Справа № 22ц-2040/ 2008 р.     Суддя першої інстанції: Вуїв О. В.

категорія 55     Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І. В.

УХВАЛА

іменем України

30   вересня   2008   року   колегія   суддів   судової  палати   в   цивільних   справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів:     Лівінського І.В., Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання Соколової Н.М., за участі: позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 липня 2008 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

В березні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що в 2002 році ОСОБА_3 на його замовлення виконав та встановив намогильний пам'ятник на кладовищі в м. Вознесенськ. Однак, при виконанні робіт, відповідач порушив будівельні норми, в зв'язку з чим плитка та інші облицювальні матеріали відпали.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд зобов'язати відповідача усунути зазначені недоліки та стягнути з ОСОБА_3 на його користь 1000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 липня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім доказам, які надали сторони, прийшов до вірного висновку, що на момент розгляду справи, відповідач добровільно усунув недоліки пам'ятника, які були виявлені ОСОБА_2 Таким чином ОСОБА_3 поновив права позивача. В зв'язку з чим, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що спірний пам'ятник не відповідає вимогам Державних будівельних норм України (далі - ДБН), а також Держстандарту України 28089-89, є необгрунтованими.

За ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази порушень відповідачем при виконанні та встановлені пам'ятнику вимог ДБН та Держстандарту.

Водночас, відповідно до акту обстеження якості пам'ятника від 27 травня 2008 року, проведеного ТОВ „Приватбуд" вбачається, що спірний пам'ятник виконано правильно, нахил відсутній, всі його елементи надійно прикріплені та не зрушуються під час фізичного пливу на них (а.с. 32-46).

Факт належного стану пам'ятнику після його ремонту, підтверджується також актом обстеження від 3 червня 2008 року, проведеного головою та депутатами Вознесенської сільської ради (а.с. 54).

Крім того, з журналу судового засідання вбачається, що позивач відмовився від проведення судової експертизи спірного намогильного пам'ятнику.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення місцевого суду, постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 липня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.