Копія                                                                                                                                      Справа № 2а-2946/10/1170

Категорія статобліку  2.11.3

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2010 року                                                                                                                              м. Кіровоград

Кіровоградський окружний  адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Флоренка О. Ю.,

при секретарі - Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Науково - виробниче підприємство «Радій`до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

«12»серпня 2010 р. Закрите акціонерне товариство «Науково - виробниче підприємство «Радій»   звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції, в якому, з урахуванням змісту письмової заяви позивача від 29.09.2010 р. про зміну предмету позову (т. 2 а.с. 92 - 93) просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.06.2010 року №0000042330/0; від 13.07.2010 року №0000042330/1, від 12.08.2010 р. № 0000042330/2, згідно яких позивачеві визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 4821257,50 грн., з яких донараховано податку на прибуток підприємств у сумі 2410628,76 грн., та застосовано штрафні санкції у сумі 2410628,75 грн., та податкові повідомлення - рішення від 10.06.2010 року №0000032330/0, від 13.07.2010 року №0000032330/1, від 12.08.2010 р. № 0000032330/2, згідно яких позивачеві визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2892754,50 грн., з яких донараховано податку на додану вартість у сумі 1928503,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 964251,50 грн.  (далі - оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Так, за наслідками проведеної планової виїзної перевірки Договору про спільну діяльність ЗАТ «Кіровоградграніт», ЗАТ «НВП «Радій`та ТОВ «Гранекс`б/н від 30.06.1998 р (код за ТРДПАУ - 300112054) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09 по 31.12.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 по 31.12.09, оформленої відповідним актом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000032330/0 від 10 червня 2010 року (№ 0000032330/1 від 13 липня 2010 року) про сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 17057701 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 8528851 грн.; №0000042330/0 від 10.06.2010 року (№0000042330/1 від 13.07.2010 року) про сплату податкового зобов`язання з податку на прибуток  у сумі 3063115 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 2918166 грн..

Рішенням про результати розгляду повторних скарг від 29.07.2010 р. № 2433/10/25-037 ДПА у Кіровоградській області було скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ: 1) від 10.06.2010 р. № 0000032330/0 (від 13.07.2010 р. № 0000032330/1) у частині 15 129 198,00 грн. нарахованого податку на додану вартість та 7 564 599,50 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін; 2)  від 10.06.2010 р. № 0000042330/0 (від 13.07.2010 р. № 0000042330/1) у частині 652 486,25 грн. нарахованого податку на прибуток та 507 537,25 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Таким чином ЗАТ «НВП «Радій»»по ДСД визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1928503,00 грн., штрафних санкцій 964251,50 грн. на загальну суму 2892754,50 грн., та визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 2410628,75 грн., штрафних санкцій 2410628,75 грн. на загальну суму 4821257,50 грн.

Залишаючи частково без змін вищеперераховані податкові повідомлення-рішення органи ДПС висловили думку, про те, що ЗАТ «НВП «Радій»»по ДСД порушено підпункт 7.4.1, 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, на суму 19285039 грн. та порушено пункт 5.1. статті 5, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 2410628,75 грн.

Позивач вважає, що дані висновки перевіряючих побудовані на припущеннях про безтоварність операцій, здійснених ЗАТ «НВП «Радій»»по ДСД по придбанню покупних комплектуючих виробів у ТОВ «ВКП Київкомінвест».

Підставою для такого висновку стало твердження перевіряючих про те, що ТОВ «Основа Простір», яка була одним із постачальників покупних комплектуючих виробів для ТОВ «ВКП Київкомінвест», є фіктивною фірмою.

Однак, ЗАТ «НВП «Радій»»по ДСД не здійснювало будь-яких господарських операцій з ТОВ «Основа Простір».

ЗАТ «НВП «Радій»»по ДСД придбав покупні комплектуючі вироби у ТОВ «ВКП Київкомінвест`на підставі договору купівлі-продажу № 6/01 від 06.01.2009 р.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 6/01 від 06.01.2009 р. постачальником покупних комплектуючих виробів для ЗАТ «НВП «Радій»»по ДСД є ТОВ «ВКП Київкомінвест».

ЗАТ «НВП «Радій»»по ДСД (покупець) та ТОВ «ВКП Київкомінвест»(постачальник) належним чином оформили договірні правовідносини: уклали письмовий договір № 6/01 від 06.01.2009 р., та додаткові угоди до нього від 20.01.2009 р. та 29.01.2009 р., дані документи підписано уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін. Даний договір відповідає вимогам закону і не суперечить моральним засадам та інтересам держави і суспільства. В судовому порядку договір № 6/01 від 06.01.2009 р., недійсним не визнавався.

