ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.07.06 р.                                                                               Справа № 11/129                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота     

при секретарі судового засідання Єрохіної В.В.

За участю представників:

від позивача: не  з’явився,  належним  чином  повідомлений

від відповідача: Калабухова С.В. – за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Юнікон Лтд” м.Дніпропетровськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”                    м. Маріуполь Донецької області

про: стягнення 8 533,84грн.

У судовому засіданні оголошено перерву згідно ст. 77 ГПК України

                                                                       з 16.06.2006р. по 04.07.2006р., з 04.07.2006р. по   05.07.2006р.

В С Т А Н О В И В:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Юнікон Лтд” м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”  м. Маріуполь Донецької області про стягнення збитків в розмірі 8 533,84грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 193, 224, 226 ГК України, копію договору №0103063/25 від 16.11.2005р. з додатками, рахунок на передплату, копії банківських виписок, накладну № 52841836, сертифікат, посвідчення, акт вхідного приймання, акт про встановлення розходжень у кількості, претензію, відповідь на претензію,  неналежне виконання відповідачем умов договору та інш.

Позивач надав клопотання № 1449 від 25.05.2006р., в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи. Суд розглянув клопотання та задовольнив.

Відповідач надав відзив від 16.06.2006р.  б/н  та  позовні  вимоги  не  визнав  у  повному  обсязі,  посилаючись на  вимоги Інструкції П-6.

Позивач надав пояснення на відзив б/н від 04.07.2006р., в якому надав пояснення щодо визначення кількості виявленої нестачі.

  Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

 У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно  до  ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Справа слуханням була  відкладена, згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 16.11.2005р. між сторонами  був укладений договір (далі по тексту – Договір), згідно п. 1.1 якого продавець зобов`язується поставити, а покупець оплатити та прийняти металопродукцію (в подальшому „Продукція”) на умовах, викладених в даному договорі.

Кількість та номенклатура продукції вказується у специфікаціях до даного договору. Кожна із специфікацій з моменту підписання є невід`ємною частиною даного договору (п.2.1 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору продукція поставляється партіями на умовах поставки, вказаних у Специфікаціях. Мінімальний обсяг партії Продукції визначається виходячи з вантажопідйомності вагону.

Ціна на Продукцію, яка поставляється за даним договором, вказується у Специфікаціях (п.4.1 Договору).

Ціна на продукцію приймається на умовах поставки (правила „Инкотермс” в редакції 2000р.), вказаних у специфікаціях (п.4.2 Договору).

Приймання продукції за кількістю здійснюється покупцем у відповідності з „Інструкцією про порядок  приймання продукції виробничо-технічного призначення  та товарів народного споживання за кількістю” П-6 (п.6.1 Договору).

Продукція відвантажується продавцем та приймається покупцем у відповідності з умовами, узгодженими у Специфікаціях (п.6.3 Договору).

У специфікації №1 від 09.12.2005р.  встановлено кількість, номенклатуру та вартість продукції.

          На  момент  розгляду  справи  до  матеріалів  справи  не  надано  а ні  змін,  ні  доповнень  щодо  виконання  умов  договорів,  крім  тих  що  надано  до  позову.

За залізничною накладною № 52841836  на адресу позивача зі станції „Сартана” на станцію „Баловка” Придніпровської залізниці надійшов вантаж.

На накладній мається штамп залізниці, що вантаж прибув в непошкодженому вагоні                  № 66630278 без слідів втрати і пошкодження вантажу.

09.01.2006р. згідно акту  вхідного приймання, який підписано  завідуючим складським комплексом Платоновим І.Н., кладовщіком ПБ Кособоковим С.В., менеджером ТОВ „Аксон” Чемякіним А.С., здійснено приймання продукції, згідно якої встановлено нестачу 2, 788тн. балки 36М (м.дл 12,04м), яка знаходилась у нижньому ярусі на дні полувагону.

09.01.2006р. складено акт № 11 промерки та перерахунку продукції, який підписаний Платоновим І.Н., Кособоковим С.В., Чемякіним А.С.

Позивачем на адресу відповідача відправлено телеграму  з повідомленням про отримання продукції з нестачею та  викликом представників для участі у прийманні.

Оскільки на дану телеграму відповіді не надійшло, то відповідно до п. 18 „Інструкції про порядок  приймання продукції виробничо-технічного призначення  та товарів народного споживання за кількістю” П-6, 12.01.2006р. працівниками позивача за участю представників ТОВ „Аксон” (за посвідченням № 4 від 11.01.2006р.) складено акт № 16 про встановлення розбіжностей у кількості.

Відповідач  зазначив, що  сторони  не  передбачили  за  умовами договору направлення  телеграми.  

Згідно даного акту  шляхом перерахунку та обміру кожної штанги за допомогою рулетки інв. № 8388, предел вимірів 0-20м, точність 1мм., дата останньої державної перевірки – 10.06.2005р. встановлено фактично 90 штанг, 1071,02м.

