№2-1403/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року       Торезький  міський суд  Донецької області в складі:

    головуючого-судді                       Стріжакової Т.В.

    при секретарі                             Пекунової Є.Г.

за участю представника позивача                       Алхутової О.В.

за участю відповідача                                           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Торезі справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Торезтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, втрат від інфляційних процесів, річних, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, втрат від інфляційних процесів, річних. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1, одержує послуги опалення, надані позивачем. Згідно із ст.ст.150,156,162 ЖК України, п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення та постачання холодної, гарячої води та водовідведення відповідач зобов’язаний вчасно робити оплату комунальних послуг. За період з 01.05.2009 року по 01.03.2010 року за відповідачем значиться заборгованість у сумі 2081грн.31коп., від погашення якої він відмовляється. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сума основного боргу відповідача становить 2081грн.31коп., втрати від інфляційних процесів склали 40грн.67коп., 3% річних – 5грн.93коп., загальна сума заборгованості 2127грн.91коп. Просить стягнути загальну суму заборгованості 2127грн.91коп., судові витрати (а.с.2,3).  

Представник позивача  у судовому засіданні свої позовні вимоги уточнив, просив стягнути заборгованість з відповідача: основний борг у сумі 2081грн.31коп.,  втрати від інфляційних процесів у сумі 40грн.67коп., 3% річних – 5грн.93коп. за період з 01 жовтня 2009 року по 01 березня 2010 року  (а.с.14).

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала частково, в частині стягнення заборгованості за послуги опалення у сумі 2081грн.31коп., в іншій частині (індекс інфляції, 3% річних) просила відмовити, надала письмову заяву (а.с.15).

Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено , що згідно із довідкою КП «Житлокомунсервіс» за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, квартира приватна (а.с.5). Відповідач є споживачем теплової енергії, яку йому надає позивач, особистий рахунок у позивача по даній квартирі відкритий на ім’я ОСОБА_2 (а.с.4), з нього видно, що за надані послуги позивачем відповідач нерегулярно проводив оплату, за період з 01.10.2009 року по 01.03.2010 року утворилася заборгованість у сумі 2081грн.31коп. Позивачем розрахована заборгованість, виходячи із діючих тарифів по оплаті за послуги по опаленню (а.с.6). Позивачем приведений розрахунок, в якому розрахована заборгованість за період з 01.10.2009 року по 01.03.2010 року у сумі 2081грн.31коп., а також нараховані інфляційні збитки у сумі 40грн.67коп., 3% річних у сумі 5грн.93коп., а всього 2127грн.91коп. (а.с.6,7). У статуті ОКП «Донецьктепломережа» вказано, що воно є юридичною особою (п.2.1), здійснює свою діяльність згідно із чинним законодавством та Статутом (п.1.3), до його складу входить ВО «Торезтепломережа» є виробничою одиницею та не має статусу юридичної особи (п.3.1.1) (а.с.11).

Відповідно до ст. 67 ЖК України  плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому  порядку тарифами.

Відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»  житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, опаленням, тощо, у порядку, встановленому законодавством; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (стаття 1).

Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процессі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг (ст.3 цього Закону). Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.  Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник (стаття 19).

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ЗУ «Про теплопостачання» споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб’єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об’єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу  (стаття 1 ).

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об’єктах у сфері теплопостачання суб’єктами господарської діяльності незалежно від форм власності (стаття 2).

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (стаття 19 ч.6).

Основними обов’язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, приладів комерційного обліку представникам теплопостачальної організації. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів, виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом (стаття 24).

ПКМУ від 30.12.1997р. №1497 затверджені Правил надання населенню послуг по водо-, теплопостачанню та водовідведенню», якими регулюються відношення між споживачами та виконавцями по наданню послуг по центральному теплопостачанню, які обов’язкові для виконання усіма споживачами та виконавцями послуг незалежно від форм власності і підпорядкованості. У п.10 Правил вказано, що плата за надані послуги вноситься щомісячно за нормами і тарифами, встановленими обласними адміністраціями із розрахунку на 1кв.м житла на одного мешканця. Споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати надані послуги (п.33).

ПКМУ від 21 липня 2005р. N630  затверджені Правила надання послуг  з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Пунктом 18,20 Правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг та форма оплати послуг визначаються у договорі між споживачем і виконавцем. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

За несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах. У разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних виконавець здійснює перерахунок розміру плати за фактично надані послуги та виплачує споживачеві компенсацію за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт відповідно до діючої методики (пункт 23).

Споживач зобов’язаний: оплачувати послуги в установлені договором строки (п.30). Виконавець має право: 1) разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги нараховувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором; 2) вносити за погодженням із споживачем у договір зміни, що впливають на розмір плати за послуги; 3) вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) доступу у приміщення споживача для ліквідації аварій відповідно до встановленого законом порядку. Виконавець має також інші права відповідно до законодавства. (п.24).

