Справа № 22ц-2128/ 2008р.     Суддя першої інстанції: Димитров В.I.

Категорія 20     Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

УХВАЛА

іменем України

14   жовтня   2008   року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів:     Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Штапенко Ю.Д., за участю представника позивача ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпорний банк

України» (далі - ВАТ «Укрексімбанк») на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2008 року

за позовом підприємства з іноземними інвестиціями автомобільне товариство «Автоінвестстрой» (далі - ПІІ AT «Автоінвестстрой») до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення штрафних санкцій та визнання права власності на автомобіль,

встановила:

В листопаді 2006 року ПІІ AT «Автоінвестстрой» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення штрафних санкцій та визнання права власності на автомобіль.

Позивач зазначав, що 23 червня 2006 року уклав з відповідачем, від якого діяв ОСОБА_4, договір купівлі-продажу автомобіля "Citroen Berlingo Fg 800 1.4І" 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1. За даним договором відповідач сплатив 10% вартості автомобіля. Решту відповідач зобов'язався сплатити протягом 30 днів з моменту підписання договору. Однак відповідач зобов'язання повністю не виконав. Автомобіль залишився у позивача. 20 вересня 2006 року відповідач доплатив за автомобіль ще 15275 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд розірвати спірний договір купівлі-продажу, визнати за ним право власності на вказаний автомобіль та стягнути з відповідача на його користь 7225 грн. штрафу.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2008 року позов задоволено. Постановлено розірвати спірний договір купівлі-продажу, визнати за ПІІ AT «Автоінвестстрой» право власності на автомобіль "Citroen Berlingo Fg 800 1.4І" 2006 року випуску, НОМЕР_2. Також, суд стягнув з відповідача на користь позивача 7225 грн. пені та 722 грн. 50 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ВАТ «Укрексімбанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши всі докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що до участі у справі залучені всі заінтересовані особи, а відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає вимогам процесуального права та обставинам справи.

Так, аналіз положень ст. ст. 74, 76 ЦПК України дає підстави вважати, що суд зобов'язаний належним чином повідомити учасникам процесу час і місце розгляду справи, а останні - вправі прийняти участь в розгляді їх спору. В протилежному випадку, відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, неналежне повідомлення сторони про час і місце розгляду справи є безумовною підставою для скасування рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, вона неодноразово призначалась до судового розгляду, а саме: в 2007 році - 7 вересня, 12 жовтня, 9 листопада, 6 та 21 грудня; в 2008 році - 30 січня, 21 лютого, 12 березня та 17 квітня. Однак, відповідач був повідомлений про час і місце судових засідань, які відбулися в 2007 році та 21 лютого 2008 року.

Отже, відповідач не приймав участі в розгляді справи та не був повідомлений про час та місце слухання справи.

В зв'язку з чим, справа, після скасування рішення, підлягає поверненню на новий розгляд по суті заявлених вимог.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, сторона, в якої за рішенням суду виникає право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов'язана повідомити суд про цю третю особу.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 червня 2006 року між ВАТ „Укрексімбанк" та відповідачем був укладений кредитний договір (а.с. 30-34), відповідно до якого, ОСОБА_3 отримав 124500 грн. кредиту на придбання спірного автомобілю, який в подальшому став предметом договору застави ( а.с.36-38).

Згідно п. 2.3.2 кредитного договору, кредит надавався шляхом безготівкового переказу суми кредиту на рахунок ТОВ „Гармонія".

Викладені вище обставини, з огляду на вимоги ст. 328 ЦК України, мають суттєве значення для вірного вирішення спору, щодо визнання права власності на автомобіль.

Між тим, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. 33 ЦПК України, не залучив до участі у справі ВАТ „Укрексімбанк" та ТОВ „Гармонія".

Порушення судом порядку встановленого для вирішення питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, також є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, з'ясувати коло суб'єктів спірних правовідносин, права та обов'язки сторін, вирішити питання про притягнення до участі в справі ВАТ „Укрексімбанк" та ТОВ „Гармонія", вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, і в залежності від встановленого ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311,315 ЦПК України , колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпорний банк України» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.