Справа № 2-1897/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2008 року     м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Халаджи О.В.,

при секретарі Терещенко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав

споживачів, розірвання договору та стягнення збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення збитків та моральної шкоди.

У судовому засіданні в обгрунтування своїх вимог позивач вказала, що 04 липня 2007 року вона уклала договір № 10 з відповідачем ОСОБА_2, який є фізичною особою підприємцем. За умовами договору відповідач зобов'язався у 20-денний строк виготувати, доставити та встановити металопластикові вікна у кількості одна штука. Занальна сума договору склала 1700 (одна тисяча сімсот) грн., яку позивач зразу сплатила відповідачу. Договір укладався у службовому приміщенні відповідача, який знаходиться у магазині "Вега", за адресою: м. Димитров, м-н "Молодіжний", буд. 37.

До сьогодення відповідач умови договору не виконав, та не встановив вікно. Позивачка неодноразово зверталася до відпвідача з вимогами по виконанню умов договору але відповідач зник, тому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму попередньої оплати за продукцію, згідно Договору № 10 від 04.07.2007 року від 04.07.2007 р. у розмірі 2174 (дві тисячи сто сімдесят чотири) грн. 79 коп із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та пені за невиконання зобовязань 19584 (дев'ятнадцять тисяч пятсот вісімдесят чотири) грн. Також вказує на те, що діями відповідача їй було спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що сплачена сума для неї є досить значною, вона певний час змушена хвилюватись про повернення цих грошей. Змушена ходити по інстанціях, звертаючись за допомогою, у зв'язку із чим був порушений її уклад життя. Спричинену їй моральну шкоду вона оцінює у 1500 гривень.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, мотивуючи їх обставинами, викладеними в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належим чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і не має необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, що не з'явилися.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 липня 2007 року позивач ОСОБА_1 уклала договір № 10 з відповідачем ОСОБА_2, за умовами якого відповідач зобов'язався у 20-денний строк виготувати, доставити та встановити металопластикове вікно, загальна сума договору склала 1700 гривень, яку позивачка одразу ж сплатила відповідачу, що підтверджується копією договору та поясненнями позивачки (а.с. 9).

Однак в строк, встановлений договором, відповідач умови договору не виконав, не пояснивши причини своїх дій.

11.10.2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Димитровського МВ УМВС України в Донецькій області із заявою про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності. Та 19 жовтня 2007 року було винесено постанову № 10927 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України, що підтверджується копією постанови (а.с. 6).

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботи так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Оскільки роботи за договором не виконані та розумний строк для їх виконання вже пройшов, суд вважає за можливе розірвати договір між сторонами та стягнути з відповідача на користь позивача суму, сплачену позивачем за договором у розмірі 1700 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач просить інфляційну складову з липня 2007р. по серпень 2008 р. Оскільки прострочення договору наступило 25 липня 2007р., то суд вважає, що таким чином, інфляційна складова складає: 1, 014 х 1, 006, х 1, 022 х 1, 029 х 1, 022 х 1, 021 х 1, 029 х 1, 027 х 1, 038 х 1, 031 х 1, 013 х 1, 008 х 0, 995 х 100 - 100 х 1700: 100 = 474, 70 грн.,

Де -1, 014 х 1, 006, х 1, 022 х 1, 029 х 1, 022 х 1, 021 х 1, 029 х 1, 027 х 1, 038 х 1, 031 х 1, 013 х 1, 008 х 0, 995 - індекси інфляції за період липень 2007р. - липень 2008р., а 474, 79 грн. -інфляційна складова за цей період суми 1700 грн.

Таким чином, сума, яка підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням індексу інфляції складає: 1700 грн. + 474, 79 = 2174, 79 грн.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3-х відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Позивач просить стягнути пеню за період з 25.07.2007р. по 12.08.2008р. у розмірі 19584 грн. Суд вважає, що ця вимога підлягає задоволенню, оскільки 1700 грн. х 3% = 51 грн. в день. Період з 25.07.2007р. по 12.08.2008р. складає 384 днів. Таким чином, розмір пені складає: 51 х 384 = 19584 грн.

Згідно п.5 ч. 1 ст. 4 Закона України «Про захист прав споживачів», споживач під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Оскільки доказів небезпеки заподіяної продукцією для життя та здоров'я людей суду не надано, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 1500 грн. не підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 23, 665, 670, 684, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 5, 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 10, 11, 57, 84, 88, 209, 212-215, 225, 226, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2:

- на користь ОСОБА_1 грошову суму за поставку вікон з урахуванням індексу інфліції у розмірі 2174, 79 (дві тисячі сто сімдесят чотири) гривні 79

копійок та 3% вартості товару за кожен день прострочення поставки цього товару у розмірі 19584 (дев'ятнадцять тисяч п'ятьсот вісімдесят чотири) гривень та судові витрати у розмірі' 30 гривень.

- на користь держави судовий збір у сумі 217 гривень 58 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.