З матеріалів справи вбачається , що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, є приватною, відповідач є її наймачем. Квартира підключена до центральної мережі теплопостачання; позивач послуги по теплопостачанню відповідачу надавав, тепло у будинок, в її квартиру надходило; нарахована оплата за послуги вірно, згідно з діючим законодавством України, відповідач по правильності нарахування заборгованості заперечень не надав; на ім’я відповідача у позивача відкритий особистий рахунок. Згідно із розрахунком позивача, проти якого не заперечували відповідач, заборгованість за період з 01.10.2009 року по 01.03.2010 року складає 2081грн.31коп., відповідач позовні вимоги визнав в даній частині позову.

Аналізуючи правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, законодавство, яке їх регулює, суд вважає, що між ними виникли правовідносини у зв’язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії. Діяльність позивача - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання відповідача у жилому приміщені, на задоволення його потреби у забезпеченні опаленням у порядку, встановленому законодавством; при цьому споживач - фізична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Між сторонами не укладений договір про надання послуг з централізованого опалення  у письмовій формі. Позивач надає послугу з теплопостачання, а відповідач, який є с поживачем, повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію на підставі вказаного законодавства.

Тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача у сумі 2081грн.31коп.. відповідно до вказаного законодавства  і підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача на підставі ст.625 ЦК України втрати від інфляційних процесів у сумі 40грн.67коп., 3% річних - 5грн.93грн. Суд вважає, що дані вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценту не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Вказані правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем  по задоволенню потреби відповідачів у забезпеченні опаленням  регулюються також ст.67 ЖК України,  ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про теплопостачання»,   Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Дане законодавство по відношенню до ст.625 ЦК України є спеціальним законодавством по регулюванню вказаних правовідносин, спеціальне законодавство і повинно застосовуватися при вирішенні даного спору.

Дане спеціальне законодавство передбачає порядок регулювання відносин між сторонами: виконавцем (позивачем) і споживачами, замовниками (відповідачами), воно встановлює, що  в ідносини між учасниками договірних відносин у даній сфері здійснюються виключно на договірних засадах, що повинен бути укладений договір у письмовій формі, затверджений Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення; передбачені права та обов’язки сторін даних правовідносин, порядок виконання обов’язків, відповідальність за їх невиконання, у тому числі за несвоєчасне

внесення платежів за послуги шляхом сплати пені. Даним спеціальним законодавством не передбачено, що у разі несвоєчасної оплати послуг споживачі повинні оплачувати заборгованість з врахування індексу інфляції та оплачувати 3 % річних.

Даним спеціальним законодавством передбачено, що виконавець має право у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги нараховувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором, але таких вимог позивач не предьявляє, оскільки діючим законодавством України виключено таке право позивача, і його вимоги не обгрунтовані.

Статтею 1 ЗУ “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України  пені за несвоєчасне внесення плати за  житлово-комунальні послуги“ тимчасово заборонено нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996  року  та  стягнення  з  громадян  України  пені  за несвоєчасне  внесення  квартирної  плати  та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" регулюються договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, але суб'єктами зазначених правовідносин у законі визначені підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відповідачку по справі.

Суд розцінює вимоги позивача стягнути з відповідачів втрати від інфляційних процесів, річні як спробу притягти до відповідальності відповідачів у спосіб, не встановлений законом та договором між сторонами.

Враховуючи, що між сторонами не виникли взаємні грошові зобов’язання у розумінні ст.625 ЦК України, що спеціальним законодавством не передбачена відповідальність споживача по оплаті заборгованості з пеплопостачання з врахування індексу інфляції та річних у разі несвоєчасної оплати послуг; що між сторонами не укладався договір у письмовій формі, який би передбачав дану відповідальність; що відповідальність споживача у вигляді оплати пені не встановлена у теперішній час, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів, річних не можуть бути задоволенні, в них необхідно відмовити.

Відповідно до ст.75 ЦПК України з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір всього у сумі 51грн., та на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30грн.

Керуючись ст.67,150,156,162 ЖК України, ст.12,15,16,257,264,525,526,625,901,903 ЦК України,  ст.1,2,19,24 ЗУ „Про теплопостачання”, ст.1,3,20,21,32 ЗУ  „Про житлово-комунальні послуги”,  ПКМУ від 30.12.1997р. №1497 «Про затвердження Правил надання населенню послуг   по водо-, теплопостачанню та водовідведенню», ПКМУ від 21.07.2005р. №630 «Про затвердження Правил по наданню населенню послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідведення», ст.3,10,15,60,75,79,197,209,212,214,215,223,224 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Торезтепломережа» заборгованість по оплаті за послуги теплопостачання за період з 01 жовтня 2009 року по 01 березня 2010 року у сумі 2081грн.31коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Торезтепломережа» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 51грн.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Торезький міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ:                                 Т.В.СТРІЖАКОВА