Справа № 2-579 за 2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2009 p.
Стахановський міський суд Луганської області у складі:
головуючого : судді Юрченко І.М.,
при секретарі Скляр М.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стаханові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Стахановського міського суду Луганської області із позовом до відповідача про стягнення матеріальної шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що є фізичною особою підприємцем згідно свідоцтва №22 від 29 липня 1997 року, що видано виконавчим комітетом Стахановської міської Ради Луганської області, ІНН НОМЕР_1. Вона здійснює підприємницьку діяльність на території, орендованої ДП «Ринок м. Стаханова" Луганської облспоживспілки за адресою: вулиця Б.Хмельницького Луганська область м. Стаханов 94005. Помічник приватного підприємця ОСОБА_4 -ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 94005 прийняла у помічників, що реалізують товар ОСОБА_4 2 серпня 2008року 9390 грн. і 3 серпня 2008року 9455 грн.
Отримання грошей у помічників Позивача ОСОБА_4 після реалізацій її товару, Відповідач ОСОБА_2 фіксувала на папері, записувала кожного помічника та суму грошей, яку прийняла від кожного із помічників.
При цьому помічники Позивача своїми підписами підтвердили суму, яку відповідачка прийняла від них. Грошові кошти у сумі 9 455 грн. Відповідач не повернула Позивачеві, посилаючись на те, що у неї грошей не має, та не має грошових коштів у сумі 9 390 грн., які були отримані Відповідачем 02 серпня 2008 року від помічників позивачки ОСОБА_4, при цьому Відповідач загальну суму у розмірі 18845 грн. пообіцяла повернути Позивачу 05 серпня 2008 року. Але до теперішнього часу відповідачка ОСОБА_2 грошей не повернула, на телефоні дзвінки не відповідає.
Позивачка вважала, що своїми діями Відповідач спричинила їй матеріальну шкоду у розмірі 18 845 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок п 'ять) гривень 00 копійок.
Дану суму просила стягнути на її користь з відповідачки, а також 188 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 30 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Позивачка просила розглянути справу без її участі, за участю її представника ОСОБА_1.
Представник позивача, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 31.07.2008р. у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, викладених в уточненій позовній заяві від 04.03.2009р., згідно якої просив стягнути з відповідачки 18577 грн., пояснивши, що позивачка уточнила суму позову, а також зазначив, що він та позивачка інших позовних вимог не мають та не підтримують і просять суд розглядати в межах вимог, заявлених в останній уточненій позовній заяві.
Згідно ст.31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до ст. 11, 31 ЦПК України судом розглянуто позов в межах вимог, викладених в уточненій позовній заяві від 04.03.2009р.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 суду пояснив, що 2 та З серпня ОСОБА_2 отримала гроші від продавців ОСОБА_4, які повинна була передати ОСОБА_4, але дані гроші в загальній сумі 18577 грн. ОСОБА_2 ОСОБА_4 не передала. ОСОБА_2 у ОСОБА_4 не працювала, вона надавала допомогу ОСОБА_4, їй ОСОБА_4 доручала приймати гроші у продавців, які потім вона передавала ОСОБА_4 Сама ОСОБА_4 не збирала гроші у продавців, бо як приватний підприємець часто була зайнята, часто виїжджала, ходила по різним інстанціям і не мала часу ходити і збирати гроші у продавців. Трудова угода між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не укладалася, лише за усною домовленістю ОСОБА_2 допомагала ОСОБА_4 Договір матеріальної відповідальності між ними також не укладався. Так ОСОБА_2 допомагала ОСОБА_4 приблизно п'ять років. Надав суду листи, на яких зазначені цифри з підписами, пояснив, що на даних листах зазначені суми, які Данилюк 2 та З серпня 2008р отримала від реалізаторів ОСОБА_4 Ніякої книги обліку, у якій би відображалася передача коштів від реалізаторів до ОСОБА_2, а також передача коштів від ОСОБА_2 до ОСОБА_4 не велося. Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 18577 грн., судові витрати: судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, суду пояснила, що дійсно вона довгий період часу працювала у ОСОБА_4 без укладення трудового договору. її робота полягала в тому, що в кінці робочого дня реалізатори, які працювали у ОСОБА_4 здавали їй гроші. Після чого вона обов'язково в той же день отримані від реалізаторів-продавців гроші віддавала ОСОБА_4 При передачі грошей від неї до позивачки ОСОБА_4 ніхто не був присутній. При цьому факт передачі грошей від неї до ОСОБА_4 ніяк письмово не фіксувався. Додала, що вона визнає, що у ті дні 2 та 3 серпня 2008р. вона дійсно зібрала гроші у продавців, але заперечує проти того, що в позовній заяві вказано, що вона їх буцімто не віддала ОСОБА_4, бо вона кожний день, коли уходила додому всі зібрані гроші від продавців віддавала ОСОБА_4, а також віддавала гроші ОСОБА_4 2 і 3 серпня 2008 року. Вона працювала у ОСОБА_4 приблизно вісім років, весь цей час вона збирала гроші у реалізаторів ОСОБА_4, суми записувала на аркушах паперу, продавці ставили свої підписи, а факт передачі грошей від неї до позивачки ніколи ніяк не фіксувався. Договір про матеріальну відповідальність між нею та ОСОБА_4 не укладався. З серпня 2008 року по теперішній час ОСОБА_4 з нею не зустрічалася, ніяких претензій до неї не пред'являла. Ніякої звірки, ревізії, ніяких актів про недостачу не складалося, в усякому разі вона нічого такого не підписувала, по телефону ОСОБА_4 також до неї не дзвонила і нічого про недостачу не казала. Ніяких розписок вона позивачці також не писала про те, що винна їй якусь суму грошей, до міліції її також з даного приводу не викликали, про все це вона дізналася лише тоді, коли отримала позовну заяву. Такого навіть випадку ніколи не було, щоб вона пішла з виручкою додому. Після того, як вона отримувала гроші від продавців, вона їх обов'язково в той же день віддавала ОСОБА_4 При цьому ніяких розписок, журналів чи іншої реєстрації передачі грошових коштів від неї до ОСОБА_4 не проводилося. Грошей ніяких у ОСОБА_4 вона не брала. Просила суд відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_3 суду пояснив, що дійсно ОСОБА_2 працювала у ОСОБА_4, вона отримувала гроші від реалізаторів ОСОБА_4 і в той же день передавала їх ОСОБА_4 Яких-небудь боргів, недостач на період уходу ОСОБА_2 від ОСОБА_4 не було зафіксовано. ОСОБА_4 ніяких претензій до відповідачки не пред'являла до цих пір. Не було жодного дня щоб ОСОБА_5 пішла додому і не віддала грошей ОСОБА_4, інакше ОСОБА_4 її б не відпустила. Зазначив, що позов не підлягає задоволенню, бо позивач та його представник не доказали той факт, що відповідачка не віддала гроші позивачці, ніяких журналів, книг обліку передачі грошових коштів не існує та не було надано суду, передача грошей між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ніде не фіксувалася, при цьому ніхто із сторонніх осіб при цьому присутній не був, до правоохоронних органів з даного приводу ОСОБА_4 також не зверталася. З серпня місяця ОСОБА_4 ніяких претензій ОСОБА_2 не пред'являла, у позивачів не має ніяких доказів про це, письмово позивачка не доводила це до відома відповідачки. Додав, що диск, який був переглянутий у судовому засіданні не має ніякого відношення до тих подій, про які йде спір, а якби він і мав відношення до тих подій, то на цьому диску крім будівлі, в якій передавалися гроші, більш нічого не має, там не має запису розмови, там не зафіксовано день, коли ОСОБА_4 знаходилася з ОСОБА_2 На відеозапису зовсім не видно приміщення каси, де сиділа ОСОБА_5 і зовсім не можна дізнатися звідки роздається звук та чи дійсного голос, який роздавався належав ОСОБА_2 і чи не міг ОСОБА_1 помилитися, бо саму ОСОБА_2 під час її розмови з ОСОБА_4 він бачити не міг, про що сам і підтвердив у судовому засіданні. І з даного диску невідомо чи це хтось розмовляє в квартирі ОСОБА_1 чи в приміщенні магазину. Вважав, що позивачем і її представником нічого не доказано, просив суд відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.
