Дата документу 17.09.2020

Справа № 334/4266/20

Провадження № 2/334/3081/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Філіпової І. М.,

за участю секретаря Битковської В. С.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користування житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 , шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Позивач є власником вищезазначеного житлового приміщення, а її син, відповідач у справі, на початку 2019 року покинув квартиру, забрав усі свої речі та більше року в квартирі не проживає.

Просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 та усунути позивачу перешкоди в здійсненні права користування вказаним приміщенням.

У судовому засіданні позивач позов підтримала, пояснила, що її син, відповідач у справі, вже більше півтора року разом з нею не проживає. Вона з ним стосунки не підтримує, його місце знаходження їй не відоме. Від спільних знайомих, вона дізналася, що син можливо виїхав до батька в Російську Федерацію. Позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Таким чином, зі згоди позивача суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, допитавши свідка, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 22.05.2000 року.

В цьому житловому будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_2 з 20.09.2005 року по теперішній час, що підтверджується відповіддю на запит суду відділу департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 06.08.2020 року.

Згідно актів від 22.05.2019 року, 12.2019року, 12.05.2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Акти підписані сусідами позивача - ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_5 , яка мешкає за адерсою: АДРЕСА_5 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона є сусідкою позивача, працювала паспортистом у їхньому будинку. З позивачкою знайома з 1996 року, часто буває у гостях. Відповідач ОСОБА_2 останні два роки у квартирі не проживає, його речей у квартирі немає.

Допитаний у судовий засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є сусідкою позивача, проживають на одному поверсі. Останні два роки відповідач у квартирі не проживає.

Відповідно до змісту ст. 16 ЦК України кожна особа має право, звернутися до суду за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про припинення дії, яка порушує це право.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 317, 319 ЦК України власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Враховуючи викладене, аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач втратив право користування житловим приміщенням, оскільки він понад два роки не проживає за своїм зареєстрованим місцем проживання, що створює перешкоди позивачу у здійсненні ним права користування та розпорядженням квартирою, яка належить їй на праві власності.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 317, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 4, 5, 12 ,13, 81, 89, 141, 258-259, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користування житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана позивачем до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя на протязі 30 днів з дня проголошення рішення.

Оголошення повного тексту рішення 22 вересня 2020 року.

Суддя: Філіпова І. М.