Тому, на думку позивача, перевіряючі, в порушення ст. 19 Конституції України, перевищили повноваження, надані їм відповідно до ст. 10, 11 Закону України від 04.12.1990 р. №509 «Про державну податкову службу в Україні», без достатніх правових підстав, самостійно визнали договір купівлі-продажу №6/01 від 06.01.2009 р., нікчемним.

У судовому засіданні представники позивача Замедянська Н.М., Гуртовий М.О. позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та просили суд задовольнити адміністративний позов повністю.  

Представники відповідача Гладковська О.С., Чирухіна Л.І. у судовому  засіданні заперечили проти задоволення адміністративного позову, пославшись на те, що податкова перевірка позивача була проведена правомірно, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними, оскільки винесені у точній відповідності до норм чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Письмові заперечення на позов, подані до суду представником відповідача (т. 2 а.с. 96-99),  обґрунтовані тим, що податковою перевіркою встановлено, що на підставі договору № 6/1 від 06.01.09 року, який укладений між ТОВ ,.ВКП „Київкомінвест" та НВП „Радій" по договору про спільну діяльність від 30.06.98 року у січні 2009 року здійснено поставку радіодеталей на загальну суму 11571018,54 грн.. у тому числі ПДВ 1928503,0 грн. Позивачем до перевірки не надано жодних документів, що підтверджують факт перевезення товарів до м. Кіровограда та документів передбачених Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання.

Відповідно до даних Додатку 5 до декларації з ПДВ ТОВ „ВКП "Київкомінвест" за січень 2009 року , постачальником товарів проданих ЗАТ НВП „Радій" по ДСД від 30.06.1998 року є ТОВ „Основа Простір". Засновник та керівник ТОВ „Основа Простір" ОСОБА_1 фактично не здійснював діяльність підприємства та зареєстрував підприємство за грошову винагороду. Вироком Дніпропетровського районного суду м. Києва від 08.04.2009 року по справі № 1-441/09 ОСОБА_1 визнано винним у вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 „Фіктивне підприємництво".

ТОВ „ВКП "Київкомінвест" не має на балансі складських приміщень, транспортних засобів та у інших суб`єктів господарювання не орендує.

ТОВ „ВКП „Київкомінвест", відповідно до податкової звітності даного підприємства, податкові зобов`язання задекларовано на рівні податкового кредиту, економічна вигода від діяльності, що ним здійснюється - відсутня.

ЗАТ НВП „Радій" по ДСД від 30.06.1998 р. є отримувачем товарів, послуг, та здійснює господарські операції з використанням вищезазначених суб`єктів (по ланцюгу поставки товару).

Тому відповідач прийшов до висновку, що суми податку на додану вартість, сформовані ТОВ „Основа Простір", що віднесені ТОВ „ВКП „Київкомінвест" до складу податкового кредиту та податкового зобов`язання і відображені в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", не підлягають включенню до складу податкового кредиту з податку на додану вартість ЗАТ НВП „Радій" по ДСД від 30.06.1998р., так як податкові накладні виписані за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину та не підтверджують факт поставки товару.

Відповідач вважає, що ЗАТ НВП „Радій" по ДСД здійснювалось придбання товару без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування, несплати податків, у зв`язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. ЗАТ НВП „Радій" по ДСД від 30.06.1998р. порушено статтю 228 Цивільного Кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. У зв`язку з тим, що договір поставки товарів є нікчемним, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

На думку відповідача, ЗАТ НВП „Радій" по ДСД від 30.06.1998р., в порушення підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість", включено до податкового кредиту за січень 2009 року ПДВ в сумі 1928503,00 грн. по операціях з придбання товарів на підставі нікчемного правочину.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач  - Закрите акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Радій`код 14312430, є відповідальним, на підставі довіреності від 03.09.2007 р. (т. 1 а.с. 39), за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору спільної діяльності від 30.06.1998 року (т. 1, а.с. 25-37), укладеного між ЗАТ „Кіровоградграніт", ЗАТ „НВП Радій", ТОВ „Гранекс", код за ТРДПАУ - 300112054 (далі ЗАТ „НВП „Радій" по ДСД), а його посадові особи уповноважені на ведення керівництва та спільної діяльності по договору спільної діяльності від 30.06.1998 р., на підставі довіреності від 03.09.2007 р. (т. 1 а.с. 38).

