9 червня 2006 року                                                                           м. Київ

Колегія  суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Криворізького житлового підприємства (далі - КЖП) № 9 Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2000 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вищезазначеним позовом до ОСОБА_3, а вже в травні 2001 року його позовні вимоги підтримала дружина ОСОБА_2, звернувшись з аналогічним позовом. Судом в 2002 році було притягнуто до участі в справі другого відповідача КЖП № 9 Дніпропетровської області. В обґрунтування своїх вимог позивачі посилались на те, що 13 квітня 2000 року їх квартиру було затоплено з вини ОСОБА_3 - це підтверджується актами складеними КЖП № 9 Дніпропетровської області від 14 квітня та 6 жовтня 2000 року. Просили позов задовольнити та стягнути з відповідачів з урахуванням індексу інфляції 1667 грн. 83 коп. на відшкодування матеріальної шкоди. Крім того, позивачі просили стягнути з відповідачів на відшкодування моральної шкоди 5000 грн. посилаючись на те, що в результаті затоплення вони зазнали нервових переживань, оскільки до затоплення мали намір продати квартиру, але ця угода не відбулась у зв'язку з залиттям. До того ж, вони майже рік проживали в сирій квартирі, що негативно відобразилося на їх здоров'ї.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а в позові ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 1667 грн. 83 коп. та моральної шкоди 1000 грн., витрати по справі в розмірі 43 грн.29 коп. за проведення оцінки вартості ремонтних робіт та 80 грн. 75 коп. державного мита. В позові до КЖП № 9 Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено. Стягнуто недоплачене державне мито з ОСОБА_1  в розмірі 8 грн. 50 коп. та з ОСОБА_2 в розмірі 8 грн. 50 коп.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1667 грн. 83 коп., понесенні витрат по справі в розмірі 43 грн.29 коп. за проведення оцінки вартості ремонтних робіт та сплаті 80 грн. 75 коп. державного мита. В частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн. рішення суду першої інстанції залишено без зміни. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. сплаченого державного мита.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення в частині відшкодування моральної шкоди з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

Доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи. 

Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2004 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.