Справа №: 398/1791/20

провадження №: 2/398/1171/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"04" вересня 2020 р., Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Ніколаєва М.В., з участю секретаря судового засідання Безкоровайної А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі зареєстрований також колишній її власник ОСОБА_2 , проте з 30.09.2019 року у ній не проживає. Позивач зазначає, що відповідач обіцяв знятися з реєстрації в квартирі самостійно, але до сих пір не знявся. Факт реєстрації відповідача у квартирі перешкоджає позивачеві у нормальному користуванні квартирою, у зв`язку із чим позивач просить задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.08.2020 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, на позові наполягає в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання, причини невяки суду не повідомив, відзиву не подав. Крім того, на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про дату розгляду справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу НОВ № 151010 від 30.09.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Чернишовим О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 793, та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 182926596 від 30.09.2019 року.

В зазначеній квартирі зареєстрований і відповідач ОСОБА_2 , який є колишнім власником квартири, що підтверджується довідкою № 1034, виданою 01.06.2020 року директором КП «Житлогосп».

Відповідно до акту - розпорядження № 11033, складеного 01.06.2020 року за участю сусідів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , затвердженого директором КП «Житлогосп», встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 30.09.2019 року.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом (ч. 4 ст. 9 ЖК України).

Відповідно до ст.ст.150, 155 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру (будинок), мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд. Згідно з ч. 1ст. 71 Житлового кодексу, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не є власником зазначеної квартири, не є членом сім`ї позивача, зареєстрований за вказаною адресою, але з 30.09.2019 року не проживає за адресою реєстрації.

Як розтлумачив Пленум Верховного Суду України, у абз. 1 п. 10постанови № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Згідно зі ст.72 Житлового кодексу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За наведених обставин, відповідач на підставі ч. 1 ст.71, ст.72 Житлового кодексу, як такий, що був відсутній за місцем реєстрації понад встановлені строки, підлягає визнанню таким, що втратив право користування жилим приміщенням, в судовому порядку.

Статтею 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст.317ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Особа має право на захист порушеного права у спосіб визначений законом або договором. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11 та від 16 листопада 2016 року у справі №6-709цс16.

Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не є членом родини позивача, не відноситься до кола осіб, які постійно проживають разом з нею і ведуть з нею спільне господарство, без поважних причин не проживає в квартирі АДРЕСА_1 , можливість збереження жилого приміщення за відповідачем судом не встановлено, тому суд вважає, що реєстрація відповідача в квартирі за вищевказаною адресою фактично перешкоджає позивачу в реалізації її прав власника жилого приміщення, яке підлягає відновленню шляхом визнання відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, ст.ст.264, 265, 280-282, ч. 2 ст. 288, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційну скаргу на заочне рішення може бути подано позивачем до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 04.09.2020 року.

Суддя М.В.Ніколаєв