припинення договору по закінченню строку його дії, то він, відповідно до ст. 764 ЦК України, вважається переукладеним ще на один рік, а на ОСОБА_1 лежав обов'язок по сплаті коштів за оренду ще на протязі року в розмірі 4536 грн.
Відповідач жодного платежу не провів, майно не повернув. Позивач планував після закінчення договору оренди передати майно в оренду ІШ «Євротекс-плюс», про що між цими особами було укладено відповідний договір. В зв'язку з неповерненням комп'ютера приватне підприємство «Адвокатське бюро» після 29.10.2005 року (строк повернення комп'ютера відповідачем) не могло отримувати орендну плату від нового орендаря в розмірі 378 грн. на місяць, а за 9 місяців - 3402 грн. чим позивачу заподіяно збитки у вказаному розмірі.
Посилаючись на викладені обставини, приватне підприємство «Адвокатське бюро» просило стягнути на свою користь орендні платежі в сумі 9072 грн., 3402 грн. нестриманого доходу, 971 грн. 07 коп. за прострочення грошового зобов'язання з врахуванням встановленого індексу інфляції, 32504 грн. 22 коп. пені в розмірі 1% від несвоєчасно перерахованої суми грошових коштів за кожен день затримки, неустойку в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення, який складає 9 місяців, в загальній сумі 6804 грн., а також витребувати у відповідача комп'ютер і відшкодувати судові витрати.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2007 року позов задоволено. З ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Адвокатське бюро» стягнуто збитки, завдані несплатою заборгованості по сплаті платежів за користування орендованим майном та його неповерненням в розмірі 13445 грн. 07 коп., пеню в розмірі 32504 грн. 22 коп., неустойку в розмірі 6804 грн., судові витрати в розмірі 566 грн. 58 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., 751 грн. 20 коп. за проведення експертизи, а всього 54701 грн. 07 коп.
Від ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Адвокатське бюро» витребувано комп'ютер ATX /Albatron KM 18G/ AthlonXP2400/ 256 DDR/ 40 gb/ GF 5200. 64mb+DVT+TV+out+Dong1e/ 52x24x52/ 56k/ ps/2, монітор 17" Samtron76 DF вартістю 3905 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що комп'ютер позивачем в користування йому не передавався, а сам договір він вважав розірваним, оскільки представник відповідача надав йому відповідний лист. Акт прийому-передачі комп'ютера ним не підписувався, у проведенні почеркознавчої експертизи з метою з'ясування ким виконано підпис на цьому акті від його імені йому безпідставно відмовлено. Суд не дав належної оцінки показам його батька, не звернув уваги, що комп'ютер, який буцімто він орендував, в цей же період за договором надано в оренду іншій особі. З нього на користь позивача стягнуті кошти за користування орендованим майном і, за цей же період, неотриманий дохід, що є взаємовиклгочним. Стягнувши кошти, які в 14 разів перевищують вартість комп'ютера, суд зобов'язав відповідача повернути і сам комп'ютер, який йому ніколи не передавався.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1, його представник підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що спір судом вирішений правильно.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого по справі рішення в цій частині з врахуванням положень ч.3 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи заявлений позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги грунтуються на положеннях чинного законодавства.
Однак, повністю погодитись з таким висновком неможливо.
Як встановлено судом та вбачається з долучених до справи документів, 29.10.2003 року між сторонами був укладений договір оренди з викупом, за умовам якого відповідачеві передавався в оренду на 12 місяців комп'ютер, вартість якого після сплати останнім авансу складала 4522 грн. 15 коп. (а. с 107-110). За встановленим сторонами графіком платежів ОСОБА_1 в листопаді 2003 року - вересні 2004 року мав сплачувати по 378 грн. на місяць, а останній платіж у жовтні 2004 року складав 364 грн. 15 коп. (а. с 111). Як зазначено в договорі (п. 3.1), право власності на товар переходить від орендодавця до орендатора з моменту повного завершення розрахунків по договору, що посвідчується оформленням спеціального запису (п. п. 3.2, 11.1 договору).
Згідно акту прийому-передачі АГШ-0022 від 31.10.2003 року комп'ютер був переданий ОСОБА_1 (а. с. 106).
Доводи останнього про те, що він не підписувався на вказаному акті підлягають відхиленню.
Відповідно до висновку експертизи, яка була призначена судом апеляційної інстанції з метою перевірки пояснень відповідача в цій частині, підпис від імені ОСОБА_1 у вказаному акті виконано самим ОСОБА_1
Обставин, які б давали підставити ставити під сумнів висновок експерта, не встановлено, доказів на його спростування відповідачем не подано.
З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про укладення між сторонами договору оренди з викупом і реальну передачу орендованого майна відповідачеві.
Виходячи з умов договору ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити позивачеві орендну плату в сумі 4522 грн. 15 коп., а не 4536 грн. з чого виходив суд першої інстанції при постановленій рішення.
