Справа № 2-а-648 2009рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2009 року суддя Стаханівського міського суду Луганської області Юрченко І.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської Ради Луганської області про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання перерахування та виплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначила, що вона 12.10.2006 року народила дитину - ОСОБА_2, відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» вона має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно, з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно з вимогами даного закону ця допомога виплачується відповідачем у справі Вважає, що відповідачем у справі невірно призначено, нарахована та виплачуються суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У позовній заяві просить суд: визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради Луганської області щодо відмови у виплаті їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради Луганської області здійснити перерахунок та виплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 20.12.2006 р. по 31.01.2009р. відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (у редакції від 01.01.2007р.)

У судове засідання позивач не з'явилася. Надала письмову заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності. Клопотання позивача відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України щодо розгляду справи за її відсутність задоволено.

У судове засідання представник відповідача не з'явився. Надали письмові заперечення проти позову, а також письмову заяву в якій представник просив розглянути справу за їх відсутності. Клопотання представника відповідача відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України щодо розгляду справи за її відсутність задоволено.

Враховуючи той факт, що сторони просили суд розглянути справу у їх відсутності, суддею прийняте рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи на основі досліджених доказів суд вважає, що позов позивача задоволенню підлягає частково. При цьому бере до уваги наступне.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до свідоцтва про народження, є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У зв'язку з цим перебуває на обліку у відділі грошових виплат і компенсацій відповідача, як утримувач допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною. Вказана допомога призначена, як не працюючий матері. Тобто позивач є незастрахованою особою. На підставі заяви з 20.12.2006 р. отримує допомогу по догляду за дитиною до 3-х років. З 20.12.2006 р. по 12.10.2009 р. нарахована та виплачується допомога в розмірі 90  грн. щомісячно, 25.01.2008 р. був зроблений перерахунок, у зв'язку з чим позивачу нарахована та виплачується з 01.01.2008р. у розмірі 130  грн. щомісячно.

Між сторонами не має розбіжностей щодо вказаних обставин, тому їх слід вважати доведеними.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сімї. її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім»ям з дітьми".

Тобто, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Крім зазначеного, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9 визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відповідно до статті 61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 № 3235-IV допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 p. № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 р. у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 p. N 489- V.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, або окремі їх положення, що визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Таким чином, починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.

Позивач має право на отриманні недоплаченої допомоги в наступних розмірах:

- 23 дня липня 2007р. - 268, 46 (463 грн.-101, 16 грн./23 днів); серпень 2007р. -359, 59 (463 грн.-103, 41 грн.); вересень 2007р. - 358, 15  грн. (463  грн.-104, 85 грн.); жовтень 2007р. - 365, 15  грн.(470 грн.-104, 85 грн.); листопад 2007р. - 362, 27  грн. (470 грн.-107, 73 грн.); грудень 2007р. -359, 12  грн. (470 грн.-110, 88 грн.). у всього 2072, 75  грн.

Таким чином, починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 p. при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.

Пункт 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», та ст. 15 Закону викладена у наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130  грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10рп/2008 п. 23 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не визнаний неконституційним, тому суд вважає, що дії відповідача з 01.01.2008 р. є правомірними та виплати позивачу допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснені у порядку та розмірі, визначеному діючим, на момент виплати, законодавством України.

У відповідності до ч.3 ст. 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1751 „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" п. 22 встановлено, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше». За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України. Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час розв'язання спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи позивача, про те, що розмір виплаченої йому допомоги не відповідає тому, який мав би бути виплаченим, не можна вважати слушними. Відповідач у справі діяв на підставі закону, у спосіб, визначений законом та у межах своїх повноважень.

Розглянувши клопотання позивачки щодо поновлення пропущеного нею строку для звернення з позовом, суд виходить з того, що дії відповідача порушили конституційне право позивачки на отримання відповідної допомоги за 2007рік, а отже суд вважає за можливе задовольнити її клопотання і поновити строк звернення до суду, бо вважає, що причини пропуску цього строку заслуговують на увагу і є поважними. Суд приймає до уваги те, що позивачка виховує п'ять дітей, крім того одна дитина є інвалідом дитинства, тому вона постійно зайнята доглядом за дітьми і не має часу слідкувати за публікацією законів та рішень Конституційного суду.

Таким чином судом дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.

В задоволенні інших позовних вимог треба відмовити за необґрунтованістю.

Стаття 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зазначає, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Таким чином, виплати за позовом ОСОБА_1, в частині, які визначенні в дійсній постанові, повинні проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України.

У відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати, що складають з оплати судового збору, підлягають присудженню позивачу відповідно до задоволених вимог з місцевого бюджету м. Стаханова.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 11, 12, 99, 100, 159, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення в Стахановської міської Ради Луганської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. відповідно до ст.15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі 2072, 75  грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з місцевого бюджету м. Стаханова на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3, 40  грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції до Донецького адміністративного апеляційного суду через Стахановський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі та апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.