На підставі акта Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 25.05.2010 р. №37/23-70/300112054 «Про результати планової виїзної перевірки Договору про спільну діяльність ЗАТ «Кіровоградграніт», ЗАТ «НВП «Радій» та ТОВ «Гранекс`б/н від 30.06.1998 р (код за ТРДПАУ - 300112054) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09 по 31.12.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 по 31.12.09»(т. 2 а.с. 1-71) відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000032330/0 від 10.06.2010 р. про сплату позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 17057701 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 8528851 грн. (т. 2 а.с. 81); №0000042330/0 від 10.06.2010 р.; №0000042330/0 від 10.06.2010 р. про сплату позивачем податкового зобов`язання з податку на прибуток  у сумі 3063115 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 2918166 грн. (т. 2 а.с. 80).

          За результатами розгляду первинної скарги позивача від 09.07.2010 р. відповідачем були сформовані та направлені позивачеві податкові повідомлення-рішення від 13.07.2010 р.: №0000032330/1 (т. 2 а.с. 83), №0000042330/1 (т. 2 а.с. 82) з аналогічними сумами податкових зобов`язань. Про помилку в датуванні зазначених податкових повідомлень-рішень позивача було повідомлено листом від 22.07.2010 р. №4187/10/23-30 (т. 2 а.с. 72).

На підставі рішення Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 29.07.2010 р. №2433/10/25-037 «Про результати розгляду повторної скарги»(т.2 а.с. 73-79) було скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ: 1) від 10.06.2010 р. №0000032330/0 (від 13.07.2010 р. №0000032330/1) у частині 15129198,00 грн. нарахованого податку на додану вартість та 7564599,50 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін; 2)  від 10.06.2010 р. №0000042330/0 (від 13.07.2010 р. №0000042330/1) у частині 652486,25 грн. нарахованого податку на прибуток та 507537,25 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Після процедури адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.08.2010 р.: №0000032330/2 про сплату позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі  1928503,00 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі  964252 грн. (т. 2 а.с. 95); №0000042330/2 про сплату позивачем податкового зобов`язання з податку на прибуток  у сумі  2410629 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі  2410629 грн. (т. 2 а.с. 94).

Висновки відповідача про те, що податкові накладні виписані за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину та не підтверджують факт поставки товару, оскільки перевіркою встановлено відсутність поставок товару між позивачем та ТОВ „ВКП „Київкомінвест", що свідчить про укладення ними угоди без мети настання реальних правових наслідків, то угода  є нікчемною, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст.  203 Цивільного кодексу України, якою встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямованим на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з приписом частини першої статті 215 Цивільного кодексу України,  за загальним правилом,  недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

Водночас, одна із підстав недійсності правочину, зокрема, укладення угоди без наміру створення  правових наслідків, які обумовлюються  цим правочином, є предметом правового регулювання спеціальної  норми ЦК України (ч. 1 ст. 234) , за змістом такий правочин є фіктивним.

Відповідно ж до ч.2 вказаної статті, фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що оскільки недійсність фіктивного правочину законом прямо не встановлена,  питання  його недійсності  підлягають розгляду  в судовому порядку, і такий правочин є недійсним після винесення судом відповідного рішення.

Проте, як встановлено судом, укладений між ЗАТ «НВП «Радій»»по ДСД та ТОВ «ВКП Київкомінвест`договір купівлі-продажу № 6/01 від 06.01.2009 р. (т.1 а.с. 19-23) в установленому законом порядку недійсним не визнаний.

Посилання відповідача на те, що зазначений договір  порушує публічний порядок, не може бути взято судом до уваги, оскільки є безпідставним та такими, що не підтверджуються наявними у справі доказами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким,  що порушує публічний  порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Проте,   в акті перевірки не міститься посилань на докази, на підставі яких договір купівлі-продажу № 6/01 від 06.01.2009 р.  слід вважати таким, що відповідає наведеним вище ознакам, зокрема спрямованим на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Слід також зазначити, що  відповідально до  положень чинного законодавства, у випадку  недійсності  правочинів до учасників  господарських правовідносин  застосовуються  наслідки, передбачені ст. 208 ГК України  та 216 ЦК України.

Натомість відповідальність  за правилами податкового законодавства,  в тому числі у вигляді донарахування суми податку,  настає у порушника  за вчинене ним  порушення у сфері оподаткування, що спростовує доводи відповідача про порушення позивачем підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість", у вигляді включення до податкового кредиту за січень 2009 року ПДВ в сумі 1928503,00 грн. по операціях з придбання товарів на підставі нікчемного правочину.

Також, аналізуючи спірні правовідносини та обставини справи, суд бере до уваги наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні",   органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов`язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а  також фізичними особами, які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов`язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов`язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 р., за  результатами  проведення  невиїзних  документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання оформляється  акт,  а  в  разі відсутності  порушень    податкового,  валютного та   іншого законодавства - довідка. Акт -  службовий  документ,  який  стверджує  факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання і  є носієм  доказової  інформації  про  виявлені порушення  вимог  податкового,  валютного  та іншого законодавства суб`єктами господарювання (п. 1.3 Порядку № 327).

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок  повинен  містити  систематизований виклад виявлених  у ході перевірки фактів  порушень  норм податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.5 Порядку № 327).

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.6 Порядку № 327).

Факти  виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані  в бухгалтерському  та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 1.7 Порядку № 327).

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків   щодо   дій   посадових  осіб  суб`єкта  господарювання.

Відповідно ж до п. 2.3.2. вказаного Порядку, за   кожним   відображеним  в  акті  фактом  порушення податкового законодавства необхідно:  висвітлити показники, які відображаються суб`єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб`єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;  у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб`єкта господарювання щодо встановлених порушень;  зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;  у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб`єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;  у разі відмови посадових осіб суб`єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

В порушення вказаних вимог, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 25.05.2010 року, містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними та допустимими доказами.

Так, зокрема, із зазначеного  акта вбачається, що перевіркою встановлено  порушення позивачем  вимог  п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Висновок податкового органу про порушення вказаних вимог закону ґрунтується на  відсутності поставок товарів зі сторони ТОВ «ВКП Київкомінвест», яке  є  контрагентом позивача у спірних господарських операціях, що на думку  відповідача, свідчить про укладення договору купівлі-продажу № 6/01 від 06.01.2009 р. без мети настання реальних наслідків, з огляду на що зазначений договір є нікчемним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України угод.

Такий висновок відповідача базується на поясненнях, наданих 11 травня 2010 року колишнім керівником ТОВ „ВКП „Київкомінвест" Семеновим С. В., згідно яких ТОВ „ВКП „Київкомінвест" не має на балансі складських приміщень, транспортних засобів та у інших суб`єктів господарювання не орендувало. Керівник ТОВ „ВКП „Київкомінвест" за замовленням ЗАТ НВП „Радій" по ДСД від 30.06.1998 р. здійснював пошук постачальників радіодеталей на території України. Яким чином здійснювалась поставка радіодеталей йому невідомо. Дохід від здійснення такої діяльності він отримував у вигляді комісійної винагороди від постачальника за те, що знайшов для нього покупця на товар у значних обсягах.

Натомість, дані пояснення до суду в якості доказу відповідачем не надані.

Також висновки відповідача обгрунтовані тим, що відповідно до даних Додатку 5 до декларації з ПДВ ТОВ „ВКП "Київкомінвест" за січень 2009 року , постачальником товарів проданих ЗАТ НВП „Радій" по ДСД від 30.06.1998 року є ТОВ „Основа Простір". Засновник та керівник ТОВ „Основа Простір" ОСОБА_1 фактично не здійснював діяльність підприємства та зареєстрував підприємство за грошову винагороду. Вироком Дніпропетровського районного суду м. Києва від 08.04.2009 року по справі № 1-441/09 ОСОБА_1 визнано винним у вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 „Фіктивне підприємництво" (т.2 а.с. 107, 108).

Відповідач вважає, що ТОВ „Основа Простір" не мало можливості фактичного здійснення господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, не мало можливості вести облік для цілей оподаткування господарських операцій, не мав відповідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо.

На думку відповідача, статут ТОВ „Основа Простір" є фіктивним (зареєстрованим на підставну особу), та таким, що вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим право чином (Ст. 234 ЦКУ). Тобто статут не відповідає загальним вимогам, а саме: невідповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі та вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які мали настати на підставі цього право чину. Дотримання вказаних вимог є необхідним для чинності правочину.

Разом з тим, у судовому засіданні з`ясовано,  що при проведенні перевірки позивача первинні документи податкового та бухгалтерського  обліку як ТОВ „Основа Простір" так і ТОВ „ВКП "Київкомінвест" перевіряючими не досліджувались.

Перевіряючі, при складанні акта перевірки, не прийняли до уваги тих фактів, що позивач не здійснював господарських операцій з ТОВ „Основа Простір", а також, що  відсутні ознаки фіктивності ТОВ «ВКП Київкомінвест»- контрагента позивача за договором купівлі-продажу № 6/01 від 06.01.2009 р., оскільки рішення про скасування державної реєстрації вказаного підприємства або відомості про наявність вироку щодо посадових осіб даного суб`єкта відсутні.

