Ухвала

14 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 623/279/20

провадження № 61-12854ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Касаційного цивільного суду про порушення цивільних прав органом державної влади,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 липня 2020 року, яка викладена російською мовою.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

З огляду на зазначене вище та імперативність положень частини першої статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо визначення мови діловодства при здійсненні судочинства, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 22 серпня 2020 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі заявник не звертається з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження і не надає доказів на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, мотивоване тим, що заявник немає можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до положень підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даному випадку становить 420,40 грн (2 102*0,2).

Враховуючи вказану суму судового збору та на підставі наданої заявником довідки про доходи вбачається, що розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 393, 394 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 липня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 13 жовтня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові, у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для пропуску цього строку та надання доказів на їх підтвердження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Сакара