ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
18.07.06 р. Справа № 41/198а
м. Донецьк, вул. Артема, 157, к.223
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.,
розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріко”, м. Слов”янськ
до відповідача: Слов”янської об”єднаної державної податкової інспекції Донецької області
про визнання недійсним рішення від 16.03.06р. №0000712341/0/5293 про застосування штрафних санкцій в сумі 8513692,30грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ріко”, м. Слов”янськ, звернувся до суду з позовною заявою до Слов”янської об”єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним рішення від 16.03.06р. №0000712341/0/5293 про застосування штрафних санкцій в сумі 8513692,30грн.
Відповідно до п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, наведена позовна заява є адміністративним позовом щодо публічно-правового спору, на які поширюється компетенція адміністративних судів.
Згідно до п. 6 розд. VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 06.10.2005 р.), до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позивачем до суду подана копія квитанції №88 від 12.07.06р. на суму 3,40грн., яка має свідчити про сплату судового збору. Таку копію квитанції суд не може вважати доказом сплати судового збору, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 пункту 3 Розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита.
Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та сплати державного мита, затвердженої Наказом Головної ДПІ України від 22.04.93р. №15 і зареєстрованої в Мін’юсті 19.05.93р. за №50, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
У порушення вказаної правової норми, до поданої позовної заяви додано копію квитанції кредитної установи, а не її оригінал, у зв”язку з чим таку копію не можна вважати доказом сплати судового збору
Відповідно до частини 4 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Частиною 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку подання позовної заяви представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовної заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Як вбачається з поданої позовної заяви, вона підписана та подана В.Г. Погребняком, який має бути представником юридичної особи – позивача згідно із ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, у порушення вимоги частини п’ятої ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не подано документ, що підтверджує повноваження представника (наказ, довіреність, протокол, тощо). Відповідно до ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану посаду.
Крім того, у позовній заяві не вказано дати її підписання.
Таким чином, позовна заява подана без дотримання вимог частин 3, 4 та 5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, що відповідно до ч. 1 ст. 108 цього ж Кодексу тягне за собою залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене та керуючись ч.ч. 3, 4, 5 ст. 106, ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ст.ст. 160, 165, 186, 254, п. 6 розд. VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріко”, м. Слов”янськ до Слов”янської об”єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним рішення від 16.03.06р. №0000712341/0/5293 про застосування штрафних санкцій в сумі 8513692,30грн. - залишити без руху.
Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю „Донпромсервіс” строк до 01.08.2006 року на усунення недоліку шляхом подання документів, передбачених статтею 106 КАСУ.
Якщо буде здійснено усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Залишення позовної заяви без руху не позбавляють права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Суддя Гончаров С.А.