Справа№464/4324/20

пр.№ 3/464/2460/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020                                                         м.Львів

       Суддя Сихівського районного суду м.Львова Сабара Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживає за адресою м.Львів, начальник Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, паспорт серії НОМЕР_1 та РНОКПП НОМЕР_2 , -

за ч.1 ст. 41 КУпАП,

встановив:

На розгляд Сихівського районного суду скеровано протокол про адміністративне правопорушення № ЛВ13208\592\АВППТ щодо ОСОБА_1 , згідно якого останій порушив вимоги законодавства про працю, зокрема, ст. 98 КЗпП, ч.1 ст. 13 Закону України №108, постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 №648 у звязку із чим в його діях мається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.

Особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Захисник Кндро І.В., Хомик Г.М. пояснила, що ОСОБА_1 вина у вчинення адміністративного правопорушення не визнається, у зв`язку із чим на адресу суду направлено заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, просила справу закрити у зв`язку із відсутністю у діях начальника ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП. Додатково пояснила, що протокол про адміністративне правопорушення складено із грубим порушенням вимог КУпАП, за відсутності особи, яку не повідомлялося належним чином про час та місце його складання. Одночасно вказала, що у протоколі не наведено жодних даних, про те, чому ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника, яким надається правова допомога особі, яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали адміністративної справи суд встановив наступне.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст.252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 14 КУпАП передбаченого, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 41 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

З цього слідує, що диспозиція вказаної норми являється бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів – правил, положень, інструкцій.

Згідно ст. 4 Кодексу законів про працю України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 7 Закону України «Про оплату праці» (№108) законодавство про оплату праці серед іншого складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону та інших актів законодавства України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 №648 регулюються питання оплати праці на підприємствах, в установах, організаціях, територіальних органах, територіальних підрозділах та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських.

Положеннями ст. 98 КЗпП України та ч.1 ст. 13 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Одночасно, об`єктивна сторона адмістративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП виражається у вчиненні таких дій:- порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати; виплата заробітної плати не в повному обсязі; інші порушення вимог законодавства про працю; порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення начальник ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності на підставі ч.1 ст. 41 КУпАП, оскільки порушив вимоги ст. 98 КЗпП України, ст. 13 Закону України та вимоги Постанови КМУ № 648 від 11.08.1995.

Однак, інспектором праці у проколі не зазначено, які саме дії чи бездіяльність вчинив ОСОБА_1 , що є об`єктивною стороною інкримінованого адміністративного правопорушення, чи є ОСОБА_1 суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, на якого покладено обов`язок забезпечення виконання певних правил, які входить до його службових обов`язків, доказів з даного приводу до протоколу не долучено, трудові права яких працівників порушив.

Також, зі змісту протоколу не можливо встановити період, що є часом вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» перелік населених пунктів, яким надається статус гірських, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 647 від 11.08.1995 затверджено перелік населених пунктів, яким надається статус гірських.

Статтею 5 вищевказаного Закону закріплено порядок  визначення та надання громадянам статусу особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, зокрема, статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного   пункту,  якому  надано  статус  гірського,  надається громадянам,   що   постійно   проживають,  постійно  працюють  або навчаються  на  денних  відділеннях  навчальних  закладів  у цьому населеному   пункті,   про   що   громадянам   виконавчим  органом відповідної  місцевої  ради  видається  посвідчення  встановленого зразка. У разі, коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус

гірських, на працівників, які постійно в них працюють, поширюється статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського.

Одночасно, ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» зазначено про пільги громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, серед яких закріплено, що умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 №648 зазначено,   що   на   підприємствах,   в   установах, організаціях,  територіальних  органах, територіальних підрозділах та військових  частинах,  розташованих  на  території  населених пунктів,  яким  надано  статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади   працівників,   військовослужбовців  та  осіб  рядового  і начальницького   складу   органів  внутрішніх  справ,  органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як  мінімальні  гарантії  в  оплаті  праці, а також встановлені за рішенням  Кабінету  Міністрів  України  або  за  його  дорученням, підвищуються  на  25 відсотків. У разі коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, тарифні ставки та посадові оклади працівників, які постійно в них працюють, також підлягають підвищенню у розмірі, передбаченому абзацом першим цього пункту.

З цього слідує, що Постанова Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 №648 є нормативно-правовим актом КМУ яким встановлено умови оплати праці громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського. При цьому, статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, підтверджується шляхом видачі таким громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради посвідчення встановленого зразка. Іншого порядку для підтвердження статусу особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського і має право на пільги згідно Закону законодавством не передбачено.

