Справа № 22ц- 1976     Головуючий в 1інстанції:Таранова О.П.

Категорія     Доповідач: Луганська В.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24   липня   2008   року      Судова   колегія   судової   палати   з   цивільних   справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого:   Луганська В.М.

суддів: Маляренко І.В., Яреська А.В. при секретарі: Дорошенко Ю.Б

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою міського комунального підприємства „Луганськелектротранс" на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 11 вересня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до міського комунального підприємства „Луганськелектротранс" третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2007 року позивач звернувся з зазначеним позовом в обгрунтування якого зазначив, що він є власником автомобіля НОМЕР_1. 13 травня 2005 року приблизно 0 11 годині 20 хвилин на перехресті вулиць Оборонна і Сосюри в м. Луганську відбулося зіткнення трамвая КТМ-5М, що належить МКП „Луганськелектротранс" під управлінням водія ОСОБА_3 з належним йому автомобілем під управлінням ОСОБА_4, в результаті чого його автомобілю спричинені технічні пошкодження. Спричинено йому матеріальну шкоду, яка відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження від 16.05.2005 року складає 33 767, 00 грн.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 про, що свідчать матеріали кримінальної справи за звинуваченням його в скоєні злочину, передбаченому ч. 1 ст.286 КК України.

Загальна сума матеріальних збитків складає 35 926, 23 грн. Крім того вважає, що йому спричинена моральна шкода.

Просив суд стягнути на його користь матеріальну шкоду в розмірі 35 926,23 грн., та моральну в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 11 вересня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі. Суд стягнув з МКП „Луганськелектротранс" на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 35 926, 23 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та судові витрати в розмірі 2 159, 23 грн.

МКП „Луганськелектротранс звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання представник апелянта не з'явився, про причини неявки суд не повідомлений, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу не визнав, просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що скарга   підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.05. 2005 року приблизно о 11 годині 20 хвилин на перехресті вулиць Оборона і Сосюри в м. Луганську відбулося зіткнення трамвая КТМ-5М бортовий номер 185 під управлінням ОСОБА_3, автомобіля НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_5 і „FORD" державний номер НОМЕР_3 під управлінням ОСОБА_6 Автомобіль „MERSEDES 709" належить на праві приватної власності ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами справи (а.с.4). В результаті зіткнення автомобілю„MERSEDES 709"   були спричинені технічні пошкодження.

Відповідно до автотоварознавчого дослідження по факту завданого матеріального збитку власнику автомобіля матеріальний збиток „MERSEDES 709" складає 33 767, 0грн.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, який при зіткненні транспортних засобів порушив положення п. 12.3 Правил дорожнього руху, що підтверджується матеріалами кримінальної справи по звинуваченню ОСОБА_3 в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, провадження по якій було припинено Ленінським районним судом на підставі п.4 ст. 6 КПК України і Закону України „Про амністію" , що підтверджується письмовими доказами.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право, договір підряду. Оренди, тощо) володіє транспортним засобом

Згідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, заподіяну його працівником під час виконання їм своїх трудових (службових) обов'язків.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про стягнення матеріальної шкоди з   відповідача.

Про   те   суд   першої   інстанції   помилково   дійшов   висновку,   що підлягає стягненню матеріальні збитки в розмірі 35 926, 23 грн.

Судом встановлено, що вартість матеріальної шкоди складає 33 767, 00 грн., (а.с.6-16), позивачем оплачено вартість автотоварознавчого дослідження у розмірі 300 грн., вартість автотехнічної експертизи у розмірі 209, 23 грн., вартість дослідження технічного стану автомобіля у розмірі 150 грн., всього сума матеріальних збитків складає 34 426, 23 грн., тому розмір матеріальних збитків підлягає зменшенню до вказаної суми.

Задовольняючи позов у частині стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу заподіяно психологічний стрес та позивач переніс моральні страждання внаслідок ДТП.

Суд першої інстанції правильно встановив,   що ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду, але при визначені розміру коштів на її відшкодування не врахував обставин заподіяння шкоди та наслідків, що настали. Так, позивач учасником дорожньо-транспортної пригоди не був.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03. 1995р. № 4, з гідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин, зокрема враховується характер та тривалість страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках

При цьому колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вирішила, що 2 000 грн. є достатньою сумую, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди і в цій частині рішення суду підлягає зміні.

Колегія суддів судової палати вважає, що суд не мав підстав для стягнення судових витрат в розмірі 2 159, 23 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До витрат пов'язаних з розглядом справи відповідно ч.3 ст.79 ЦПК України в тому числі належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу.

Згідно з ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. У матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те що, що фізична особа -підприємець ОСОБА_7, якому позивачем відповідно до квитанції сплачено 1500 грн.за надання юридичних послуг, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги. Крім того, відповідно до довіреності від 10.07.2007 року ОСОБА_7 брав участь у справі як представник Судом встановлено, що позивач не сплачував судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З огляду на викладене рішення суду в частині стягнення судових витрат підлягає скасуванню з поставленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог.

Суд першої інстанції при постановлені рішення про задоволення заявлених вимог не взяв до уваги роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму ВСУ „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.1992 року (із змінами), а саме, що постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Перелік майна що підлягає заміні є вказаним у наявному в матеріалах справи висновку автотоварознавчого дослідження №3/106-05 від 16.05.2005 року. Колегія суддів судової палати вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно в цій частині змінити, постановивши в цій частині нове рішення, яким доповнити його вказівкою на покладення обов'язку на ОСОБА_2 після отримання ним відшкодування збитків від відповідача МКП „Луганськелектротранс" повернути їм пошкоджені частини автомобіля, що підлягали заміні, але мають певну цінність.

Доводи апеляційної скарги, про те, що необхідно було застосовувати норму п.3 ч. 1 ст. 1188ЦК України , оскільки ДТП сталося внаслідок порушення правил дорожнього руху не тільки водієм їхнього підприємства, а й іншими учасниками ДТП не заслуговують уваги, оскільки відповідно до висновку спеціаліста- автотехніка (а.с.21-24) тільки дії водія трамваю КТМ бортовий номер 185 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України та являлись умовою створення аварійної обстановки для водія автомобіля „MERSEDES 709" і водія автомобіля „FORD" ОСОБА_6 і знаходились в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

Дії водіїв автомобіля „MERSEDES 709", автомобіля „FORD" не відповідали вимогам, встановленими правилами дорожнього руху, але вказані невідповідності не перебували в причинному зв'язку із наслідками ДТП. За таких обставин висновок суду першої інстанції про стягнення матеріальної шкоди з відповідача правильний.

У решті рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи, і підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.218, 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу МКП „Луганськелектротранс" задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 11 вересня 2007 року змінити, скасувавши його в частині стягнення матеріальних збитків, в частині відшкодування моральної шкоди та судових витрат та постановити в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір суми у відшкодування матеріальних збитків до 34 426 грн.23 коп., зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 2 000 грн., відмовити ОСОБА_2 в задоволенні вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу.

Доповнити резолютивну частину рішення висновком про покладенняя обов'язку на ОСОБА_2 передати після отримання присуджених йому сум за зазначеним рішенням відповідачеві МКП «Луганськелектротранс» пошкоджені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди деталі та автозапчастини, що підлягають заміні відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №3/106-05 від 16 травня 2005 року.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту його проголошення  безпосередньо до Верховного Суду України.