Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 р. Справа№200/14916/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), позивач, звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Василя Стуса, 47, м. Краматорськ, Донецька область, 84301, код ЄДРПОУ 33913374) про:

- визнання протиправним та скасування наказу №234/165-18к від 28.11.2018 про звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста відділу професійної освіти управління фахової освіти, національного виховання та європейської інтеграції Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», у вигляді порушення присяги державного службовця;

- визнання протиправним та скасування наказу № 230/165-18к від 26.11.2018 про скасування надбавки;

- поновлення на посаді головного спеціаліста відділу професійної освіти управління фахової освіти, національного виховання та європейської інтеграції Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації з 05.12.2018;

- стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, прийнятим у цій справі, позов задоволено частково. Скасовано наказ Департаменту освіти і науки Донецької ОДА № 230/165- 18к від 26 листопада 2018 року «Про скасування надбавки ОСОБА_1 ». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного суду від 16.07.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року скасовано в частині визнання протиправними та скасування наказів відповідача №234/165-18к від 28 листопада 2018 року та №230/165-18к від 26 листопада 2018 року, поновлення на посаді і ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано наказ №234/165-18к від 28 листопада 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу професійної освіти управління фахової освіти, національного виховання та європейської інтеграції Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» у вигляді порушення Присяги державного службовця.

Визнано протиправним та скасовано наказ №230/165-18к від 26 листопада 2018 року про скасування надбавки ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу професійної освіти управління фахової освіти, національного виховання та європейської інтеграції Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації з 29 листопада 2018 року.

Позовні вимоги в частині стягнення з Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітної плати за весь час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи вказану справу в цій частині позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що оскільки суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та, відповідно, і відсутність правових підстав для її поновлення на державній службі, питання щодо встановлення розміру заробітної плати позивача за останні два календарних місяці роботи перед звільненням, проведення відповідних розрахунків, з якого суди повинні виходити, визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2020 вказану адміністративну справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено порядок подання заяв по суті справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.09.2020 клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від 02.09.2020 залишено без задоволення.

03.09.2020 судом також відмовлено в задоволенні заяви позивача про зміну предмета, підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, що датована 02.09.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2020 відмовлено в задоволенні заяви позивача від 04.09.2020 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Положеннями статті 261 КАС України врегульовано особливості подання заяв по суті справи у спрощеному провадженні.

У встановлені судом для подання заяв по суті справи строки відповідач скористався правом на подачу відзиву. Інших заяв по суті справи сторонами не подано.

Отже відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

На обґрунтування позовних вимог в розглядаємій частині позивач вказує, що у зв`язку з її незаконним звільненням на її користь підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка розраховується відповідно до приписів Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про безпідставність викладених в ній доводів. Відповідач вважає необґрунтованими посилання позивача на необхідність здійснення розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на її користь, виходячи із виплат за вересень та жовтень 2018 року, оскільки у жовтні 2018 року позивач перебувала у відпустці. Також позивач перебувала у відпустці у липні та серпні 2018 року, тобто також отримувала виплати у зв`язку з відпусткою та матеріальну допомогу. Отже, відповідач вважає, що розмір середнього заробітку позивача повинен обчислюватись із виплат, отриманих нею у квітні та травні 2018 року.

08.09.2020 відповідачем подано додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації № 230/165-18 к від 26.11.2018 відповідно до Закону України "Про державну службу", пункту 9 Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 18.01.2017 з 02.11.2018 скасовано надбавку за інтенсивність праці ОСОБА_1 , встановлену наказом № 115-к від 25.06.2018.

Наказом департаменту освіти та науки № 234/165-18 к від 28.11.2018 на підставі статті 65 Закону України "Про державну службу", за вчинення державного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" у вигляді порушення присяги державного службовця звільнено ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу професійної освіти управління фахової освіти, національного виховання та європейської інтеграції.

29.12.2018 Департаментом прийнято наказ № 295/165-18к "Про внесення змін до наказу департаменту від 28.11.2018 № 234/165-18к "Про звільнення ОСОБА_1 ", зокрема змінено дату звільнення позивача з 28.11.2018 на 04.12.2018, з урахуванням періоду тимчасової непрацездатності ОСОБА_1

Постановою Верховного Суду, ухваленою у цій справі 16.07.2020, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ №234/165-18к від 28 листопада 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу професійної освіти управління фахової освіти, національного виховання та європейської інтеграції Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» у вигляді порушення присяги державного службовця.

Визнано протиправним та скасовано наказ №230/165-18к від 26 листопада 2018 року про скасування надбавки ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу професійної освіти управління фахової освіти, національного виховання та європейської інтеграції Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації з 29 листопада 2018 року.

Відповідно до наданої відповідачем довідки б/н про розмір заробітної плати позивача за 2018 рік ОСОБА_1 у вересні 2018 року нараховано заробітну плату у розмірі 25049,60 грн, у жовтні 2018 - 22333,75 грн (в т.ч. 6393,10 грн - сума отриманих відпускних). Фактична кількість відпрацьованих днів у вересні 2018 року становить 20 робочих днів, у жовні 2018 року - 14 робочих днів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання оплати праці, у тому числі стягнення середнього заробітку врегульовано Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При цьому, середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок №100).

Відповідно до абз. 3 пункту 2 вказаного Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Положеннями пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 4 Порядку №100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, зокрема, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Зважаючи на обставини перебування позивача у відпустці у жовтні 2018 року, розмір середньоденної заробітної плати останньої, з якої повинна бути обчислена сума середнього заробітку за час вимішеного прогулу позивача, становить 1205,60 грн. ((25049,60 грн. + 15940,65 грн.) / 34 фактично відпрацьовані дні).

Суд критично оцінює посилання відповідача на необхідність здійснення розрахунку суми середнього заробітку позивача виходячи з нарахованих їй виплат у квітні та травні 2018 року, оскільки у вересні та жовтні 2018 року позивач фактично працювала та виконувала трудові обов`язки, тому саме вказаний період є базовим для розрахунку.

Проте, враховуючи обставини перебування позивача у відпустці у жовтні 2018 року, отримана нею сума відпускних за вказаний період відповідно до пункту 4 Порядку №100 не враховується при обчисленні середнього заробітку позивача.

Оскільки період вимушеного прогулу позивача становить 406 днів (з 29.11.2018 по 16.07.2020), а розмір середньоденної заробітної плати останньої - 1205,60 грн., середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на її користь з відповідача становить 489473,60 грн. (1205,60 грн. х 406 робочих днів вимушеного прогулу) з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів).

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 32, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Василя Стуса, 47, м. Краматорськ, Донецька область, 84301, код ЄДРПОУ 33913374) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Василя Стуса, 47, код ЄДРПОУ 33913374) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 489473 (чотириста вісімдесят дев`ять тисяч чотириста сімдесят три) гривні 60 копійок з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09.09.2020.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна