КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.06.2007 № 13/241
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Кравченко М.В. – представник (дов. № б/н від 01.12.2006);
від відповідача - Губський В.Г. – представник (дов. № б/н від 09.01.2007);
від третьої особи - Абросімова О.В. – представник (дов. № б/н від 02.03.2006);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліс-Плюс"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 26.03.2007
у справі № 13/241
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Укр-метал”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліс-Плюс”
третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Металтрейд"
про витребування майна з чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2007 у справі №13/241задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Укр-метал” про вжиття заходів забезпечення позову, накладено арешт на об'єкт нерухомого майна – адміністративно-побутовий корпус (літера А) загальною площею 2035,00 кв. м., 4- поверховий, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Поліс-Плюс”.
Ухвала мотивована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду м. Києва, оскільки на момент звернення позивача до господарського суду право власності на спірний об'єкт зареєстроване за відповідачем на підставі договору від 16.03.2004, що також підтверджується листом БТІ від 27.05.2005 № 18913 та витягом з Державного реєстру правочинів від 20.03.2007 № 3715094, відповідач не позбавлений можливості в будь-який момент здійснити відчуження або будь-які інші операції з нерухомим майном, що в свою чергу призведе до порушення прав позивача та значно ускладнить або унеможливить виконання рішення господарського суду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю „Поліс-Плюс” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.03.2007 у справі № 13/241, посилаючись на те, що господарським судом порушені норми процесуального та матеріального права, а саме: ст. ст. 65, 66, 67 ГПК України, ч. 1 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 50 Закону України "Про власність", ст. 387 Цивільного кодексу України.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вважає, що дії суду суперечать нормам матеріального права, оскільки відповідно ч. 1 ст. 50 Закону України "Про власність", ст. 387 Цивільного кодексу України тільки власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіня, тобто відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, чинне законодавство не передбачає витребування майна з чужого незаконного володіння від його законного власника.
На думку скаржника, ні в оскаржуваній ухвалі, ні в клопотанні позивача жодним чином не обґрунтовано, в чому полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.
Згідно із ч. 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, оскаржувана ухвала винесена з порушенням даного принципу, оскільки захист права на витребування майна з чужого незаконного володіння від власника взагалі не передбачений законодавством України, а тим більше заборона його права на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Укр-метал” просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.03.2007 у справі № 13/241 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зокрема, зважаючи на те, що твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки разом з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову позивач надав докази того, що даний об'єкт нерухомості вже відчужувався під час судового розгляду господарської справи, а також докази того, що відповідач придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати. За заявою позивача Відділом державної виконавчої служби Голосіївського району м. Києва відкрите виконавче провадження про примусове виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 26.03.2007 у справі № 13/241, про що винесена постанова № 415/7 від 29.03.2007 та винесена постанова від 29.03.2007 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, тобто вказаною постановою відповідачеві заборонено тільки здійснення відчуження нерухомого майна, обмеження права користування майном чи вилучення його у відповідача відсутнє, а тому права відповідача ніяким чином не порушені.
При розгляді апеляційної скарги колегією суддів були заслухані пояснення представників сторін, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.05.2006 порушено провадження у справі № 13/241 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Укр-метал” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліс-Плюс” про витребування майна з чужого незаконного володіння.
21.04.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Укр-метал” звернулося до Господарського суду м. Києва з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.05.2006 задоволено клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та накладено арешт на об'єкт нерухомого майна – адміністративно-побутовий корпус (літера А) загальною площею 2035,00 кв. м., 4- поверховий, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8.
Вказана ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 та постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2006.
19.01.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Поліс-Плюс” звернулося до господарського суду з заявою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.05.2006, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 30.05.2006 у справі № 24/174 ТОВ "Поліс-Плюс" визнано добросовісним набувачем, а договір купівлі-продажу № 05 від 05.11.2002, на який посилається позивач як на підставу набуття ним права власності на спірне приміщення визнано недійсним з моменту його укладення.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2007 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Поліс-Плюс” було задоволено та скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.05.2006.