Допитана у якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що 2 серпня 2008року вона прийшла у кінці робочого дня на центральний ринок, щоб отримати гроші за день, але ОСОБА_2 їй сказала, що вона поспішає і гроші їй віддасть завтра, тобто 3 числа. З серпня 2008 року відповідачка сказала, що грошей у неї не має, і пообіцяла віддати 5 серпня 2008р. Більш ОСОБА_2 не приходила, гроші так і не віддала. Відповідачка у неї не працювала, іноді, коли позивачка її про це просила, ОСОБА_2 приймала гроші від її продавців, але виручку за два дні за 2 та 3 серпня 2008 року не віддала. Взагалі ОСОБА_6 збирала кошти у реалізаторів, записувала на аркушах паперу суми і від кого вона їх отримала, продавці ставили підписи напроти свого ім'я. Після чого вона ці аркуші паперу та гроші передавала їй. У них було все на довірі, на папері нічого не фіксувалося, при факті передачі ніхто присутній не був. Трудової угоди та договору матеріальної відповідальності між нею та відповідачкою не укладалося.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона працювала продавцем у ОСОБА_4 на протязі двох років. З 10 серпня 2008 вона у позивачки більш не працює. ОСОБА_2 приймала від продавців гроші. В кінці дня всі продавці здавали ОСОБА_2 гроші, на аркуші паперу писалася сума, яка передавалася ОСОБА_2 і всі продавці ставили свій підпис напроти свого ім'я. ОСОБА_2 ім'я продавця та суму писала своєю рукою, а продавці ставили свій підпис за передану їй суму. Ці аркуші паперу ОСОБА_2 віддавала ОСОБА_4 Продавці розписувалися лише на аркушах паперу, ніяких журналів обліку не було. Підтвердила свій підпис на аркушах паперу, що 2 та 3 серпня 2008 року вона дійсно передавала гроші ОСОБА_2, тобто денну виручку за ці дні. Чи передавала ОСОБА_2 ОСОБА_4 гроші 2 та 3 серпня 2008року вона не знає, при їхній розмові присутня не була.
Свідок ОСОБА_8 дала аналогічні пояснення, як і свідок ОСОБА_9, суду пояснила, що вона з 1999 року працює у ОСОБА_4 продавцем, підтвердила, що на аркушах паперу, що знаходяться в матеріалах справи стоїть її підпис, який підтверджує, що 2 та 3 серпня 2008 року вона передала гроші у зазначеній сумі ОСОБА_2, тобто її денну виручку. Дані аркуші паперу ОСОБА_2 віддавала ОСОБА_10, а також повинна була віддавати і гроші. Чи передавала ОСОБА_2 ОСОБА_4 зібрані за 2 та З серпня 2008року гроші вона не знає, при їхній розмові присутня не була.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_1 суду пояснив, що ОСОБА_4 торгує у його приватній будівлі, дана будівля - магазин обладнана камерами відео спостереження, камери виходять до нього додому, де він спостерігає за тим, що відбувається у цій будівлі. В зазначені дні він дивився та слухав всю ситуацію, що там відбувалася у тому приміщенні і чув всю ту інформацію, що вказана у позові, а саме що у перший день ОСОБА_2 не віддала гроші ОСОБА_4, пообіцявши, що віддасть наступного дня, а на другий день не віддала, пообіцявши, що віддасть п'ятого числа, але й п'ятого числа не віддала і п'ятого числа їй відмовили у її послугах. Надав суду диск, на якому записано відео спостереження залу приміщення, де передавалися гроші, зазначивши при цьому, що на диску зафіксовано не саме ті дні 2 та 3 серпня 2008 року коли відповідачка не віддала гроші позивачці, а просто запис із залу, тобто хотів підтвердити той факт, що він дійсно міг чути те, що відбувалося у його власному приміщенні. Він чув, але не бачив, бо приміщення, де сиділа ОСОБА_5 повністю закрито, воно не проглядається, каси самої не видно, видно лише зал, можна тільки чути. Ним особисто прослуховується все, що відбувається в його приміщенні. Чув він і розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, перший раз 2 серпня вона просилась піти, бо кудись поспішала, а другий раз З серпня ОСОБА_2 сказала, що грошей не має і віддасть їх 5-го числа.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. В судовому засіданні досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених під час судового засідання. Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана, довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд, заслухавши показання сторін, свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, оцінивши кожний доказ окремо, а також докази в їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягає у повному обсязі.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на протязі тривалого часу, і це підтвердила як позивачка та її представник так і сама відповідачка виконувала наступні функції: збирала гроші у продавців, що працювали у ОСОБА_4 та передавала їх позивачці. Ніким не заперечується та відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦПК України вважається доведеним той факт, що 2 та 3 серпня 2008року ОСОБА_2 також зібрала гроші у продавців ОСОБА_4, бо відповідачка сама це підтвердила.
Але факт того, що у вказані дні відповідачка, зібрані гроші не передала позивачці не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні. Так, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з даного приводу пояснити нічого не змогли. Показання даних свідків лише підтверджують той факт, що вони працювали у ОСОБА_4 і дійсно передавали гроші, які виручали за день ОСОБА_2, які потім відповідачка віддавала ОСОБА_4, нічого стосовно подій 2 та 3 серпня вони не знають, не були присутніми при цьому і розмову позивачки та відповідачки не чули.
Позовні вимоги ОСОБА_4 збудовані лише на її показаннях та показаннях її представника. Оцінюючи показання ОСОБА_4 та ОСОБА_1, суд враховує, що вказані свідки є позивачем та її представником по справі і об'єктивно зацікавлені в результаті розгляду справи. Крім того, їхні показання не підтверджуються ніякими іншими доказам по справі. Стосовно показань ОСОБА_1, як він сам пояснив, в момент розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_2 на його телевізорі він не міг бачити їх, бо вони знаходилися у коморі, в якій не має відео зйомки, а міг чути лише голоси. Факт того, що це були голоси ОСОБА_4 та ОСОБА_2 знов таки нічим не підтверджуються тільки свідченнями самого ОСОБА_1 Жодних письмових доказів, що підтверджували б факт будь-якої заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_4 суду не надано, не має ніяких розписок, актів ревізій, що підтверджували б недостачу, між позивачкою та відповідачкою навіть не укладалися трудовий договір та договір матеріальної відповідальності. Позивачка не зверталася до правоохоронних органів з приводу обставин, зазначених у позовній заяві. Таким чином позивачем не доведено факту спричинення шкоди та не надано доказів щодо протиправної поведінки відповідачки.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У даній статті міститься законодавче визнанні деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність таких складових елементів:
• - протиправна поведінка особи;
• - наявність шкоди;
• - причинний зв'язок між шкодою та протипраною поведінкою заподіювана;
• - вина завдана шкоди.
Що стосується даного позову, то позивачем та її представником не доведено самого факту наявності шкоди, бо суду не надано жодного доказу на підтвердження цього, а також не доведено протиправності поведінки відповідачки, тому у даному випадку відсутня наявність підстав для деліктної відповідальності.
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215, 218, 292, 294, 296 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.