ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 925/863/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Случ О.В., Волковицька Н.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 (головуючий суддя: Буравльов С.І., судді: Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.)

за позовом Військової частини 3078 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кап-Прод"

про стягнення штрафу у розмірі 147 800,00 грн та зобов`язання вчинити дії,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. Військова частина 3078 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАП-ПРОД", у якому (з урахуванням заяви від 03.09.2018 №1834 про збільшення суми позовних вимог) просила суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАП-ПРОД" штраф у загальній сумі 147 800 грн 00 коп за поставку неякісного товару;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КАП-ПРОД" здійснити заміну неякісного борошна пшеничного 1 сорту у загальній кількості 33 221,30 кг на якісний товар, що відповідатиме ГСТУ 46.004-99.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем були порушені умови укладеного сторонами договору №62/В33-2018 від 25.05.2018 про закупівлю товару в частині належної якості поставленого товару. Зокрема, позивач стверджує, що поставлена відповідачем продукція борошномельно-круп`яної промисловості - борошно пшеничне 1 сорту не відповідає вимогам ГСТУ 46.004-99 "Борошно пшеничне. Технічні умови".

1.3. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем були порушені встановлені домовленістю сторін у договорі №62/В33-2018 від 25.05.2018 порядок та спосіб здійснення контролю якості поставленого товару, а також контроль якості поставленого товару був проведений позивачем з порушенням вимог ГОСТу 27668. Окрім того, відповідач стверджує, що відбір товару для здійснення контролю його якості був проведений у такий спосіб, що унеможливлює ідентифікацію товару. Тобто, відсутні докази того, що був проведений контроль якості саме тієї партії товару, яку поставив відповідач, і щодо неналежної якості якої заявляє свої позовні вимоги позивач у даній справі.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.11.2018 у справі № 925/863/18 позов Військової частини 3078 Національної гвардії України задоволено повністю.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кап-Прод" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2018 у справі № 925/863/18 залишено без змін.

2.3. Постановою Верховного Суду від 24.07.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кап-Прод" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 925/863/18 залишено без змін.

2.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2018 у справі № 925/863/18.

2.5. Постановою Верховного Суду від 02.12.2019 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №925/863/18 скасовано повністю, справу №925/863/18 передано на розгляд суду апеляційної інстанції.

2.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2018 у справі № 925/863/18.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 25.03.2020 (згідно з відміткою на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт" подано касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 у справі № 925/863/18 безпосередньо до Касаційного господарського суду.

3.2. Витягом з протоколу передачі касаційної скарги раніше визначеному складу суду від 30.03.2020 у справі №925/863/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Волковицька Н.О., Случ О.В.

3.3. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

3.4. Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 21.04.2020.

3.5. 16.04.2020 судом касаційної інстанції отримано відзив на касаційну скаргу Військової частини 3078 Національної гвардії України, скерований на адресу суду 15.04.2020.

3.6. Колегія суддів також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

При цьому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020, внесені зміни до пункту 4, зокрема щодо можливості продовження встановленого судом процесуальний строк за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Прикінцевими та Перехідними положеннями вказаного Закону встановлено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

3.7. Однак у строк, встановлений вищезазначеним Законом, інші учасники справи не скористалися своїм правом відповідно до статті 295 Господарського процесуального кодексу України та не подали до суду касаційної інстанції письмових відзивів на касаційну ТОВ "Васильківхлібопродукт".

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт" (скаржник) просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано ч.1 ст.254, ч.1 ст.264 ГПК України, та не взято до уваги той факт, що заявник не брав участі у розгляді справи, судовим рішенням за результатами якого було вирішено питання про його права та обов`язки, його не було залучено як третю особу, тому останній був позбавлений можливості подати відповідні докази, зокрема і ті, що підтверджують факт поставки якісного борошна, та можливості обґрунтувати необхідність проведення судової експертизи якості залишкового борошна пшеничного 1 сорту за фізико-хімічним показником "білість" та за фізико-хімічним показником "зольність в перерахунку на суху речовину" на відповідність вимогам ГСТУ 46.004-99, питання проведення якої не ставилося жодною із сторін в процесі розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт" вважає, що подані ним документи та доводи (копії протоколів випробувань якості поставленої продукції, журналів якісного контролю, копія пояснення щодо можливості заміни показника "зольність" на "білість", підтвердження наявності належного обладнання для впровадження показника "білість") не були предметом оцінки та дослідження судом апеляційної інстанції під час перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою відповідача рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2018 у справі № 925/863/18.

