Справа № 22ц-2112     Головуючий в 1інстанції:Таранова О.П.

Категорія     Доповідач: Луганська В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17  липня   2008   року     судова  колегія  судової  палати   з  цивільних  справ апеляційного суду Луганської області в складі : головуючого: Луганської В.М. суддів: Галан Н.М., Яресько А.В. при секретарі: Дорошенко Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 14 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного підприємства „Техімпекс-Груп" про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом в обгрунтування якого зазначила, що відповідно до договору купівлі-продажу адміністративної будівлі з верандою, розташованою за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна , 99-6, укладеного між: КСП „Агролюкс" та ОСОБА_5, ОСОБА_2, які діяли від імені малолітньої ОСОБА_3 та реєстрації в міському комунальному підприємстві „БТІ" за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на вказану будівлю. їй стало відомо, що реєстрація на зазначену адміністративну будівлю двічі була змінена. 08.06.07 року право власності на зазначену вище будівлю відповідно до рішення третейського суду від 21.03.2006 року, право власності зареєстровано за ОСОБА_4 Про рішення третейського суду ні вона ні її чоловік не знали, опікунська рада до участі у справі не залучалась. Розпорядник майна КСП „Агролюкс" не мав права звертатись до третейського суду . Вважає незаконним визнання недійсним договору купівлі- продажу вказаної вище адміністративної будівлі. Крім того, вважає, що зміна власника неможлива, тому, що постановою від 22.10.2004 року в рамках кримінальної справи було накладено арешт на адміністративну будівлю .

Просила суд визнати право власності на адміністративну будівлю з верандою, розташованою за адресою м. Луганськ, вулиця Оборонна, 99-6 за ОСОБА_3, визнати недійсною угоди від 27.08.2004 року про погашення заборгованості та гарантії повернення нібито укладеної між. КСП „Агролюкс", ПП „Техімпекс-Групп", ПП „АНТК" та ОСОБА_6, визнати недійсною реєстрацію вказаної адміністративної будівлі за ПП „Техімпекс-Групп" , видати виконавчий лист про визнання права власності за ОСОБА_3, до вирішення справи накласти арешт на адміністративну будівлю з верандою.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 14 лютого 2008 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3  про визнання права власності відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду, скасувати посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, та постановити нове судове рішення про задоволення її позовних вимог.

В судове засідання   апелянт   не з'явилась, про місце та час судового засідання повідомлена належним чином.

Представник ОСОБА_4 та представник ПП „Техімекс-груп" в судовому засіданні апеляційну скарги не визнали, вважають, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не має.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Між тим, оскаржуване рішення суду не відповідає вказаним вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи позов подано в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 про визнання за нею прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 19 Сімейного Кодексу України при розгляді судом спорів щодо управління батьками майном дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Суд першої інстанції в порушення зазначених вимог закону не долучив до участі у справі орган опіки та піклування.

Крім того, як вбачається із тексту позовної заяви, позивач заявляв вимоги щодо визнання недійсною угоди від 27.08.2004 року про погашення заборгованості укладеною між КСП „Агролюкс" ПП „АНТК" та ОСОБА_6, суд першої інстанції не розглянув заявлених вимог в цій частині, та не дав належної оцінки чи підлягають заявлені вимоги в цій частині в порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції не розглянув вимог позивача щодо визнання недійсною реєстрації спірної адміністративної будівлі за відповідачами та не залучив до участі у справі орган (підприємство) в компетенцію якого входить реєстрація права власності на нерухоме майно.

Зазначенні вище порушення норм процесуального права, відповідно до ч. 1 п.п. 4, 5 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

Колегія суддів вважає, що оцінка інших доводів апеляційної скарги за таких обставин являється передчасною, оскільки вони можуть бути предметом дослідження при новому розгляді справи .

Керуючись статтями 303, 304, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення    Ленінського  районного  суду м.  Луганська від  14 лютого  2008  року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в другому складі.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.