Справа № 743/1264/20

Провадження № 2-а/743/186/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді  Яхно Ю.Л., при секретарі Воєдило О.В.,

з участю: представника позивача Лазара О.О. (в режимі відеоконференції з Дарницьким районним судом м. Києва), відповідача - громадянина Республіки Сомалі ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Чернігівським ПТПІ), представника відповідача – адвоката Красника С.М., перекладачки –  ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції з Дарницьким районним судом м. Києва),

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду адміністративної справи за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області до громадянина Республіки Сомалі ОСОБА_1 про продовження строку затримання,

УСТАНОВИВ:

ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина Республіки Сомалі ОСОБА_1 про продовження строку затримання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що останнього, згідно рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.10.2019, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019, примусово видворено та затримано з поміщенням до ПТПІ терміном на шість місяців, до 30.03.2020. Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.03.2020, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020, строк затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення відповідача було продовжено на шість місяців, до 19.09.2020. Відповідач не має документів, на підставі яких можливе його повернення до Республіки Сомалі, а також які посвідчують його особу. Позивачем були вжиті заходи для ідентифікації особи відповідача, зокрема йому неодноразово пропонувалось заповнити анкету для документування свідоцтвом з метою повернення на батьківщину, однак відповідач відмовився від заповнення анкети з особистих міркувань. Тому, оскільки на даний час неможливо ідентифікувати та забезпечити примусове видворення відповідача, а строк його затримання закінчується 19.09.2020, позивач просить продовжити строк затримання відповідача на 6 місяців.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, та просив суд продовжити строк затримання відповідача з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на шість місяців. Додатково зазначив, що повноваженнями приймати рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в України, наділений тільки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Відповідач - громадянин Республіки Сомалі ОСОБА_1 у судовому засіданні від надання пояснень відмовився.

Представник відповідача – адвокат Красник С.М. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Свої заперечення аргументував тим, що 16.03.2020 представництвом в Україні Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців на ім`я громадянина Сомалі ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано посвідчення біженця УВКБ ООН №2020/239 та лист щодо сприяння звільненню останнього з ПТПІ, тобто останній, як біженець підпадає під захист Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців і повинен бути захищений від примусового повернення до країни, де існуватиме загроза його життю та свободі, тому не зобов`язаний надавати міграційним органам України будь-які дані про себе. Також зазначив, що відповідач звертався із заявою про визнання його біженцем до УДМС України в Чернігівській області, однак отримав відповідь, в якій йому було запропоновано усунути недоліки поданої заяви.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.10.2019 відповідача примусово видворено за межі території України та затримано з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України до 30.03.2020.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 зазначене рішення було залишено без змін.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.03.2020 строк затримання відповідача було продовжено на шість місяців до 19.09.2020 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 зазначене рішення було залишено без змін.

Приписи ч. 11 ст. 289 КАС України визначають, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Тобто, існування принаймні однієї з передбачених у ч. 11 ст. 289 КАС України умов з урахуванням обставин справи є достатньою підставою для затримання іноземця або продовження строку такого затримання.

Відповідно до ч. 13 ст. 289 КАС України, умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

 Розділом VІ Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС України, Адміністрації ДПС України, СБУ від 23.04.2012 року № 353/271/150, визначено порядок дій з ідентифікації та документування іноземців.

Так, пунктом 1 розділу VІ зазначеної Інструкції передбачено, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування. З цією метою, до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка, та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.

Таким чином, анкета визначеного зразка, заповнена іноземцем, є необхідною складовою для проведення процедури ідентифікації іноземця.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до Чернігівського ПТПІ з проханням заповнити анкету з метою документування відповідача сертифікатом на повернення в країну походження, проте відповідач від заповнення анкети відмовився з особистих міркувань, що підтверджується відповідними актами, складеними співробітниками Чернігівського ПТПІ, та не заперечується представником відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, судом під час розгляду справи знайшли підтвердження доводи представника позивача щодо відсутності співпраці з боку відповідача під час процедури його ідентифікації, що унеможливлює одержання інформації з країни громадянської належності іноземця чи документів необхідних для його ідентифікації.

Стосовно доводів представника відповідача про те, що останній має статус біженця, а також звертався із заявою про визнання його біженцем до міграційної служби УДМС України в Чернігівській області, що унеможливлює процедуру його ідентифікації, то суд до них ставиться критично, оскільки вони не підтверджуються зібраними у справі доказами.

Так, посвідчення біженця УВКБ ООН № 2020/239, видане 16.03.2020 представництвом в Україні Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, лист щодо сприяння звільненню з ПТПІ від 16.03.2020 та відповідь УДМС України в Чернігівській області від 01.09.2020 видані та адресовані, відповідно, не відповідачу у справі, громадянину Сомалі ОСОБА_1 , щодо якого здійснюється процедура ідентифікації, а іншому громадянину Сомалі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, посвідчення біженця, видане Представництвом в Україні Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців не є офіційним документом в розумінні закону, що підтверджує статус біженця, оскільки таке посвідчення має видаватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Враховуючи, що процедура примусового видворення застосована саме до відповідача, громадянина Республіки Сомалі ОСОБА_1 , який не здійснює співпрацю під час процедури його ідентифікації, відмовляючись від заповнення анкети встановленого зразка, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження строку затримання відповідача на строк 6 місяців, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 9, 90, 241-246, 250, 289 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: вул. Березняківська, буд.4А, м. Київ, ЄДРПОУ 42552598) до громадянина Республіки Сомалі ОСОБА_1 , (місце перебування: АДРЕСА_1 ) про продовження строку затримання задовольнити в повному обсязі.

Продовжити строк затримання громадянина Республіки Сомалі ОСОБА_1 , з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, на шість місяців.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                      Ю.Л. Яхно