Справа 22ц-20796\2009                     Головуючий у першій

Категорія 26 \1\                         інстанції Валуєва В.Г.

Доповідач Карнаух В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого-судді Ляховської І.Є.,

суддів Барильської А.П., Карнаух В.В.

при секретарі Захаровій О.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_2

представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Бершадської Людмили Станіславівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 лютого 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі Відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків та просив суд стягнути з відповідача на його користь 121 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 лютого 2009 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Відділення Фонду на користь позивача 30 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та на користь держави 1, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. А саме: судом необгрунтовано відмовлено в задоволенні клопотань Відділення Фонду про витребування у позивача медичних документів та документів про доходи позивача на час розгляду справи; не враховано, що на 2006-2007 роки зупинено відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку, а з 1 січня 2008 року ці виплати припинені згідно п.2 ч.44 Розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік». Крім того, позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, оскільки довідка МСЕК про відсоток втрати працездатності і акт розслідування нещасного випадку форми Н-1 (П-4) є тільки підставою для розрахунку і відшкодування потерпілому матеріальної шкоди - частини втраченого заробітку, і не є підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди. Стягуючи на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000 грн., суд не навів мотивів, з яких виходив при визначенні

вказаної суми та не застосував тримісячний термін позовної давності, передбачений ст.233 КЗпП України.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін, так як воно винесене з дотриманням усіх норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділення Фонду задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 2001 по 2005 рік працював підземним прохідником та підземним гірноробочим на шахті «Родина» Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат». 30 серпня 2003 року при виконанні трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму - розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. За результатами розслідування 31.10.2003 року було складено акт про нещасний випадок на виробництві. Висновком МСЕК 2003 році йому було первинно встановлено 25% втрати професійної працездатності, що було в подальшому підтверджено висновками МСЕК в 2005 та 2007 роках.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст.ст.21 та 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачають відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту її спричинення.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час нещасного випадку встановлений в судовому засіданні. Позивач втратив працездатність у працездатному віці, що спричиняє йому фізичні та моральні страждання, повинен терпіти біль та моральні страждання, відчуває себе неповноцінною людиною; позивач переніс операцію з видалення селезінки і тривале стаціонарне лікування, змушений додержуватися спеціальної дієти, постійно перебуває у пригніченому стані, також він був змушений звільнитися з високооплачуваної роботи, у зв'язку з чим у нього виявлено зміни характеру та стан депресії.

Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп2004р., відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному, конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі та наслідки, які настали.

Доводи відповідача про те, що судом не враховано, положення Законів України « Про державний бюджет на 2006 рік» та «Про державний бюджет на 2007 рік», згідно яких з 01.01.2006 року та 01.01.2007 року призупинена дія абзацу четвертого статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту «е» п. 2 ч.1 ст.21, ч.3 ст.28, ч.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності», є безпідставними, оскільки правовідносини сторін виникли до набрання чинності цим Законом, який не має зворотної сили і розповсюджується на ті правовідносини, які виникли після 01.01.2006 року, а позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена висновком МСЕК у 2003 році.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що суд неправильно керувався ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності», а також про те, що, відмовивши відповідачу в задоволенні клопотання про призначення МСЕК для встановлення

факту спричинення моральної шкоди, суд порушив принцип змагальності сторін, є безпідставними і висновків суду не спростовують.

У зазначеному Законі строки позовної давності на звернення потерпілого із заявою про відшкодування моральної шкоди не передбачено, тому доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з такими вимогами, не ґрунтуються на законі.

Інші доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального законодавства і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія  суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.