Справа N 2-2375/2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2008 р.м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Халаджи О.В.
при секретарі Рибкіній Г. В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Димитров Донецької області справу за
позовом ОСОБА_1 до Димитровської міської ради про визнання
права власності,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності визнав у повному обсязі, надавши до суду про це відповідну заяву та просив слухати справу без його участі.
Третя особа ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, надавши до суду заяву про слухання справи без його участі та просить суд позовні вимоги задовольнити.
Позивачка в судовому засіданні, в обгрунтування позову пояснила, що 2 вересня 2006 року помер батько позивача ОСОБА_3, залишивши спадщину на жилий будинок, що розташований у місті Димитрові по вул. 40 лет Октября (40 років Жовтня), будинок 100.
Після смерті ОСОБА_3 прийняли спадщину позивачка та її мати, дружина померлого - ОСОБА_4, які постійно мешкали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, ступили у володіння та управілння спадковим майном. Син померлого - ОСОБА_2 спадщину не приймав. Другий син ОСОБА_5, помер ще за життя ОСОБА_2, у 2004 році. Інших спадкоємців після померлого ОСОБА_3 не має.
Також позивачка вказала, що оскільки на час будівницьтва вищезазначеного будинку її батько ОСОБА_3 знаходився у юридичному шлюбі із її матір'ю ОСОБА_4, то останній на праві спільної сумісної власності належав віщезазначений будинок та оскільки майно подружжя розподіляється між ними порівну, то вважає, що матері належала 1/2 частина будинку. Таким чином після смерті ОСОБА_3 для спадкування відкрилася 1/2 частина будинку та після прийняття спадщини позивачці та її матері стало належати по 1/2 спадкового майна.
23 березня 2006 року померла мати позивача ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку, що розташований у місті Димитрові по вул. 40 лєт Октября (40 років Жовтня), будинок 100.
Як спадкоємець першої черги за законом, позивач прийняла спадщину шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а її брат, син померлої -ОСОБА_2, третя особа по справі не виявив бажання спиймати спадщину після своєї матері.
Не зважаючи на факти, що свідчать про перехід спадщини у власність позивача, свідоцтва про право на спадщину за законом у встановленому законом порядку на спадкове майно отримати позивач не зміг з причин відсутності належним чином зареєстрованих правовстановлюючих документів у Димитровському бюро технічної інвентаризації.
За наявністю усіх документів необхідних для реєстрації права власності в БТІ, спадкодавці під час життя не зареєстрували своє право приватної власності на належні права на домоволодіння у Димитровському бюро технічної інвентаризації, що спричиняє для позивача неможливість в позасудовому порядку оформити спадкові права, та надає йому право звертатися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
За таких обставин, позивач просить визнати за ним право приватної
власності на жилий будинок, що розташований у місті Димитрові по вул. 40 лет Октября (40 років Жовтня), будинок 100.
Судом установлено, що другого вересня 2006 року помер батько позивача ОСОБА_3 (а.с. 14), на підставі чого, та у відповідності до статті 1220 Цивільного кодексу України, відкрилася спадщина на жилий будинок, що розташований у місті Димитрові по вул. 40 лет Октября (40 років Жовтня), будинок 100. Домоволодіння по вул. 40 лет Октября (40 років Жовтня) було збудовано ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 24.11.1954 р., посвідченого нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 23.12.1954 р. за реєстровим № 14717, згідно рішення виконавчого комітету Красноармійської ради депутатів працівників від 07.05.1954 року (а.с. 25-27).
У договорі про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 24.11.1954 р., посвідченого нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 23.12.1954 р. за реєстровим № 14717, позначено забудовником ОСОБА_6, однак за рішенням суду було визнано, що цей договір укладений саме з ОСОБА_7 (а.с. 24).
За змістом дозвільних документів, та технічного паспорту на домоволодіння по вул. 40 лет Октября (40 років Жовтня), будинок 100, ОСОБА_8 збудував одноповерховий жилий будинок загальною внутрішньою площею 53, 6 м2, в тому числі житловою - 41, 8 м2, а також належні до нього надвірні будівлі та споруди позначені у технічному паспорті літерою Б-1 - літня кухня, В-1 - сарай, Г-1 - уборна, Д-1 - сарай, Е-1 -сарай, № 1 -огорожа, № 2 - ворота, І- замощення (а.с. 16-19).
ОСОБА_3, є чоловіком ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 18.05.1951 р., реєстровий запис 136 (а.с. 6). Згідно ст. 22 КоБС України та ст. 16 Закону України "Про власніть" (чинних на час будівницьтва спадкового майна), майно, нажите подружжям за час перебування у шлюбі належить їм на праві спільної сумісної власності. Таким чином, суд прийшов до висновку, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась для спадкування 1/2 частина вищезазначеного будинку, а інша 1/2 частина належала його дружині ОСОБА_4
Як спадкоємець першої черги за законом, позивач та її мати прийняли спадщину, після смерті ОСОБА_3, у відповідності до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, так як вони мешкали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в буд. № 100 по вул. 40 лет Октября (40 років Жовтня), що підтверджується довідкою з місця мешкання, та відомостями домової книги (а.с. 20-23).
Спадкоємець першої черги за законом, третя особа по справі ОСОБА_2 не виявив бажання що до прийняття спадщини, про що свідчить довідка з нотаріальної контори (а.с. 41). Другий син померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 помер 06.10.2004 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13).
Позивач та її мати ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом, що підтверджується свідоцтвами про народження та про шлюб (а.с. 6, 7, 9).
23 березня 2006 року померла мати позивачки ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 15). Після чого відкрилася спадщина, яка складається з 3/4 частини вищезазначеного домоволодіння, яку позивачка також прийняла у відповідності до ч. 3 ст. 1268 Цивільного Кодексу України, що підтверджується довідкою з місця проживання (а.с. 22-23). Спадкоємець першої черги за законом, третя особа по справі ОСОБА_2 не виявив бажання що до прийняття спадщини також після смерті матері ОСОБА_4, про що свідчить довідка з нотаріальної контори (а.с. 41).
У зв'язку із тим, що вищезазначене домоволодіння не було на сач смерті зареєстровано у БТІ м. Димитрова, позивачка не змогла оформити на себе спадкове майно своїх батьків, що підтверджується довідкою з БТІ м. Димитрова (а.с. 28).
Згідно положень статті 1218 Цивільного кодексу України, до
складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В силу вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, та за ним необхідно визнати право власності на жилий будинок № 100 по вул. 40 лет Октября (40 років Жовтня) у м. Димитров Донецької області, загальною внутрішньою площею 53, 6 м, в тому числі житловою - 41, 8м2, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами.
На підставі ст. 22 КоБС України, ст. 16 Закону України "Про власніть", ст. ст. 1218, 1268 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Димитровської міської ради про визнання права власності задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною внутрішньою площею 53, 6 кв. м., в тому числі житловою 41, 8 кв. м., з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, позначеними у технічному паспорті літерою А-1 - житловий будинок, Б-1 - літня кухня, В-1 - сарай, Г-1 - убиральня, Д-1 - сарай, Е-1 - сарай, № 1 - огорожа, № 2 - ворота, І - замощення, розташований за адресою: м. Димитров Донецької області, вул. 40 років Жовтня (40 лет Октября), будинок 100.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.