21.03.2007 позивач знову звернувся з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову та накладення арешту на об'єкт нерухомого майна – адміністративно-побутовий корпус (літера А) загальною площею 2035,00 кв. м., 4- поверховий, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8. Своє клопотання позивач обґрунтовував тим, що рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2006 у справі № 24/174 скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2006, яка залишена без змін постановою Верховного Суду України від 20.02.2007, тобто договір купівлі-продажу № 05 від 05.11.2002, на який позивач посилається як на підставу набуття ним права власності на спірний об'єкт є чинним з моменту укладення. При цьому право власності на момент розгляду справи № 13/241 зареєстроване за ТОВ „Поліс-Плюс”, воно має можливість розпорядитись майном, що може значно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Господарський суд першої інстанції визнав доводи позивача, викладені в клопотанні, обґрунтованими.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2007 у справі № 13/241 з метою забезпечення позову накладено арешт на об'єкт нерухомого майна – адміністративно-побутовий корпус (літера А) загальною площею 2035,00 кв. м., 4- поверховий, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8.
Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 26.03.2007 у справі № 13/241, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За змістом зазначених статей заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся з позовом до суду про витребування майна – адміністративно-побутового корпусу (літера А) загальною площею 2035,00 кв. м., 4- поверховий, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8 із незаконного володіння ТОВ "Поліс-Плюс". В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на договір від 05.11.2002 № 05 купівлі-продажу нерухомого майна (об'єктів майнового комплексу з виробництва бетону та залізобетонних виробів), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії,8, одним із об'єктів нерухомого майна по цьому договору є адміністративно-побутовий корпус (літера А) загальною площею 2035,00 кв. м., 4- поверховий; на виконання умов цього договору 05.11.2002 сторонами було складено акт приймання-передачі об'єкта купівлі-продажу.
Постановою Верховного Суду України від 20.02.2007 у справі № 24/174 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2006 у справі №24/174, якою скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2006 у справі № 24/174 ТОВ "Поліс-Плюс" та прийнято нове рішення, яким у позові ТОВ "Поліс-Плюс" про визнання недійсним з моменту укладення договору № 05 та акту приймання-передачі відмовлено.
Наведене свідчить, що на час звернення позивача з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна – адміністративно-побутовий корпус (літера А) загальною площею 2035,00 кв. м., 4- поверховий, спірне майно було зареєстроване у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна за відповідачем, в той же час постановою Верховного Суду України від 20.02.2007 у справі № 24/174 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2006 у справі №24/174, якою відмовлено в позові ТОВ „Поліс-Плюс” до ТОВ „Виробниче підприємство Укр-Метал” про визнання його добросовісним набувачем придбаного за договором купівлі-продажу від 16.03.2004, укладеним із ТОВ „Металтрейд”, спірного нерухомого майна та у визнанні недійсним договору купівлі-продажу № 05 від 05.11.2002, тобто, договір купівлі-продажу № 05 від 05.11.2002, на який посилається позивач як на підставу набуття ним права власності на адміністративно-побутовий корпус (літера А) загальною площею 2035,00 кв. м., 4- поверховий, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8, є чинним з моменту його укладення.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що існує спір між сторонами у справі щодо права власності на нерухоме майно, яке є предметом даного спору.
Матеріали справи не містять відомостей на спростування викладених у клопотанні доводів позивача щодо можливості вчинення відповідачем будь-яких дій, які можуть призвести до того, що майно може бути передане відповідачем до іншої особи, яка не є учасником даного судового процесу, що, в свою чергу, може унеможливити виконання рішення місцевого господарського суду.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції, оцінивши матеріали справи та доводи, викладені у клопотанні позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, з метою забезпечення виконання рішення суду, цілком правомірно реалізував надане йому право та вжив заходів до забезпечення позову.
Крім того, як вбачається із постанови Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції від 29.03.2007 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відповідачеві заборонено тільки здійснювати відчуження нерухомого майна.
Відповідачем не наведено жодних обставин, які б свідчили про порушення його прав вжиттям саме таких заходів забезпечення, як арешт майна.
Із врахуванням вищенаведених обставин колегія суддів вважає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування ухвали.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.03.2007 у справі № 13/241 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Поліс-Плюс” без задоволення.
2. Матеріали справи № 13/241 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
11.06.07 (відправлено)