Крім того, оскільки предметом даного спору є саме якість продукції, ТОВ "Васильківхлібопродукт" було заявлено клопотання про проведення судової експертизи якості залишкового борошна, що дозволило б всім зацікавленим особам встановити якість товару за відсутності заперечень стосовно неправильного відбору чи визначення показників. Таке клопотання раніше сторонами не заявлялося, суди в межах розгляду даної справи не вирішували питання судової експертизи якості борошна. Проте, суд апеляційної інстанції проігнорував подане клопотання, не надавши жодної оцінки доводам скаржника.

Також ТОВ "Васильківхлібопродукт" вважає, що суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження, фактично порушив визначене ст. 17 ГПК України його право на апеляційний перегляд справи.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу Військова частина 3078 Національної гвардії України просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 - без змін, як таку, що є законною та обґрунтованою.

5. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

5.1. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що існують підстави для закриття апеляційного провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2018 у справі № 925/863/18 не є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт".

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК):

"1. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції."

6.2. Згідно зі ст.300 ГПК:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

6.3. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на касаційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Таким чином, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, постановах Верховного Суду від 21.07.2020 у справі №914/1971/18, від 21.07.2020 у справі №916/1288/19.

Подібна правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/8937/18, від 12.12.2019 у справі №905/944/18, від 26.02.2020 у справі №916/566/16.

6.4. Як вбачається з матеріалів даної справи, станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт" не було учасником справи.

6.5. Як вірно встановив суд апеляційної інстанції, оскаржуваним рішенням суду від 07.11.2018 у даній справі вирішено спір з приводу порушення відповідачем умов договору про закупівлю товару № 62/ВЗЗ-2018 від 25.05.2018, укладеного з Військовою частиною 3078 Національної гвардії України, в частині поставки неякісного товару. Вказаний договір є двохстороннім, укладений між учасниками справи та не містить жодних положень щодо прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт".

У даному спорі його учасниками є зобов`язана сторона, тобто, відповідач, який є продавцем за договором закупівлі, та управнена сторона, а саме Військова частина 3078 Національної гвардії України, що є замовником, тобто, покупцем товару.

Тому, на переконання колегії суддів апеляційного суду, особа, що є виробником товару, який поставлявся відповідно до умов договору № 62/ВЗЗ-2018 від 25.05.2018, не може бути учасником даного спору.

6.6. Апеляційний господарський суд обґрунтовано зазначив, що оскаржуваним незалученою особою судовим рішенням повинно бути безпосередньо вирішено питання щодо її прав (інтересів, обов`язків), тобто, в мотивувальній або резолютивній частинах рішення повинні міститися висновки про права та обов`язки цієї особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не має братися до уваги.

Разом з цим, з рішення суду не вбачається наявність у ньому будь-яких висновків у мотивувальній або резолютивній частинах про права, інтереси та (або) обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт".

Отже, твердження скаржника стосовно того, що оскаржуваним рішенням суду порушено його права та законні інтереси, не відповідають обставинам справи.

6.7. З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла обґрунтованого висновку, що оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2018 у справі № 925/863/18 не є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт".

6.8. Водночас відповідно до приписів статті 75 ГПК України:

- обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта);

- обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина п`ята);

- правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (частина сьома).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/8937/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г також зазначила, що з огляду на приписи процесуальних норм, зокрема, частини п`ятої статті 75 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, особа, що не брала участі у справі, у якій встановлені певні обставини щодо неї, які вона не визнає, вправі спростувати ці обставини у загальному порядку. Тобто таке рішення не буде мати преюдиційного значення для особи, яка не брала участі у справі.

6.9. З урахуванням викладеного, апеляційний суд в даній справі, що переглядається, дійшов правомірного висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт" має інші правовідносини з відповідачем у даній справі, та не позбавлене права спростувати факт наявності чи відсутності неякісного товару та збитків поза межами спору у даній справі.

6.10. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

6.11. На підставі зазначеного, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2018 у справі №925/863/18 підлягає закриттю відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки зазначене рішення не є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

6.12. З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

7.2. Ураховуючи вище викладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт" без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 - без змін.

7.3. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ч.13 ст.8, ст.ст.129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібопродукт" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 у справі № 925/863/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 у справі №925/863/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді О. Случ

Н. Волковицька