Копія:
Справа № 2а – 6958 /10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2010 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого-судді Кондратюка А.Д. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить рішенням суду визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти в сумі 7631,60 гривни, передбачені ст.37 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та недовиплачені кошти в сумі 38158,00 гривень, передбачені ст.39 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2007 року по 01.01.2010 року, мотивуючи це тим, що він являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.
В заяві до суду позивач просив справу розглядати в його відсутність, а позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи надав до суду заперечення проти позову, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає.
Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивач проживає в м.Коростені – зоні гарантованого добровільного відселення, являється пенсіонером та потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Таким чином він має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.ст.37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тобто, у спірний період часу, ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця, а до ст. 39 даного закону, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, а також непрацюючим пенсіонерам, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, щомісяця.
Відповідно до постанови КМУ №936 від 20.05.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата компенсацій та допомоги передбаченої ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус…» працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації, тобто правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.
Таким чином, заборгованість за ст.37 ЗУ «Про статус…» підлягає стягненню за період з 22.02.2009 року по 01.01.2010 року, як то передбачено ст.99 КАС України.
Що стосується позовних вимог про стягнення з УПСЗН Коростенської міської ради недовиплачених коштів передбачених ст.39 ЗУ «Про статус…», то суд рахує за необхідне в цій частині позову відмовити за безпідставністю, оскільки позивачем не представлено суду доказів про отримання ним у відповідача цих коштів.
Як видно з листа УПСЗН Коростенської міської ради позивач являється непрацюючим пенсіонером, а тому в спірний період часу виплати передбачені ст.39 даного закону йому даним відповідачем не нараховувались і не виплачувались.
При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах:
- з 1.12.2008 р. - 605 грн.; - з 1.04.2009 р. - 625 грн.; - з 1.07.2009 р. - 630 грн.;
- з 1.10.2009 р. - 650 грн.; - з 1.11.2009 р. - 744 грн.;
Отже, з урахуванням викладеного вище, та відповідно до проведеного позивачем розрахунку, за весь спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем складає – за ст.37 ЗУ «Про статус…» (за мінусом отриманих коштів в сумі – 23,10 грн.) – 2822,10 гривни.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, тому суд, стягує з нього дані кошти, а заперечення відповідача проти позову безпідставні.
Зокрема, для захисту прав та інтересів позивача, суд забов’язує відповідача в подальшому виплачувати позивачу кошти, що передбачені ст.37 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до вимог даного закону.
В решті вимог відмовити за безпідставністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-12,99,158-163,167,254 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради – неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти в сумі 2822,10 гривни.
Зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати позивачу кошти, що передбачені ст.37 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до вимог даного закону.
В решті вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: (підпис):
Копія: З оригіналом згідно: Суддя: