Судове рішення #888408
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 05.07.2007                                                                                           № 20/105

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Алданової  С.О.

 суддів:                                           

 при секретарі:                      

 За участю представників:

  від позивача - ОСОБА_2 (дов.НОМЕР_1)

                                                ОСОБА_3(дов.НОМЕР_1)

від відповідача -                 Шишлевська І.О. (дов. № 3151 від 21.07.2006р.)

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.05.2007

 у справі № 20/105  

 за позовом                               ОСОБА_1

 до                                                   Закритого акціонерного товариства "Оболонь"

             

                       

 про                                                  стягнення 84864,02 грн. несплаченої частини прибутку у вигляді дивідендів

 

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 подав до господарського суду позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) “Оболонь” 84864,02 грн. несплаченої частини прибутку у вигляді дивідендів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2007 р. у справі  № 20/105 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ЗАТ “Оболонь” на користь ОСОБА_195,31 грн. - несплаченої частини прибутку у вигляді дивідендів за 2003-2004 роки, 0,95 грн. державного мита, 0,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині задоволення позову суд мотивував рішення тим, що з 28.03.2002 року позивач є власником 1 акції відповідача, а тому позивач має право на одержання несплаченої частини прибутку у вигляді дивідендів за 2003-2004 роки пропорційно кількості акцій, які є в його власності, - 1 штука, у розмірі 95,31 грн.

В частині відмови в позові рішення мотивовано тим, що з моменту вчинення повного індосаменту, а саме, 28.03.2002 року, позивач передав права власника на іменні цінні папери у кількості 847 штук новому власнику, а тому не має права на отримання дивідендів з цих 847 акцій. Також, суд відмовив у стягненні з відповідача витрат позивача на правову допомогу у зв'язку з відсутністю доказів статусу адвокатів у представників позивача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача несплаченої частини прибутку у вигляді дивідендів: за 2003 рік в розмірі 36 862,56 грн. та за 2004 рік в розмірі 43 960,32 грн., а також судові витрати: державне мито в розмірі 808,23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. При цьому позивач посилається на те, що право власності позивача на акції в кількості 847 штук у позивача припинилося лише 07.06.2006 року, оскільки з цієї дати було перереєстровано право  власності  на ці акції на підставі рішення Шевченківського районного суду               м. Києва від 21.11.2005 року у справі № 2-6685, яким на відповідача - ЗАТ „Оболонь” переведені права та обов'язки покупця акцій.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача апеляційну скаргу підтримали.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, вважаючи рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є акціонером ЗАТ “Оболонь” (відповідача по справі).

На підставі сертифікату іменних акцій серія Б №1045 від 10.12.2001 року позивачу належали прості іменні акції у кількості 848 штук.

28.03.2002 року між позивачем та ЗАТ “Інвестиційна Компанія “Керамет Інвест” (яке діяло в інтересах ЗАТ “Сармат”) було укладено нотаріально посвідчений договір      НОМЕР_2 купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого, продавець (позивач у справі) зобов'язався передати у власність клієнта покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах цього договору цінні папери у кількості 847 штук, вид ЦП - акції прості іменні, номінальною вартістю 1 ЦП -100,00 грн., емітент - ЗАТ “Оболонь”.

Відповідно до передавального розпорядження від 28.03.2002 року, позивач просив реєстратора перереєструвати із зареєстрованої особи - ОСОБА_1- на  ЗАТ “Сармат” цінні папери, а саме, прості іменні акції у кількості 847 штук, емітент - ЗАТ “Оболонь”, номінальною вартістю 1 акція - 100,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вважає, що 28.03.2002 р. не відбулося переходу від нього права власності, і що до 07.06.2006 року позивач був власником всіх 848 акцій, оскільки лише 07.06.2006 року реєстратором на підставі Розпорядження            НОМЕР_3 та рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21.11.2005 року було внесено зміни до реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ “Оболонь”, згідно з якими право власності  на  акції кількістю  847  штук перереєстровано  на  відповідача. У зв'язку з цим, позивач зазначає, що ним не одержано дивідендів пропорційно кількості акцій за 2003-2004 роки - 848 акцій, тобто заборгованість відповідача перед позивачем по виплаті дивідендів за 2003-2004 роки складає 80 822,88 грн. (36 862,56 грн. за 2003 рік, 43 960,32 грн. за 2004 рік), тому позивач просить суд стягнути з відповідача 80 822,88 грн. несплаченої частини прибутку у вигляді дивідендів.

Згідно зі ст. 4 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, який був чинний станом на час виникнення спірних правовідносин, акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також право на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, дивіденди по акціях виплачуються один раз на рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет та процентів за банківський кредит.

Статтею 5 Закону України “Про Національну Депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, іменні цінні папери, випущені у документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються новому власнику шляхом повного індосаменту.

Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Відповідно до Роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.08.1999 року № 16, іменні цінні папери (акції, облігації, інвестиційні сертифікати) передаються новому власнику шляхом повного індосаменту, який здійснюється через заповнення передавального розпорядження.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що з 28.03.2002 року позивач передав права власника на іменні цінні папери у кількості 847 штук новому власнику.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду      м. Києва від 21.11.2005 року у справі № 2-6685, на яке посилається позивач в позовній заяві та в апеляційній скарзі, зокрема, відмовлено ЗАТ “Сармат” в позові про визнання права власності на акції ЗАТ “Оболонь” та зобов'язання внести зміни до реєстру власників акцій ЗАТ “Оболонь”; а також переведено на ЗАТ “Оболонь” права та обов'язки покупця акцій, які є предметом договору купівлі-продажу цінних паперівНОМЕР_2 від 28.03.2002 р., та постановлено покупцем акцій за даним договором купівлі-продажу цінних паперів вважати ЗАТ “Оболонь”.

Та обставина, що вказаним рішенням районного суду покупцем акцій за договором купівлі-продажу цінних паперів НОМЕР_2 від 28.03.2002 р. визнано ЗАТ “Оболонь”, а не ЗАТ “Сармат”, не підтверджує доводу позивача про те, що ОСОБА_1 залишався власником зазначених в договорі НОМЕР_2 акцій у кількості 847 штук після 28.03.2002 р., в тому числі в період, за який позивач просить стягнути дивіденди - 2003-2004 роки.

Відтак, посилання позивача на те, що він залишався власником 847 акцій до 07.06.2006р., а тому має право на отримання дивідендів за 2003-2004 роки, суд першої інстанції правомірно визнав безпідставним і обґрунтовано відмовив в позові в цій частині.

Також, враховуючи, що позивач в період 2003-2004 роки був власником 1 акції відповідача номінальною власністю 100,00 грн., та виходячи з розміру дивідендів на одну акцію номінальною вартістю 100,00 грн., затвердженого відповідно до Протоколів №1  Загальних зборів акціонерів ЗАТ “Оболонь” від 25.11.2004 року та від 27.10.2005 р., місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивач має право на одержання несплаченої частини прибутку у вигляді дивідендів за 2003-2004 роки пропорційно кількості акцій - 1 штука - у розмірі 95,31 грн., і обґрунтовано визнав позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  

 

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2007 року у справі № 20/105 - без змін.

Справу  № 20/105 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                       

 

 Судді                                                                                         

 

 13.07.07 (відправлено)

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація