Справа № 2-2566/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2008 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Халаджи О.В.,

при секретарі Рибкіній Г. В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

співідповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за

позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до

ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі по тексту "ПриватБанк") звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором.

В обгрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 30.01.2007 року між «ПриватБанком» та ОСОБА_2 було укладено договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредитний ліміт на кредитну картку у розмірі 15000, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитним лімітом у розмірі 30% на рік на витрачену і не повернену суму кредитного ліміту з терміном дії, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

У порушення норм Закону та Доровору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 23.05.2008 року має заборгованість 11323, 87 грн., яка складається з наступного:

-7976, 63 грн. - заборгованість за кредитом;

-3347, 24 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 11323, 87 грн. та понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 11323, 87 грн. та понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково, пояснивши, тим що вона дійсно 30.01.2007 року уклала договір з ЗАТ КБ «Приватбанк», за умовами якого отримала кредитний ліміт на кредитну картку у розмірі 15000, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитним лімітом у розмірі 30% на рік на витрачену і не повернену суму кредитного ліміту з терміном дії, що відповідає строку дії картки. Також 30.01.2007 року було укладено договір поруки, згідно якого поручителем виступала

ОСОБА_3. Кредит вона отримала не для себе, а її попросила оформити директор ПП «Стройдеталь» ОСОБА_5 при умові, що ОСОБА_3 буде поручителем. Так як поручителем виступає ОСОБА_3, то при винесенні рішення просить суд стягнути солідарно суму боргу за кредитним договором.

Співвідповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала повністю, пояснивши, що вона не була поручителем по кредитному договору, укладеному між ОСОБА_2 та "Приватбанком", тому просить суд задовольнити позовні вимоги позивача з ОСОБА_2 у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.01.2007 року між «ПриватБанком» та ОСОБА_2 було укладено договір, за умовами якого відповідач отримав кредитний ліміт на кредитну картку у розмірі 15000, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитним лімітом у розмірі 30% на рік на витрачену і не повернену суму кредитного ліміту з терміном дії, що відповідає строку дії картки, що підтверджується заявою ОСОБА_2 про отримання лімітрого кредита, розрахунком заборгованості (а.с. 5-9).

Згідно п.п. 3.10, 3.11 зазначеного Договору при порушенні строків повернення кредиту і відсотків за користування кредитом позичальник зобов, язаний сплатити суму пені на період між поточною та попередньою датами подій (а.с. 7). Підписи сторін у договорі кредиту свідчать про досягнення ними згоди за всіма умовами угоди.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов, язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов, язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно за ст. ст 526, 527, 530 ЦК України забов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048, ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та одержання від позичальника процентів від суми позики.

Станом на 23.05.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем по кредитному договору становить 11323, 87 грн., з них: 7976, 63 грн. - заборгованість за кредитом, 3347, 24 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 5).

Неповерненням отриманого кредиту та відсотків за його користування в обумовлений строк відповідач порушив в односторонньому порядку зобов, язання, що випливають з умов кредитного договору, що є недопустимим.

Невиконання грошового зобов, язання за відсутністю коштів у боржника в силу ст. 625 ЦК України не звільняє його від відповідальності.

Представник позивача надав суду пояснення, що 30.01.2007 року помилково було укладено договір поруки № П 47938/01, згідно якого боржником виступала ОСОБА_6 а не ОСОБА_2, на підставі цого просила цей договір рахувати не дійсним.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки договір поруки де поручителем виступає ОСОБА_3 укладений з боржником ОСОБА_6 а не ОСОБА_2, то суд не може взяти його в якості доказу та стягнути з співвідповідача ОСОБА_3 суму боргу за кредитним договором укладеним між «ПриватБанком» та ОСОБА_2

Згідно ст. 548 ч. 3 ЦК України недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

Так як відповідач не виконав взяті на себе зобов, язання за укладеним договором та в добровільному порядку не сплачує заборгованість суд вважає, що з нього на користь позивача підлягає стягненню не повернута сума кредиту, штрафних санкцій та понесені

позивачем судові витрати у сумі 51 грн. судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., а всього 81 грн. (а.с. 2).

На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 547, 548 ч. 3, 554, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 88, 130, 209, 212-215, 228, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2, про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" суму заборгованості за кредитним договором від 30.01.2007 року в сумі 11323 грн. 87 коп. та судові витрати у сумі 81 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 11404 (одинадцять тисяч чотириста чотири грн. 87 коп.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційному порядку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.