Під  час  з’ясування фактичної кількості продукції (балки 36М) з даними залізничної накладної та сертифікату якості,  на  думку  позивача,  виявлено розходження за кількістю в сторону зменшення на 4 штанги, довжиною 48,16м (2,788тн) з шифром плавки №941,938, які знаходились у нижньому ярусі на дні полу вагону, а також  виявлено дві балки з шифром плавки № 940, які відсутні у сертифікаті якості.

Акт № 16 про встановлення розбіжностей від 12.01.2006р. підписаний завідуючим складським комплексом Платоновим І.Н., кладовщиком виробничої бази Сирко В.А., менеджером ТОВ „Аксон” Беловим Р.Н.

Згідно  вимог  ст. ст.  525, 615 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  виконання   зобов’язання  і   одностороння зміна  умов  договору  не  допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно специфікації № 1 від 09.12.2005р. до Договору  у розділі „Умови поставки” вказано, що продукція поставляється на умовах FCA згідно Правил „Инкотермс”.

Відповідно до умов  FCA  Правил „Инкотермс” у редакції 2000р. "Франко-перевізник" означає,  що зобов'язання  продавця  щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на  експорт,  під  відповідальність  перевізника,   названого покупцем, у погодженому місці або пункті.  Якщо покупець не вказав точного пункту,  то продавець може  вибрати  у  межах  домовленого місця або   зони  пункт,  де  перевізник  візьме  товар  під  свою відповідальність. Якщо згідно з торговим звичаєм потрібна допомога продавця щодо  укладення  договору  з  перевізником (наприклад,  у випадку використання залізничного або повітряного транспорту),  то продавець може діяти на ризик і рахунок покупця.

Відповідно до ч. 2 ст 224 Господарського кодексу України під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 5 ст. 226  Господарського кодексу України у  разі   невиконання   зобов'язання   про   передачу   їй індивідуально   визначеної   речі   (речей,   визначених  родовими ознаками) управнена сторона має  право  вимагати  відібрання  цієї речі  (речей)  у  зобов'язаної  сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Але,  у  даному  випадку,  позивач  порушив  вимоги п.14 Інструкції П-6 та  визнав вагу                     нетто  шляхом  розрахунку,  що  підтверджується  актом № 13/Б від 09.01.06р. та актом № 16 від 12.01.06р. Крім  того,  згідно ст.22  Правил  видачі  вантажів,  затверджених  наказом Мінтрансу  України  від 21.11.2000 № 644, перевірка маси вантажу  на  станції  призначення  провадиться, як  правило,  таким  самим  способом,  яким  цю  масу  було  визначено  на  станції  відправника.

Зважування  вантажів на  вагонних  вагах  провадиться  в  порядку,  передбаченому  Правилами  приймання  вантажів   до  перевезення.

Згідно  до  ст. 5  вищевказаних  Правил,  у  перевізних  документах  вказано, загальна  маса вантажу визначена,  на  стації  відправника,   шляхом  зважування  на 200тоних вагах вагона  із  вантажем,  а  вага нетто визначена як  різниця  між  вагою  вагону з  вантажем  та   вагою  порожнього  вагону,  який  вказано  на  брусу.

Акт про  вхідну  прийомку № 13/Б  від 09.01.06р.  не  затверджений керівником  позивача, чим   порушено  вимоги п. 26 Інструкції П-6,  тому  не  може  бути  прийнятий  як  докази  по  справі.  

Позивачем  порушено  вимоги п. 23 Інструкції П-6,  а  саме  беручи  до  уваги,  що  акт про  встановлення розбіжностей у  кількості  від  12.01.06р. був укладений   після   розвантаження продукції,  особи,  які  не  приймали  участі  у  прийманні вантажу  по  кількості  09.01.06р.  та  не  оглядали  вагон із вантажем,  то  відповідно,  члени  комісії,  які  приймали  участі  у  складанні  акту  від 12.01.06р.  не  можуть  засвідчувати  своїм  підписом факти,  які не  були  встановлені   за  їх  участю.

З  огляду  на  вищевикладене,  суд  дійшов  висновку  про  відмову  в  задоволенні  позовних  вимог.     

Господарські витрати підлягають розподілу  в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись  ст. ст. 224, 226 Господарського кодексу України, ст. ст.  22, , 615  Цивільного кодексу України, Інструкцією про порядок  приймання продукції виробничо-технічного призначення  та товарів народного споживання за кількістю” П-6, Правилами  приймання  вантажів   до  перевезення, Правилами видачі  вантажів, затверджених  наказом Мінтрансу  України  від 21.11.2000 № 644 та на підставі ст.ст. 42, 43, 22,  33, 36, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -

В И Р І Ш И В:

          У  задоволенні позовних  вимог  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Юнікон Лтд” м.Дніпропетровськ до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”  м. Маріуполь Донецької області про стягнення розміру  позивних  вимог у  сумі  8 533,84грн.   –  відмовити.

           У  судовому  засіданні   05.07.2006р. оголошено  вступну  та  резолютивну  частину  рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення.

Повний  текст рішення  підписано  14.07.06р.

Суддя                                                                         Чернота Л.Ф.                               

Надруковано 3 примірники

позивачу 1

відповідачу 1

у справу № 11/129