Судом встановлено, що витрати позивача на придбання покупних комплектуючих виробів є належним чином підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами (в тому числі податковими накладними), обов`язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. На виконання вимог податкового законодавства сторони договору купівлі-продажу № 6/01 від 06.01.2009 р. оформили первинні документи бухгалтерської і податкової звітності, а саме: накладні (т. 1, а.с. 45, 49, 52), податкові накладні (т. 1, а.с. 46, 50, 53).

Покупні комплектуючі вироби були отримані уповноваженою особою ЗАТ „НВП „Радій" по ДСД ОСОБА_2 , відповідно до довіреностей.

Факт отримання покупних комплектуючих виробів (далі –ПКВ) підтверджується накладними, виданими постачальником, які містять підпис ОСОБА_2 про отримання ПКВ з зазначення номеру та дати довіреностей, по яких ним було отримано ПКВ.

Суд погоджується з поясненнями позивача, згідно яких транспортування ПКВ здійснювалося легковим автомобілем покупця, з огляду на те, що дані вироби мають мізерну масу та об`єм. Перебування ОСОБА_2 у відрядженнях, з метою отримання у контрагента за договором ПКВ підтверджується відповідними посвідченнями про відрядження (т. 1 а.с. 40-42).

З огляду на це, суд вважає недоведеними твердження відповідача про те, що позивачем до перевірки не надано жодних документів, що підтверджують факт перевезення товарів до м. Кіровограда та документів передбачених Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання.

Факт оприбуткування ПКВ на складі ЗАТ „НВП „Радій" по ДСД підтверджується прибутковими складськими ордерами (т. 1 а.с. 43, 44, 47, 48, 51).

ЗАТ „НВП „Радій" по ДСД, використало придбані у ТОВ «ВКП Київкомінвест`комплектуючі вироби для виробництва обладнання, що поставляється на атомні електростанції. Дана обставина підтверджується належними документами, а саме: вимогами на отримання товарно-матеріальних цінностей зі складу (т. 1 а.с. 54-67), матеріальними звітами по цеху № 6 (т. 1 а.с. 68-238).

На підставі викладеного суд вважає, що задекларовані позивачем господарські операції з поставки комплектуючих виробів є дійсними.

На думку суду, під час проведення перевірки працівниками ДПА у Кіровоградській області не здійснювалось  необхідне для встановлення порушень податкового законодавства дослідження описаних вище первинних фінансово –бухгалтерських документів.

Такі дії перевіряючих суд вважає неприпустимими, оскільки  обставини щодо надання позивачем  документів податкового і бухгалтерського обліку   на перевірку не було відображено в акті перевірки.

З огляду на зазначене вище, висновки відповідача про відсутність поставок товарів від ТОВ «ВКП Київкомінвест`та укладення позивачем  з вказаним підприємством  договору купівлі-продажу № 6/01 від 06.01.2009 р. без мети настання реальних наслідків, та про нікчемність вказаного правочину, суд вважає передчасними, непослідовними  та такими, що ґрунтуються на припущеннях, у зв`язку з чим акт перевірки від 25.05.2010 року  не може бути підставою для донарахування позивачу суми ПДВ, податку на прибуток підприємств  та накладення  штрафних (фінансових) санкцій, а  відтак  і  для  винесення  оскаржуваних податкових  повідомлень -рішень.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не було доведено законність прийнятих за  наслідками планової виїзної перевірки оскаржуваних податкових  повідомлень -рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, на думку суду, перевіряючі при проведенні планової виїзної перевірки позивача та складання акта за її наслідками діяли не на підставі, не в межах повноважень, що передбачені законами України, а тому прийняті за наслідками проведення даної перевірки податкові повідомлення - рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції від 12.08.2010 р. № 0000032330/2 та № 0000042330/2 належить визнати протиправними та скасувати.

Оскільки позивач у своєму позові просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції від 10.06.2010 року №0000032330/0, від 13.07.2010 року №0000032330/1, від 10.06.2010 року №0000042330/0; від 13.07.2010 року №0000042330/1, які після закінчення процедури їх адміністративного оскарження вже не є чинними, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалюється на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3,40 грн. (т.1 а.с. 2), сума якого й підлягає відшкодуванню.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1.   Адміністративний позов  задовольнити частково.

          2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції від 12.08.2010 р. № 0000032330/2.

          3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції від 12.08.2010 р. № 0000042330/2.

          4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

          5. Присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Науково - виробниче підприємство «Радій`всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) з Державного бюджету України.

          Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.10.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.10.2010 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Суддя                                                                       (підпис)                                        О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя                                                                                                              О.Ю. Флоренко