В обгрунтування вини ОСОБА_2 в порушенні вимог законодавства про працю, інспектор праці зазначає, що працівникам ГУ ДФС у Львівській області, які проживають в населених пунктах, що мають статус гірських (не вказано яких) та виконують посадові обов`язки на території Старосамбірського, Сколівського та Турківського районів (не зазначено яких населених пунктів, що мають статус гірських) тарифні ставки, посадові оклади не підвищуються на 25 відсотків, посилаючись на відсутність графи «гірські» у штатних розписах Головного управління ДФС у Львівській області на 2018 та 2019, та огляд розрахункових листів за 2018 окремих працівників.

При цьому, у протоколі не вказано, про філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи ГУ ДФС у Львівській області, які розміщені або дані про працівників ГУ ДФС у Львівській області робочі місця яких закріплено, в населених пунктах, що мають статус гірських.

Згідно детальної інформацію про юридичну особу ГУ ДФС у Львівській області, наданою до заперечення на адміністративний протокол, судом встановлено, що місцем розташування юридичної особи, де було виявлено порушення трудового законодавства є місто Львів, місцем розташування філій, які є відоремленими підрозділами юридичної особи є Дрогобицького управління - м.Дрогобич, вул Шевченка, 9, Червоноградського управління – м. Червоноград, пл. Соборна, 3, Городоцького, управління – м.Городок вул. Гайдамаків, 24, Галицького Залізничного, Личаківського управлінь – м. Львів, Самбірського управління- м. Самбір. Вул. Чорновола 2а, Стрийського управління – м. стрийвул. Сколівська, 7 Буського управління – м.Буськ, вул 900річчя Буська.

Згідно постанови КМУ № 647 від 11.08.1995 жодному із міст, де розташовані підрозділи ГУ ДФС у Львівській області не надано статус гірського.

Посилання інспектора праці на те, що посадовою інструкцією старшого державного інспектора відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Самбірського управління ГУ ДФС у Львівській області визначено робоче місце останнього в адміністративному приміщенні Самбірського управління м. Турка, посадовою інструкцією старшого державного інспектора сектору інформаційних технологій Стрийського управління ГУ ДФС у Львівській області робоче місце останнього визначено у адміністративному приміщенні Сколівської ДПІ, посадової інструкції старшого державного інспектора відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Стрийського управління ГУ ДФС у Львівській області робоче місце державного інспектора визначено в адміністративному приміщенні Сколівської ДПІ не заслуговує на увагу виходячи з наступного.

До протоколу долучено копії посадових інструкцій, копії яких є нечитабельними за виключенням посадової інструкції старшого державного інспектора відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Стрийського управління ГУ ДФС у Львівській області, у зв`язку із чим встановити їх зміст не представляється можливим.

Також, інспектором праці у протоколі не вказано дані про осіб, які займають посади згідно посадових інструкцій, на які посилається, зокрема  (прізвище ім`я по батькові, підстава виникнення трудових відносин, чи отримано ними у встановленому ст. 5  Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» порядку статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського та не надано доказів з цього приводу.

Твердження інспектора праці, зазначені у протоколі про те, що робочі місця працівників ГУ ДФС у Львівській області визначені у адміністративних приміщеннях Сколівської ДПІ, як підстава для підвищення їх посадових окладів на 25 відсотків є не обґрунтованою, оскільки право на таку пільгу мають працівники, що в порядку встановленому ст. 5 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» отримали статус особи яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського згідно постанови КМУ № 648 від 11.08.1995. Більше того, місце розташування Сколівської ДПІ у протоколі не зазначено.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № ЛВ13208\592\АВППТ від 29.07.2020 за ч. 1 ст. 41 КУпАП, посадовою особою не в повному обсязі та некоректно викладено суть адміністративного правопорушення з огляду на те, що фабула інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення виписана неналежним чином, без зазначення коли, при яких саме обставин було вчинено правопорушення і в чому саме воно виразилося, при цьому, у справі про адміністративне правопорушення взагалі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки долучений до матеріалів справи акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № Л13208\592\АВ від 22 липня 2020 року, не може вважатися достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення у зв`язку із тим, що Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 року № 295, а також Кодексом адміністративного судочинства України передбачено адміністративний (досудовий) та судовий порядок оскарження неправомірних дій інспектора праці, якщо об`єкт нагляду не погоджується з викладеною в акті інформацією.

Інших доказів, які б підтверджували факт отримання працівниками ГУ ДФС у Львівській області статусу особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, робоче місце яких визначено у населених пунктах, які згідно постанови КМУ № 467 отримали статус гірських до протоколу не долучено.

Згідно ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що у справі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, у суду не має можливості встановити факт вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення та наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

 Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, прихожу до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

На підставі п.1 ст.247 КУпАП та керуючись ст.284 КУпАП,-

постановив:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 41 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя                                                                 Сабара Л.В.