АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-542/08     Головуючий по 1 інстанції

Категорія ст.  185 ч.3 КК     ТАРАТІН В.О.

України     Доповідач в апеляційній інстанції

КЕКУХ В.Ф.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2008 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     ІЛЬЧЕНКА A.M.

суддів     КЕКУХ В.Ф., ОХРІМЕНКА І.К.

за участю прокурора     ГРИШАНОВОЇ Н.Д.

потерпілої     ОСОБА_3

засуджених     ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_3 і прокурора, який брав участь в розгляді справи, ОСОБА_6 на вирок Золотоніського міськрайонного суду від 1 липня 2008 p., -

встановила:

Зазначеним вироком суду

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий, -

засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК він звільнений від відбування покарання з випробуванням, з 2-х річним іспитовим строком.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимий, -

засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК він звільнений від відбування покарання з випробуванням, з 2-х річним іспитовим строком.

На підставі ст. 76 ч. 1 п. п. 2, 3, 4 КК України обох засуджених зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтись до них для реєстрації.

В порядку задоволення позовних вимог стягнуто із обох засуджених солідарно на користь:

•   -     потерпілої ОСОБА_3 8200 грн. у відшкодування завданої шкоди;

•   -     потерпілого ОСОБА_7 10 тис. грн.. у відшкодування завданої шкоди. Вирішено питання про долю речових доказів по справі.

За вироком суду 1 інстанції ОСОБА_4 і ОСОБА_5 засуджено за те, що вони 14.02.2008 р. близько 1 год. 30 хв. за попередньою змовою проникли в сарай, що знаходиться по АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_7, звідки викрали корову вагою 600 кг на суму 5520 грн.

Крім того, ОСОБА_4 засуджено і за те, що він за попередньою змовою з іншою особою, 13.03.2008 р. близько 1 год. проник до господарської будівлі, яка знаходиться по АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_3, звідки викрав колову вагою 500 кг на суму 5000 грн.

В апеляції потерпіла ОСОБА_3, вважаючи вирок суду щодо ОСОБА_4 занадто м'яким, просить його скасувати, постановити новий вирок і засудити ОСОБА_4 реально на 4 роки позбавлення волі.

Прокурор Троян О.Л., не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій засуджених, вважає призначене покарання занадто м'яким.

Він просить постановити новий вирок, скасувавши вирок суду 1 інстанції та призначити реально ОСОБА_4 4 роки позбавлення волі, ОСОБА_5 - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, а також солідарно стягнути з них судові витрати за проведення експертиз в сумі 638 грн. 48 коп.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію свого колеги щодо засудженого ОСОБА_4 та вважає, що апеляція потерпілої ОСОБА_3 підлягає до задоволення, засудженого ОСОБА_4, який просить поблажливості до нього та залишення вироку суду 1 інстанції без зміни, потерпілу ОСОБА_3, перевіривши справу, обміркувавши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до слідуючого.

До висновку про винність ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, суд прийшов на підставі доказів, перевірених в судовому засіданні в порядку ч.3 ст. 299 КПК України, яким у вироку дав належну оцінку.

Даний висновок практично ніким не оспорюється.

Встановлені судом фактичні обставини вчинених злочинів, зокрема, засудженим ОСОБА_4 та юридична кваліфікація дій за ст. 185 ч.3 КК України апелянтами не оскаржуються.

Разом з тим, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд не в повній мірі врахував вимоги ст. 65 КК, зокрема: ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх рецидив, особу винного, який є асоціальною особою, не дав критичної оцінки своїм діям, ухилявся від явок до суду, через що оголошувався його розшук, не вжив заходів для відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_3

Колегія суддів за таких обставин вважає, що висновок суду про можливість застосування до ОСОБА_4 положень ст. 75, 76 КК України є непереконливим. Перевірені матеріали справи та доводи апеляцій дають підстави вважати, що призначене ОСОБА_4 покарання за своїм розміром не є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому воно є несправедливим в силу його м'якості.

Колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду в частині призначення ОСОБА_4 покарання підлягає до скасування з постановлениям нового вироку і застосуванням більш суворого покарання, тобто, реального позбавлення волі.

Скасовуючи вирок щодо ОСОБА_4, колегія суддів також вважає, що з цього засудженого слід стягнути із загальної суми судових витрат, яка складає 638 грн. 49 коп., дольову суму 319 грн. 25 коп., чого не було зроблено судом 1 інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 362, 366, 378, 379 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляції потерпілої ОСОБА_3 та прокурора Трояна О.Л. задовольнити частково.

Вирок Золотоніського міськрайонного суду від 1 липня 2008 р. щодо ОСОБА_4 в частині призначення йому покарання за ст. 185 ч.3 КК України із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України - скасувати.

ОСОБА_4 призначити покарання за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання йому рахувати з 19.09.2008 р.

Стягнути з ОСОБА_4 319 грн. 25 коп. судовий витрат.

В решті вирок суду щодо нього залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений до судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України в касаційному порядку протягом одного місяця з моменту його проголошення, а ОСОБА_4 в той же строк з дня вручення йому копії вироку.