АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2008р.     м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого:     Градовського Ю.М.

суддів:     Артеменко І.А., Суворова В.О.

при секретарі:     Ксендзюк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 липня 2008р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві користування житловим приміщенням та визнання порядку проживання у ньому та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про зобов'язання знятися з місця реєстрації та про виселення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006р. ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві користування житловим приміщенням та визнання порядку проживання у ньому.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона за бажанням бабусі - ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 була прописана через опікунську раду 10.07.2002р. На даний час з відповідачами склалися неприязні стосунки і у березні 2008р. її було незаконно виселено з даної квартири.

В свою чергу ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про зобов'язання знятися з місця реєстрації та про виселення.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що ОСОБА_3 була тимчасово прописана у спірній квартирі, оскільки для вступу до ВУЗу необхідна була реєстрація в м. Одесі, а тому бабуся ОСОБА_1 вирішила допомогти неповнолітній онучці і на пів року прописала останню в спірну квартиру.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 31 липня 2008р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1

Справа № 22ц-4423/2008     Категорія ЦП: 41

Головуючий у інстанції: Бжассо Н.В.                 Доповідач: Градовський Ю.М.

Виділити ОСОБА_3 у спільне користування з ОСОБА_1, кімнату площею 12,0кв.м.

В іншій частині позову відмовлено.

ОСОБА_2, ОСОБА_1 в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянти просять рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу відхилити, рішення залишити без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.308ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є основним наймачем квартири АДРЕСА_2 в ОСОБА_7. Розпорядженням Київської районної адміністрації №1040 від 1 липня 2002р. (а.с.12) ОСОБА_1 призначена піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3 4 січня 1985р. народження. На підставі вказаного розпорядження і за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_3 була прописана за вищевказаною адресою та проживала в спірній квартирі. Таким чином, ОСОБА_3 як член сім'ї ОСОБА_1 була вселена на спірну житлову площу та має рівні права з іншими членами сім'ї.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоджають ОСОБА_3 проживати в спірній квартирі, суд першої інстанції вважав необхідним зобов'язати відповідачів не перешкоджати ОСОБА_3 у користуванні житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ОСОБА_1 є основним наймачем квартири АДРЕСА_3. ОСОБА_3 є онукою основного квартиронаймача. Маючи намір піклуватися за онукою, ОСОБА_1 звернулась із заявою до Київської районної адміністрації м.Одеси про встановлення піклування. Розпорядженням Київської районної адміністрації м.Одеси №№1040 від 1 липня 2002р. (а.с.12) ОСОБА_1 призначена піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3 4 січня 1985р. народження. За заявою ОСОБА_1, ОСОБА_3 була прописана на спірну житлову площу в м.Одесі.

Як визначено в ст.65ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'є права користування жилим приміщенням, якщо при вселені між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вселена в спірну квартиру за письмовою згодою наймача та всіх членів сім'ї, вона є членом сім'ї, інших угод про порядок користування жилим приміщенням між нею та членами сім'ї наймача не було, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що вона набула право користування цим приміщенням на рівні з усіма членами сім'ї. Тому підстав для її виселення суд першої інстанції не вбачає.

Оскільки відсутність ОСОБА_3 за місцем прописки пов'язана із створенням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкод у проживанні, зміною замків, суд першої інстанції вважає, що підстав передбачених ст.71ЖК України для виселення ОСОБА_3 не вбачає.

Навпаки, враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоджають ОСОБА_3 у користуванні квартирою АДРЕСА_1, створюють неможливість в ній проживати, суд вважав необхідним зобов'язати сторони усунути вказані перешкоди.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно дослідив матеріали справи, надані докази, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_3 як член сім'ї наймача має рівні права з іншими членами родини, підстав для її виселення не вбачає, оскільки вона не проживає на вказані житловій площі у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 створили перешкоди в проживанні, не дають можливість доступу до житла.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, рішення суду відповідає вимогам ст.ст.210,213ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.308,315ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 31 липня 2008р. залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.