Оскільки між сторонами було укладено не просто договір оренди, а саме договір оренди з викупом, то не можуть бути визнані обгрунтованими на законі твердження позивача про те, що в зв'язку із продовженням користування майном наймачем після закінчення строку договору найму договір має вважатись поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, як це передбачено ст. 764 ЦК України. Зазначена стаття стосується договорів найму (оренди) майна і не може розповсюджуватись на випадки, коли укладається договір оренди з викупом. Специфіка цього виду договору полягає в тому, що орендна плата одночасно є і оплатою вартості орендованого майна.
У випадку продовження дії договору оренди з викупом таке призведе до збільшення розміру орендної плати, а, відповідно, і збільшення розміру коштів внесених у вигляді плати за майно, тобто зміни його вартості.
Проведення зміни вартості майна можливе лише за згодою сторін договору.
За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав вважати, що договір оренди з викупом був продовжений ще на рік і на відповідачеві лежить обов'язок по сплаті за цей період орендної платі в сумі 4536 грн.
Як встановив суд, відповідач не здійснив позивачеві жодного платежу.
Відповідно до п. 4.2.2 договору орендодавець при несплаті орендарем чергового щомісячного платежу згідно графіку платежів по договору або порушення інших зобов'язань зобов'язаний вилучити товар у орендаря і повторно передати його чи продати.
Такий обов'язок приватним підприємством «Адвокатське бюро» не був виконаний. Вимога про розірвання договору оренди з викупом не заявлялась і предметом розгляду не була.
У ст. ст. 22, 623 ЦК України встановлено, що упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. При визначенні упущеної вигоди враховуються заходи вжиті кредитором щодо їх одержання.
Оскільки позивачем не вчинено жодних дій направлених на повернення майна від ОСОБА_1 та по передачі його ПП «Євротекс-плюс», з яким у позивача також був укладений договір оренди цього ж комп'ютера, то відсутні підстави вважати що у останнього виникло право на отримання за рахунок позивача збитків (упущеної вигоди) в розмірі 3402 грн.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість вимог приватного підприємства «Адвокатське бюро» про стягнення з ОСОБА_1 4522 грн. 15 коп. заборгованості по орендній платі, яка з врахуванням встановленого індексу інфляції за визначений позивачем період прострочення складає 5324 грн. 03 коп. (ст. 625 ЦК України).
Позивач просив також стягнути на свою користь пеню в розмірі 1% від несвоєчасно перерахованої суми грошових коштів як це передбачено договором, що складає 32504 грн. 22 коп., та неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення на підставі ст. 785 ЦК України в сумі 6804 грн.
Виходячи з того, що розмір коштів, обов'язок по поверненню яких лежить на ОСОБА_1 складає 4522 грн. 15 коп., то сума пені відповідно до договору складатиме 16505 грн. 03 коп.
Оскільки відповідач не вживав жодних дій по захисту своїх прав, фактично такими діями сприяв збільшенню розміру збитків, не вживав заходів по їх зменшенню, розмір пені і неустойки більш ніж в 4 рази перевищує розмір заподіяних збитків, то колегія суддів вважає за неможливе стягувати з відповідача на користь позивача пеню і неустойку в таких розмірах і приходить до висновку, що в задоволенні вимог про стягнення неустойки необхідно відмовити, а суму пені зменшити до 2000 грн.
Право суду на таке вирішення вимог в цій частині закріплене в ст. ст. 551, 616 ЦК України.
За обставин, коли договір оренди з викупом між сторонами не розірваний, а з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Адвокатське бюро» стягується вартість орендованого комп'ютера, підстави для витребування від відповідача цього майна відсутні.
З врахуванням викладеного колегія суддів з наведених вище міркувань скасовує рішення суду першої інстанції в частіші задоволення вимог про витребування від ОСОБА_1 комп'ютера, стягнення з нього неустойки та ухвалює нове про відмову в задоволенні позову в цій частині. Рішення суду в частині стягнення коштів за користування майном з врахуванням встановленого індексу інфляції, пені змінюється, шляхом зменшення розміру цих сум, відповідно, з 13445 грн. 07 коп. до 5324 грн. 03 коп. та з 32504 грн. 22 коп. до 2000 грн.
Оскільки заявлений позивачем позов задовольняється частково, то підлягає пропорційному зменшенню і розмір судових витрат, що підлягають відшкодуванню, - з 566 грн. 58 коп. до 73 грн. 24 коп.
З врахуванням викладеного подана апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 К України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2007 року в частині задоволення позову приватного підприємства «Адвокатське бюро» про витребування у ОСОБА_1 комп'ютера ATX /Albatron KM 18G/ AthlonXP2400/ 256 DDR/ 40 gb/ GF 5200. 64mb+DVI+TV+out+DongIe/ 52x24x52/ 56k/ ps/2, монітор 17" Samtron76 DF, стягнення 6804 грн. неустойки скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог в цій частині.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2007 року в частині стягнення коштів за користування майном, пені, судових витрат змінити. Зменшити розмір коштів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Адвокатське бюро» за користування майном з врахуванням встановленого індексу інфляції з 13445 грн. 07 коп. до 5324 грн. 03 коп., розмір пені з 32504 грн. 22 коп. до 2000 грн., судових витрат з 566 грн. 58 коп. до 73 грн. 24 коп.
В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скаргия