8 червня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від                   15 листопада 2005 року та рішення апеляційного суду м.Києва від 31 березня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що 21 червня 1994 року позичили ОСОБА_3  3000 доларів США для купівлі квартири сім'ї відповідачів, із умовою повернення суми у 2004 році, однак борг відповідачі не повернули. Позивачі просили стягнути із ОСОБА_4,            ОСОБА_3 у рівних частках вартість придбаної ними квартири на час розгляду справи в сумі 410800 грн. 

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 15 листопада 2005 року позов задоволено частково, постановлено стягнути із ОСОБА_3 на користь позивачів 15500 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м.Києва від 31 березня 2006 року зазначене рішення скасоване й постановлене нове рішення про часткове задоволення позову й стягнення із кожного з відповідачів по 7575 грн. на користь ОСОБА_2, ОСОБА_1

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення й постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що підставою для часткового задоволення позову став установлений судом факт наявності боргових зобов'язань ОСОБА_3 перед позивачами; постановлюючи рішення про стягнення суми боргу у рівних частках із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 7575 грн., апеляційний суд виходив із того, що гроші позичались ОСОБА_3 на потреби сім'ї - придбання квартири під час перебування відповідачів у шлюбі, загальна сума боргу судом визначена в 15150 грн., що на час розгляду справи еквівалентно 3000 доларів США.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення також не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 15 листопада 2005 року та рішення апеляційного суду м.Києва від 31 березня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін