КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2007 № 9/136 (2006)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - повідомлений, але не з’явився;
від відповідача - Чайка О.А. – директор,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2007
у справі № 9/136 (2006)
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Агроінформсервіс”
до Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції
про стягнення заборгованості 18033,71 грн. та зобов’язання звільнити і передати приміщення
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2007 у справі № 9/136 роз’яснено, що при примусовому виконанні державним виконавцем судового рішення по справі № 9/136 від 21.08.2006 має бути вилучено присуджений стягувачу предмет у боржника і передано його стягувачеві, про що складається акт передачі.
Ухвала мотивована тим, що: до Господарського суду Чернігівської області звернувся стягувач (позивач по справі) із заявою про зміну способу виконання рішення господарського суду, у якій він просить змінити спосіб виконання рішення від 21.08.2006; згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов’язковому виконанню; з врахуванням вимог ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження” та зважаючи на зазначення судом як у рішенні, так і у виданому на його примусове виконання наказі, назви предмету, який підлягає передачі стягувачу, при виконанні судового рішення державним виконавцем має бути вилучено цей предмет у боржника і передано його стягувачеві, про що складається акт передачі, тому суд дійшов висновку, що по суті заява позивача не є заявою про зміну способу виконання рішення суду, оскільки у прохальній частині позивач просить все те, що вже міститься в судовому рішенні і з приводу чого розглянуто справу, а фактично таке звернення позивача слід розуміти як заяву про роз’яснення судового рішення на предмет його виконання. Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України , а також ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження” суду надано право роз’яснювати рішення, не змінюючи при цьому їх змісту.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2007 у справі № 9/136, посилаючись на порушення судом п. 2 абзацу 3 ст. 104 ГПК України.
Апеляційна скарга обґрунтовується наступними доводами.
Господарський суд першої інстанції виніс оскаржувану ухвалу з порушенням норм ст.121 ГПК України, оскільки суд при призначенні справи до розгляду ухвалу не виносив, у судове засідання сторін не викликав та не залучив сторін до розгляду заяви про зміну способу виконання рішення, чим порушив права сторін передбачені ст. 22 ГПК України.
Позивача відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги за адресою зазначеною позивачем в позовній заяві, а саме: 14038, м. Чернігів, пр. Перемоги, 129, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали Київського апеляційного господарського про прийняття апеляційної скарги до провадження від 31.05.2007 у даній справі. Згідно з абзацом першим пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року № 1155, про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), тобто зазначене поштове повідомлення є належним доказом вручення позивачу ухвали суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 31.05.2007.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановлено наступне.
Відкрите акціонерне товариство „Агроінформсервіс” 24.07.2006 звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції про стягнення заборгованості у розмірі 18033,71 грн. та зобов’язання відповідача звільнити і передати орендоване нежиле приміщення.
Рішенням від 21.08.2006 у даній справі Господарським судом Чернігівської області позов задоволено повністю.
11.05.2007 Відкрите акціонерне товариство „Агроінформсервіс” звернулося до господарського суду першої інстанції на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України з заявою про зміну способу виконання рішення, в якій позивач просив господарський суд винести ухвалу, якою змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2006 у справі № 9/136 та видати наказ, в якому визначити Чернігівську державну сільськогосподарську машинно-технологічну станцію примусово звільнити та передати Відкритому акціонерному товариству „Агроінформсервіс” орендоване нежиле приміщення площею 44,40 кв. м., розташоване на другому поверсі у будинку за адресою: м. Чернігів, пр. Перемоги, 129.
Оскаржуваною ухвалою суд роз’яснив позивачу виконання рішення.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновками, викладеними в ухвалі господарського суду, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника, або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Тобто із вищезазначених положень частини 1 ст. 121 ГПК України вбачається, що заява про зміну способу виконання рішення підлягає розгляду в судовому засіданні за участю представників сторін.
Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК. Зокрема заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час ї місце розгляду заяви (пункт 3 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”).
В матеріалах справи ухвала про призначення заяви про зміну способу виконання рішення до розгляду відсутня, а також відсутні й докази повідомлення усіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, що відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 ГПК України є підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду.
Порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-6 частини третьої статті 104 ГПК України, є в будь-якому випадку підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду.
Згідно із частиною 3 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду заяви про зміну способу виконання рішення виноситься ухвала.
Пунктом 7 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.2006 № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що оскільки форма процесуального документа, який приймається за наслідками розгляду даного питання, не ставиться у залежність від вирішення по суті, то як прийняття, так і відхилення вимог заявника щодо відстрочки, розстрочки або зміни способу і порядку виконання рішення повинно оформлюватись ухвалою господарського суду, яку може бути переглянуто на загальних підставах згідно із розділами ХII і ХII-1 ГПК.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що заява Відкритого акціонерного товариства „Агроінформсервіс” про зміну способу виконання рішення в порядку визначеному ст. 121 Господарського процесуального кодексу України місцевим господарським судом не розглядалася.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2007 у справі № 9/136 підлягає скасуванню, а справа направленню до Господарського суду Чернігівської області для розгляду по суті, оскільки відповідно до ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали справа передається на розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2007 у справі № 9/136 скасувати повністю.
2. Справу № 9/136 передати для розгляду по суті до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
18.06.07 (відправлено)